Search:

Економічні та соціальні наслідки інфляції

Так, якщо стан економіки відповідає характеристикам відрізка (безробіття, недовиробництво), то збільшення сукупних витрат практично не позначиться на рівні цін, оскільки відбуватимуться|походитимуть| збільшення зайнятості і зростання|зріст| фізичних об'ємів|обсягів| виробництва без підвищення цін на ресурси. На відрізку 2 ситуація виглядає вже трохи інакше: тут менший резерв безробітного населення, він поступово вичерпується, збільшення попиту на робочу силу при одночасному збільшенні пропозиції|речення| вільних рук веде до підвищення заробітної платні|плати| і зростання|зросту| цін – слідством цього є|наслідок| збільшення витрат підприємств. На відрізку 3 економіка вже досягла своєї межі в нарощуванні фізичних об'ємів|обсягів| виробництва, тут наступне|дальше| збільшення сукупних витрат веде до підвищення рівня цін.

Мал. 1. Рух об’ємів національного виробництва та рівня цін

Сукупні витрати формуються: а) домашніми|хатніми| господарствами; б) підприємствами; у) державою. Поведінка кожного з названих суб'єктів попиту може викликати|спричинити| певний інфляційний тиск|тиснення|. Так, споживчий попит домашніх|хатніх| господарств може збільшитися в результаті|унаслідок,внаслідок| зростання|зросту| заробітної платні|плати|, скорочення заощаджень|зберігань|, розширення користування кредитами. Підприємства шляхом збільшення своїх витрат можуть підвищити попит на інвестиційні товари. Держава може нарощувати попит шляхом збільшення бюджетних витрат. Причиною зростання|зросту| попиту може виявитися також діяльність іноземних суб'єктів. Така ситуація виникає, коли, наприклад, процентні|відсоткові| ставки комерційних банків в країні вище, ніж в інших країнах, і сюди спрямовуються грошові кошти іноземних суб'єктів.

Проте|однак| вирішальним|ухвальним| моментом в інфляції, як вважають|лічать| багато економістів, є|з'являється,являється| діяльність держави. І перш за все|передусім| сфера, пов'язана з бюджетною і грошовою політикою. Держава, як відомо, контролює грошовий обіг|звертання,ставлення,обіг| в країні і, зокрема, має можливість|спроможність| регулювати кількість грошей, що знаходяться|перебувають| в обігу. Між грошовою масою і рівнем цін в країні є|наявний| певна залежність. Тому, коли держава не може покрити свої бюджетні витрати за рахунок податкових і інших неінфляційних надходжень|вступів| і вдаються до грошової емісії, тобто збільшенню грошової маси, це викликає|спричиняє| інфляцію або прискорює її темпи. Поза сумнівом|безсумнівно|, такий характер|вдача| діяльності держави став однією з основних причин гіперінфляції в Україні в першій половині 90-х років.

При характеристиці зв'язку, що існує|наявний| між грошовою масою і рівнем цін, багато економістів звертаються|обертаються| до широковідомого «рівняння обміну» американського економіста І. Фішера, що плідно займався аналізом проблем інфляції. Це рівняння має наступний|слідуючий| вигляд|вид|:

MV = PQ

де М – кількість грошей в обігу; V – швидкість звернення|звертання,ставлення,обігу| грошей; Р – середній рівень цін; Q – фізичний об'єм|обсяг| вироблених|вироблених,справлених| товарів та послуг.

Формула показує, що гроші, ціни і товари певним чином зв'язані між собою. Згідно рівнянню обміну, збільшення кількості грошей при постійних фізичних об'ємах|обсягах| виробництва і швидкості обігу|звертання,ставлення,обігу| грошей приведе до підвищення цін.

Наскільки жорсткий цей зв'язок? Як швидко зміна кількості грошей відобразиться|відбитися| на рівні цін? У відповідях на ці питання виявляються розбіжності|розходження|.

Так, монетаристи| вважають|лічать|, що цей зв'язок дуже тісний, що зміни грошової маси безпосередньо впливають на сукупний попит, а також що швидкість обігу|звертання,ставлення,обігу| грошей відносно постійна, тобто чинники, які|фактори| її визначають, змінюються поволі|повільно| і досить передбачено. Це означає|значить|, на їх думку|на їхню думку|, що можна досить точно передбачати|пророчити| реакцію об'єму|обсягу| виробництва на певну зміну грошової маси. В цілому|загалом| монетаристи| приходять до висновку|укладення,ув'язнення|, що зміни грошової маси є|з'являються,являються| головною причиною нестабільності рівня цін і об'єму|обсягу| виробництва.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Подібні реферати:

Боргова стабільність гривні

В Україні, яка щороку шукає кредитної підтримки Сполучених Штатів, почали всерйоз розмірковувати про ознаки занепаду американського долара, «природні» причини його знецінення і відповідне 20—25-відсоткове зміцнення національної валюти Другий рік поспіль сукупна пропозиція іноземної валюти на міжбанківському ринку України стабільно перевищує попит на неї, і Національний банк скуповує надлишок. Торік він становив близько 1,6 млрд. дол. США, а з початку поточного — понад 1,5 млрд. У такий спосіб НБУ поповнює свої міжнародні ...

Національний ринок та його агрегати

План Товарний ринок як важливий елемент національного ринку. Моделі кругообігу ресурсів, продуктів та доходів в економічній системі. Сукупний попит: суть, структура та фактори впливу. Сукупна пропозиція та модифікація кривої AS. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель AD–AS. Ефект Храповика. 1. Товарний ринок як важливий елемент національного ринку. Моделі кругообігу ресурсів, продуктів та доходів в економічній системі. Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за ...

Фіскальна політика

Зміст 1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ст. 2. Основні функції фіскальної політики. . . . . . . . . . . . . 4 ст. 3. Основні джерела доходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-5 ст. 4. Монетизація дефіциту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5-8 ст. 5. Дискреційна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 8-10 ст. 6. Експансивна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 10-11 ст 7. Обмежувальна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . 11-12 ст 8. Висновок. . . ...