Search:

Економічні та соціальні наслідки інфляції

Основою грошової системи УНР стала власна грошова одиниця – гривня, яка у вартісному відношенні прив’язувалась до повноцінного довоєнного рубля царської Росії вартістю 0,7742 г чистого золота.

Після жовтня 1917 р. розпочалася реалізація однієї з найтрагічніших утопій марксизму – демонетарізація економіки. Заміна повноцінних грошей радянськими «грошовими знаками» означала скасування повноцінних конвертованих грошей, на місце яких в обіг запущено було квитки для обліку й контролю. На відміну від грошей їх можна друкувати в будь-якій кількості з власного розсуду уряду. Думалося також, що невпинною емісією можна покривати будь-який бюджетний дефіцит. Досить швидко з’ясувалося, що впровадження таких квитків збанкрутувало, а для підтримання відносин платежу та обміну потрібні нормальні грошові знаки.

Перші радянські гроші було введено в обіг 1919 р. у вигляді державних кредитних квитків («денежных знаков», або «совзнаков»), що й стало одним з важливих кроків на шляху до декларованої відміни грошей взагалі і становлення прямого розподілу матеріальних благ. Одночасно з цим робилися масові спроби щодо впровадження прямого продуктообміну і безгрошових відносин. Лише загроза ліквідації радянської влади й небачена інфляція змусили більшовиків відійти від свого експерименту й започаткувати карбування власного рубля. В 1922 р. розпочато емісію повноцінного паперового червінця, а з 1923 р. – і золотого червінця ваговим вмістом 8,6 г золота.

Внаслідок грошової реформи періоду непу знецінені «совзнаки» були витіснені, а в обігу залишилися: по-перше, червінець, що дорівнював 10 рублям і вище; по-друге, білети державної скарбниці номіналом 1, 3, 5 рублів; по-третє, дрібна розмінна срібна та мідна монета.

Розвал унітарної держави СРСР створив таку ситуацію, що його грошова одиниця ні національно, ні територіально не стала ідентифікованою. Намагання зберегти її означало тільки одне – зберегти певні переваги для тих, хто прагне володіти механізмом перерозподілу доходів і надалі. Водночас єдиний рубль прирікав інших на постійні втрати від інфляції та нееквівалентного обміну. Оскільки процес впровадження національної валюти довготривалий, вимагає глибоких структурних змін і радикальних економічних реформ, то наша держава змушена була вдатися до впровадження купоно-карбованця як паралельної тимчасової валюти.

Впровадження купонів багаторазового користування для тимчасового обігу як проміжної національної валюти було необхідним кроком до формування ефективної грошової системи. За умови відсутності стабільної грошової одиниці вони найкраще могли захистити внутрішній ринок і своєчасно вирішити проблему нестачі готівки.

Однак купон спочатку передбачався як захист від інфляції тих грошей що, були у населення, а також для захисту споживчого ринку України від зовнішніх негативних факторів. Чи міг він у такому вигляді ефективно функціонувати? Очевидно, ні, тому що купони охоплювали лише б частину грошового обігу, а його ефективність можна було б забезпечити тоді, коли б вони охопили усю його систему. Зваживши на це, від купонів як «продовольчих грошей» мусили відмовитися, тому що тоді в обігу водночас перебували б три види грошей, які б не були взаємоконвертовані. Лише після аналізу наслідків такого грошового обігу було впроваджено купоно-карбованець.

Український купон, тимчасово виконуючи роль національної валюти, об’єднав усе господарство країни. Забезпечивши його стабільний обіг, уряд міг збільшити виробництво товарів народного споживання і розпочати процес структурних змін, але цього не зробив. Більше того, він всіляко зволікав з радикальними реформами, і купон знецінився.

Пасивне наслідування дій уряду Росії і вживання лише вимушених заходів зумовили небачене підвищення цін і бурхливий сплеск інфляції. Причому сумарна інфляція в Україні складалася з двох чинників – імпортованої інфляції та помилкових дій уряду, тому вона стала ще більш руйнівною, ніж у країнах, що експортували її.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Подібні реферати:

Інфляційні процеси в Україні

Вступ. Інфляція як специфічна якість паперових грошей відома вже багато століть. Ще у 18 ст. з’явилася велика кількість наукових робіт, в яких розглядалась залежність між кількістю золота, срібла в Європі, ростом цін та розвитком виробництва. Більшість авторів стверджували, що ціни не обов’язково зростають, коли для забезпечення більших обсягів виробництва використовуються додаткові обсяги срібла та золота. І хоч сама по собі кількість грошей не має абсолютно ніякого економічного значення, процес збільшення кількості ...

Наслідки порушення макроекономічної рівноваги

1. Економічний цикл в макроекономічних моделях. 2. Інфляція - як порушення макрорівноваги. 3. Моделювання інфляції в Україні. 4. Різні антиінфляційні заходи, їхні можливості та обмеження. 1. Перед нами постає питання: пояснити явище порушення рівноваги та ті наслідки, до яких воно призводить. У цій темі предметом нашої уваги стануть насамперед економічний цикл, інфляція та безробіття. Економічний цикл - це форма, в якій відбувається рух економіки. Макроекономічна рівновага є динамічною, мінливою. Її мінливість проявляється ...

Державний борг. Обслуговування та управління

План роботи 1. Управління державним боргом та його обслуговування. 2. Що таке державний борг? 3. Вплив державного боргу на економіку 4. Управління зовнішнім боргом. 5. Механізм скорочення зовнішньої заборгованості в умовах боргової кризи 6. Використана література. Управління державним боргом та проблеми його обслуговування Важливим елементом стратегії макроекономічного управління є зменшення розміру бюджетного дифіциту. Сунасна економічна думка пропонує багато концепцій бюджетного діфіциту, за допомогою яких визначається ...