Search:

Економічні та соціальні наслідки інфляції

Так, якщо стан економіки відповідає характеристикам відрізка (безробіття, недовиробництво), то збільшення сукупних витрат практично не позначиться на рівні цін, оскільки відбуватимуться|походитимуть| збільшення зайнятості і зростання|зріст| фізичних об'ємів|обсягів| виробництва без підвищення цін на ресурси. На відрізку 2 ситуація виглядає вже трохи інакше: тут менший резерв безробітного населення, він поступово вичерпується, збільшення попиту на робочу силу при одночасному збільшенні пропозиції|речення| вільних рук веде до підвищення заробітної платні|плати| і зростання|зросту| цін – слідством цього є|наслідок| збільшення витрат підприємств. На відрізку 3 економіка вже досягла своєї межі в нарощуванні фізичних об'ємів|обсягів| виробництва, тут наступне|дальше| збільшення сукупних витрат веде до підвищення рівня цін.

Мал. 1. Рух об’ємів національного виробництва та рівня цін

Сукупні витрати формуються: а) домашніми|хатніми| господарствами; б) підприємствами; у) державою. Поведінка кожного з названих суб'єктів попиту може викликати|спричинити| певний інфляційний тиск|тиснення|. Так, споживчий попит домашніх|хатніх| господарств може збільшитися в результаті|унаслідок,внаслідок| зростання|зросту| заробітної платні|плати|, скорочення заощаджень|зберігань|, розширення користування кредитами. Підприємства шляхом збільшення своїх витрат можуть підвищити попит на інвестиційні товари. Держава може нарощувати попит шляхом збільшення бюджетних витрат. Причиною зростання|зросту| попиту може виявитися також діяльність іноземних суб'єктів. Така ситуація виникає, коли, наприклад, процентні|відсоткові| ставки комерційних банків в країні вище, ніж в інших країнах, і сюди спрямовуються грошові кошти іноземних суб'єктів.

Проте|однак| вирішальним|ухвальним| моментом в інфляції, як вважають|лічать| багато економістів, є|з'являється,являється| діяльність держави. І перш за все|передусім| сфера, пов'язана з бюджетною і грошовою політикою. Держава, як відомо, контролює грошовий обіг|звертання,ставлення,обіг| в країні і, зокрема, має можливість|спроможність| регулювати кількість грошей, що знаходяться|перебувають| в обігу. Між грошовою масою і рівнем цін в країні є|наявний| певна залежність. Тому, коли держава не може покрити свої бюджетні витрати за рахунок податкових і інших неінфляційних надходжень|вступів| і вдаються до грошової емісії, тобто збільшенню грошової маси, це викликає|спричиняє| інфляцію або прискорює її темпи. Поза сумнівом|безсумнівно|, такий характер|вдача| діяльності держави став однією з основних причин гіперінфляції в Україні в першій половині 90-х років.

При характеристиці зв'язку, що існує|наявний| між грошовою масою і рівнем цін, багато економістів звертаються|обертаються| до широковідомого «рівняння обміну» американського економіста І. Фішера, що плідно займався аналізом проблем інфляції. Це рівняння має наступний|слідуючий| вигляд|вид|:

MV = PQ

де М – кількість грошей в обігу; V – швидкість звернення|звертання,ставлення,обігу| грошей; Р – середній рівень цін; Q – фізичний об'єм|обсяг| вироблених|вироблених,справлених| товарів та послуг.

Формула показує, що гроші, ціни і товари певним чином зв'язані між собою. Згідно рівнянню обміну, збільшення кількості грошей при постійних фізичних об'ємах|обсягах| виробництва і швидкості обігу|звертання,ставлення,обігу| грошей приведе до підвищення цін.

Наскільки жорсткий цей зв'язок? Як швидко зміна кількості грошей відобразиться|відбитися| на рівні цін? У відповідях на ці питання виявляються розбіжності|розходження|.

Так, монетаристи| вважають|лічать|, що цей зв'язок дуже тісний, що зміни грошової маси безпосередньо впливають на сукупний попит, а також що швидкість обігу|звертання,ставлення,обігу| грошей відносно постійна, тобто чинники, які|фактори| її визначають, змінюються поволі|повільно| і досить передбачено. Це означає|значить|, на їх думку|на їхню думку|, що можна досить точно передбачати|пророчити| реакцію об'єму|обсягу| виробництва на певну зміну грошової маси. В цілому|загалом| монетаристи| приходять до висновку|укладення,ув'язнення|, що зміни грошової маси є|з'являються,являються| головною причиною нестабільності рівня цін і об'єму|обсягу| виробництва.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Подібні реферати:

Боргова стабільність гривні

В Україні, яка щороку шукає кредитної підтримки Сполучених Штатів, почали всерйоз розмірковувати про ознаки занепаду американського долара, «природні» причини його знецінення і відповідне 20—25-відсоткове зміцнення національної валюти Другий рік поспіль сукупна пропозиція іноземної валюти на міжбанківському ринку України стабільно перевищує попит на неї, і Національний банк скуповує надлишок. Торік він становив близько 1,6 млрд. дол. США, а з початку поточного — понад 1,5 млрд. У такий спосіб НБУ поповнює свої міжнародні ...

Макроекономічні показники

План. Передумови розвитку Системи національних рахунків. Суть та особливості СНР. Основні макроекономічні показники. Похідні показники ВВП в СНР. 1. Протягом майже 70-и років у колишньому СРСР розвивалась і використовувалась система макроекономічних показників, яка мала назву Баланс народного господарства (БНГ), або система народногосподарського балансу (СНБ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери : матеріальне виробництво; невиробнича сфера. Баланс народного ...

Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах

План. 1. Західноєвропейська модель. 2. Американська модель. 3. Японська модель. 4. Скандинавська модель 5. Моделі державного регулювання становлення і розвитку ринкового господарства в нових індустріальних країнах. 6. Державне регулювання економіки східноєвропейських країн в період переходу до ринку Західноєвропейська модель В регулюванні ринку країн Західної Європи можна ви­ділити два періоди: інтенсивного розвитку механізмів дер­жавного регулювання і дерегулювання. В період після “великої кризи” в Західній Європі почали ...