Search:

Значення досліджень архітектури й містобудування України доби Гетьманщини

Зроблено аналіз архітектурної та містобудівної спадщини доби Гетьманщини як джерела інформації. Проаналізовано стан наявності, вивчення, охорони та реставрації архітектурної та містобудівної спадщини з акцентом на дослідженнях двох останніх десятиріч. У науку введено чимало нового фактичного матеріалу, завдяки осмисленню якого змінилися наші уявлення про кількість і значимість історичних населених місць України.

У цьому розділі поміщено 3 таблиці і 3 карти: Історичні населені пункти регіонів України, що виникли (відновлені, зазнали суттєвих змін) в добу Гетьманщини; Архітектурні комплекси, сформовані реконструйовані) в добу Гетьманщини; Пам'ятки архітектури - об'єкти національного культурного надбання регіонів України, що постали в добу Гетьманщини. Ці таблиці, а також карти, зроблені на їх основі, демонструють нерівномірність розміщення архітектурної і містобудівної спадщини розглядуваної доби в межах різних регіонів України, що відображає нерівномірність процесів архітектурно-містобудівного розвитку різних регіонів України в добу Гетьманщини.

Зроблено висновок про те, що тема дисертаційного дослідження в літературі розкрита недостатньо і вимагає подальшого розроблення. До найважливішого розряду джерел слід віднести збережені донині пам'ятки містобудування і архітектури доби Гетьманщини, натурне дослідження яких дозволяє виявити нові факти і закономірності розвитку архітектури й містобудування. Тому в дисертаційному дослідженні акцент зроблено на осмисленні натурних досліджень у поєднанні з архівними та бібліографічними.

У другому розділі ''Соціальні й архітектурно-мистецькі особливості формування архітектури й містобудування України доби Гетьманщини'' розглянуто політичні, соціально-економічні та культурні передумови розвитку архітектури й містобудування. Середина XVII століття ознаменувала найзначніший перелом в усій історії архітектури й містобудування України. Їх бурхливий розвиток був спричинений революційними соціально-політичними, економічними й культурними змінами в Україні у результаті переможної національно-визвольної та станової революції (Хмельниччини). Найбільше на сферу містобудування і архітектури вплинули:
- створення своєї держави;
- розширення української етнічної території, містобудівне освоєння Слобідської України;
- поява нової суспільної еліти й численного класу вільних підприємливих людей.

Містобудівна й архітектурна спадщина Київської Русі, опосередкована литовсько-польською добою, збагачена надбаннями європейського Ренессансу, вплинула на формування новітніх тенденцій доби Гетьманщини. Найзначніший вплив на формування архітектури доби Гетьманщини мали опрацьовані в попередню добу принципи: зведення мурованих склепінчастих конструкцій; створення дерев'яних конструкцій залому; застосування класичних архітектурних ордерів.

Регіональна нерівномірність соціально-політичного, економічного, архітектурно-містобудівного розвитку в досліджувану добу є однією з визначальних її особливостей.

У добу Гетьманщини архітектурна діяльність характеризується такими основними рисами:
- безпрецедентним, у порівнянні з попередніми епохами, розвитком мурованого будівництва у Наддніпрянщині, Лівобережжі й на Слобожанщині;
- домінуючою суспільною роллю державних замовлень у становленні нової архітектурної типології та стилістики, головною роллю замовника у визначенні архітектурної програми;
- формуванням сучасного розуміння професії архітектора.

Етапи суспільно-політичного розвитку України доби Гетьманщини відобразилися в етапах розвитку архітектури й містобудування. Проте внаслідок значної інерційності розвитку містобудівних утворень етапність у містобудуванні не так чітко розрізняється, як в архітектурі, що дає право розглядати містобудування доби Гетьманщини як хронологічно нерозчленовану цілісність. На основі поточнення висновків попередніх дослідників запропоновано розрізняти три основні етапи архітектурного розвитку:
1. 1648 р.-1720-і рр. Етап революційних новацій в архітектурі й містобудуванні.
2. 1720-і рр.-1750 р. Етап кризового розвитку.
3. 1750 р.-1781 р. Етап подолання кризових явищ, посилення державної регламентації архітектурно-містобудівної діяльності.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Давньоруські методи проектування

Одним із найцікавіших і найменш вивчених аспектів історії архітектури Русі-України XI - XII сторіч є тогочасний метод проектування. Як виглядає, цей метод давав змогу будівничому обійтися без масштабних креслеників. Отже "проект" був невіддільний од його автора, а всі спеціальні знання лишалися неприступними для інших, невтаємничених учасників будівництва. Єдиний своєрідний опис побудови розмірів давньоруського храму подає "Києво-Печерський патерик". Про заснування 1073 року Успенського собору ...

Військові мости римлян на Україні

Георгіївська церква - головна споруда меморіалу „Козацькі могили" в селі Пляшевій - можливо, найсамобутніший витвір архітектурного модерну в Україні. Задум побудувати пам'ятник козакам, полеглим у Берестецькій битві, виник 1908 року з ініціативи Почаївської лаври, а саме архімандрита Віталія Максименка, який очолив організаторську роботу та оголосив збір пожертв. Проект храму-пам'ятника розробив студент архітектурного відділення Вищого художнього училища при Академії мистецтв у Петербурзі В.Максимов, учень професора ...

Традиційні млинарські споруди України

Млинарство в Україні має тривалу історію. Здавна зерно мололи на жорнах. Незрівнянно досконалішими й продуктивнішими за цей ручний пристрій були водяні млини та вітряки, що поширились на українських землях за середньовіччя. На думку науковців, водяні млини з'явилися трохи раніше од вітряків і відомі з часів Київської Русі (1). У XIX сторіччі їх будували на Гуцульщині, Бойківщині, Волині, Закарпатті, менше - на Наддніпрянщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі. Для України характерні два типи водяних млинів - стаціонарні ...