Search:

Значення досліджень архітектури й містобудування України доби Гетьманщини

Реферати » Архітектура » Значення досліджень архітектури й містобудування України доби Гетьманщини

Актуальність даних досліджень можна пояснити наступним чином: з падінням тоталітарної системи й набуттям Україною державної незалежності актуалізувалася потреба в створенні об'єктивної, вільної від ідеологічних спотворень історії України, історії української культури і, як їх невід'ємної складової, - історії архітектури й містобудування України. Нова історія архітектури й містобудування вкрай необхідна у двох аспектах:
- як фундаментальна наукова історія (оскільки всі попередні застаріли не тільки з методологічного, але й з фактологічного боку);
- для використання в навчальному процесі при підготовці архітекторів, мистецтвознавців, урбаністів, дизайнерів.

Необхідним етапом підготовки історії архітектури й містобудування України, якого неможливо уникнути, є грунтовне дослідження основних історичних періодів розвитку архітектури й містобудування, а саме:

княжої Руси-України;

литовсько-польської доби;

доби Гетьманщини;

доби імперій;

радянської доби.

Вивченню особливостей одного з перелічених тут історичних етапів розвитку архітектури й містобудування на теренах України, а саме доби, яку прийнято називати Гетьманщиною (1648-1781 рр.), і присвячений даний реферат.

Об'єктивне неупереджене вивчення архітектурно-містобудівного процесу в межах сучасної території України в період 1648-1781 років необхідне для формування історії архітектури й містобудування на сучасних методологічних засадах. Ці засади для наук історичного циклу заклав на початку ХХ ст. М.Грушевський. Згідно з ними вивчаються всі явища і процеси відповідної доби в межах сучасної території держави, незалежно від етнічного, конфесійного чи державного походження тих чи інших явищ, артефактів.

Таке дослідження необхідне для з'ясування шляхів становлення української архітектури, її своєрідності, ролі автохтонних засад та різноманітних впливів, її внеску до скарбниці світової культури і зрештою - визначення шляхів подальшого розвитку архітектури й містобудування та збереження пам'яток архітектурно-містобудівної спадщини.

Актуальність такого дослідження зростає внаслідок того, що за останні десятиріччя українські реставратори здійснили науково-дослідні, проектно-вишукувальні та реставраційні роботи на десятках пам'яток архітектури й містобудування XVII-XVIII ст., виявили чимало нових фактів та архітектурних особливостей, подали й обгрунтували нові атрибуції деяких пам'яток. Все це вимагає теоретичного осмислення і узагальнення.

Дослідження історичних пам’яток України вкрай необхідне для укладання Державного реєстру нерухомих пам'яток України, підготовки Зводу пам'яток історії та культури України, Списку історичних населених місць України, забезпечення пам'яткоохоронних заходів.

Окрім поверхневих досліджень важливе значення набувають глибокі історичні дослідження, метою яких є з'ясування невідомих раніше та поточнення відомих фактів і закономірностей щодо процесів становлення і розвитку архітектури й містобудування на теренах України в добу Гетьманщини, визначення основних особливостей цих процесів, виявлення регіональних відмінностей у становленні й розвитку архітектури та містобудування.

Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:

- аналіз стану наукової розробки історії архітектури й містобудування України зазначеної доби, вивчення історіографії проблеми, з'ясування основних концептуальних підходів попередніх дослідників та джерельної бази;

- виявлення особливостей та закономірностей формування і розвитку містобудівних систем, ролі фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик населених пунктів;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Відродження втрачених святинь

Процес відродження української державності поставив на порядок денний проблему відтворення втрачених національних святинь. З усією гостротою ця проблема постала ще в радянській Україні в 1980-х роках у вигляді дилеми - як саме відбудовувати зруйнований 1941 року Успенський собор Києво-Печерської лаври. Тоді далі дискусій справа не пішла. Реальне відтворення втрачених визначних пам`яток у загальнодержавному масштабі було започатковано Указом Президента України Л.Д.Кучми від 9 грудня 1995 року "Про заходи щодо ...

Ренесансна архітектура Львова (ХVI – пер. пол. XVII ст.)

Коли після занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського кня­зівства, Україна була поділена між Великим князівством Литовським та Польщею, в архітектурі та образотворчому мистецтві продовжували зберігатись традиції, мистецькі форми, прийоми попередньої епохи. Вірність давньоукраїнським мистецьким традиціям була одним з способів збереження національної самототожності, самобутності. Тим більше, що численні набіги татар, складна політична обстановка, відносно слабий економічний розвиток сприяли певному традиціона­лізмові, ...

Львів - у списку всесвітньої культурної спадщини

Кожне історичне місто може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам'ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов'язані з найвидатнішими подіями міського життя. Далекого 1618 року в німецькому місті Кельні вийшов друком черговий, шостий том видання "Цівітатес Орбіс Террарум" ("Опис міст світу"). Книги були ініційовані видавничою спілкою Ґеорґа Брауна, Симона Новелянуса і Франца Гоґенберґа. Цей багатотомник містив ілюстровані описи ...