Search:

Економічні та соціальні наслідки інфляції

Для більшості домашніх|хатніх| господарств інфляція пов'язана із зниженням реальних доходів. Інфляція зменшує купівельну спроможність грошей: грошову одиницю можна обміняти на меншу кількість товарів і послуг. Для тих людей, які не можуть збільшити свої доходи хоч би до такого рівня, як зростання|зріст| цін, стає неможливим зберегти колишній рівень життя. Якщо річний індекс інфляції склав, наприклад, 110%, а індекс доходів за цей період – 105%, це означає, що реальні доходи зменшилися за рік на 5%. Особливо важко|скрутно| доводиться людям, що мають фіксовані доходи. Наприклад, тверді оклади мають вчителя|учителя|, військовослужбовці, лікарі|лікарки|, працівники сфери культури, державні службовці і багато інших. Фіксовані доходи мають також пенсіонери, безробітні, матері, що знаходяться|перебувають| у відпустках|відпусках| по догляду за дітьми. Люди з|із| фіксованими доходами не мають можливості|спроможності| захистити себе від інфляції шляхом підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва і відповідно доходів. Їх оклади пенсії, допомога|посібник| коректується в умовах високої інфляції державою, але|та|, як правило, це відбувається|походить| завжди з|із| великим запізненням, і частіше зростання|зріст| доходів не повною мірою покриває зростання|зріст| цін.

Інфляція також знецінює заощадження|зберігання|. Так, в Україні багато людей в радянський| період вільні гроші направляли|спрямовували,скеровували| на внески|вклади| в ощадні банки. Таким чином, вони не стільки умножали|множили| свої грошові доходи (величина доходу по внесках|вкладах| не перевищувала 3%), скільки накопичували|скупчували,нагромаджували| гроші для покупки|купівлі| автомобілів, меблів, дач, квартир, інших дорогих речей. Багато людей старшого віку відкладали гроші, щоб мати достатньо|досить| забезпечене життя в той період, коли вони будуть на пенсії. Гіперінфляція 1992 р. стала справжнім|теперішнім,даним| шоком для вкладників, їх заощадження|зберігання| вже в перші місяці перетворилися на ніщо. Скільки надій виявилося перекресленими, скільки праці знецінено, скільки розчарувань судилося пережити дуже багатьом людям! Ціна «лібералізації цін» виявилася дуже|занадто| високою.

Несподівана|неочікувана| інфляція завдає збитку кредиторам, тобто тим, хто дав гроші в позику. Звичайно кредитори беруть певний відсоток|процент| за видачу позик, але|та| непередбачене підвищення темпів інфляції, зрозуміло, не може бути враховано в кредитному договорі. В результаті відсоток|процент| по кредиту виявляється|опиняється| нижчим, ніж рівень інфляції. У такій ситуації до кредитора повертаються гроші з|із| меншою купівельною спроможністю. При продажі товару в кредит виникають аналогічні наслідки|результати|.

Інфляція викликає|спричиняє| нервозність у|в,біля| людей, зростання|зріст| соціальної напруженості в суспільстві|товаристві|. Вона може бути серйозним чинником|фактором| соціальних потрясінь, політичних катаклізмів. В зв'язку з цим економісти звичайно наводять приклад Німеччини|Германії|, де гіперінфляція в 20-х роках стала важливим|поважним| чинником|фактором| сходження Гітлера до влади.

Що стосується підприємств, підприємців, то інфляція вносить у виробництво елемент дезорганізації. Зростають ціни на чинники|фактори| виробництва. Тим самим збільшуються витрати. Зростання|зріст| витрат виробники намагаються|пробують| компенсувати підвищенням цін на свою продукцію. Проте|однак| досягти повної|цілковитої| компенсації вдається не всім виробникам. Інфляція затрудняє планування|планерування|, її непередбачувані скачки змінюють|зраджують| ступінь|міру| вигоди договорів. Все це негативно|заперечний| позначається на об'ємах|обсягах| виробництва продукції.

Існує ще один важливий|поважний| аспект інфляції: вона порушує інвестиційний процес, а гіперінфляція його фактично руйнує. Виробники повинні оновлювати|обновляти| устаткування|обладнання|, технології, прагнути до розширення виробництва. Для цього потрібно нести інвестиційні витрати. Але|та| інфляція швидко знецінює відрахування і інші заощадження|зберігання|, що призначаються для інвестиційних цілей. Відбувається|походить| те ж, що і із|із| заощадженнями|зберіганнями| населення. У цих умовах різко скорочується потік інвестиційних витрат, можливостям|спроможностям| економіки завтрашнього дня завдається значного збитку. [3]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Подібні реферати:

Макроекономічні параметри та методи їх вимірювання

1. Загальна характеристика економічних параметрів. 2. Суспільний продукт в системі народного господарства. 2.1. Вартісна структура суспільного продукту. 3. Система національного рахівництва(СНР). 3.1. Загальна характеристика системи національного рахів- ництва(СНР). 3.2. Річний суспільний продукт. 3.3. Вимір національного продукту. 3.4. Доход нації. 3.5. Національне багатство. 1. Кількісна чи якісна характеристика конкретного елемента економічної системи,взята у відповідному масштабі чи по виз- наченій шкалі,яка служить ...

Методика формування цін

Існують різні способи ціноутворення. В маленьких фірмах (як, доречі, і в умовах диктату централізованої влади) ціни встановлюються часто керуючими вказівками через голови спеціалістів по маркетингу. У великих—навпаки, регіональними керівниками, а також відповідаючими за окремі групи промислових товарів, але також без залучення маркетингової служби; при цьому центральне керівництво фірми визначає лише найбільш загальні задачі та стратегію ціноутворення. У галузях, де ціна є визначаючим фактором ( аерокосмічної, ...

Податкова система, її функції та сучасні проблеми

ЗМІСТ Вступ …………………………………………………………. 3 2.“Реформування податкової системи в її переорієнтації із суто фіскальних цілей на регулюючі” П л а н: 1) Суть та функції податків ……………………………….. 6 Податкова система , її принципи побудови та призначення…………………………………………. …... 8 Бюджетно-податкова політика ………………………...10 Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 Реформування податкової системи.Зростання ролі податків як регулятора економіки……………………. 30 Вплив економічної кризи України ...