Search:

Антропонімна номінація осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного "Левине серце")

Додатки

Умовні скорочення назв, мов та інших лінгвістичних термінів

Анг. – англійське

Арам. – арамейське

Болг. - болгарський

Гр. – грецьке

Двн. – давньоверхньонімецьке

Д.-євр. – давньоєврейське

Д.-рим. – давньоримське

Закарп. - закарпатське

Італ. – італійське

Лат. – латинське

Перс. – перське

Пол. – польське

Рос. – російське

Рум. – румунське

С.-гр. – середньо грецьке

Скіф. – скіфське

Слн. – словінський

Слов. – слов’янське

Слц. - словацький

Угор. – угорське

Фр. – французьке

Антр. – антропонім

Апел. – апелятив (загальна назва)

Букв. – буквально

В. –відмінку

Вар. – варіант

Дієсл. – дієслово

Ж. – жіноче ім’я

Здр.-пестл. – здрібніло-пестливий

Зап. –запозичене, запозичення

Заст. – застарілий

Знах. – знахідний

Ім. – іменник

Кан. – канонізоване (узаконене) християнською церквою

Кр. – кріпак

М. – місто

Мн. – множина

Мин. – минулий час

Н. – нижній

Особ. – особове

Оф. – офіційне

Півд. – південний

Пор. – порівняй

Прикм. – прикметник, прикметниковий

Рід. – рідкісне, рідко, рідше

Розм. – розмовне

Род. – родовий, родове

Скор. – скорочене, скорочення

Слн. – словінський

Слц. – словацький

Суф. – суфікс, суфіксальний

Тлум. – тлумачення

Ч. – чоловіче ім’я

Вн. – Вінницька область

Вл. – Волинська область

Мк. – Миколаївська область

Бойк. – Бойківщина

П. – Павло

Загреб. – Загребельний

«Л. с.» - «Левине серце»

С. – сторінка

Т. – том

Висновки

Сучасна ономастика, на відміну від традиційного –аналізу, передбачає комплексне ономастичне тлумачення власної назви, тобто береться до уваги не тільки конкретне власне ім’я, його форма, але обов’язково й обставини, які супроводжують найменування, уся система назв певного кола об’єктів, а значить, і місце конкретної власної назви в цій системі тощо.

У роботі проаналізовано антропонімну номінацію осіб у романі Павла Загребельного «Левине серце». Зібрано антропонімний матеріал роману. Досліджено стилістичні особливості антропонімної номінації зокрема їх роль для гумористичного тла твору. З’ясовано структурні особливості антропонімної номінації (пораховано прізвища, імена, по батькові осіб і вказано частоту їх вживання у таблиці). За допомогою словників подано значення кожного імені, прізвища, по батькові. Подана паспортизація кожного значення в квадратних душках: джерело з якого виписано значення і сторінку. Ці значення, словникові тлумачення неодноразово співпадають з рисами характеру чи діяльністю персонажа в тексті. Після кожного тлумачення подано приклади з тексту де вживається те чи інше ім’я, прізвище, по батькові особи, а також в круглих душках зазначено назву книжки і сторінку звідки це приклад. Також подано список умовних скорочень назв, мов та інших лінгвістичних термінів, які використовувалися у роботі і у використаних словниках.

Більшість власних назв у романі є вигаданими автором, проте вони не штучні, а взяті з реально існуючого ономастико ну.

Імена у творі поділяються на: грецькі, латинські, польські, російські. болгарські, перські, слов’янські, словацькі, англійські та ін.

З певною стилістичною функцією вжито в романі імена в пестливих формах: Дашунька, Давидко, Галинка, Котюня, Сашунька. Також трапляються імена в згрубілих формах: Шурка, Сашка, Наталка, Зінька.

У гумористичному творі трапляються випадки, коли одне ім’я вжито в різних варіантак, відповідно до ситуації творі: Гриша, Гришко, Гришард, Гришка, Гриша, Левинець, Річард , Річард, Левине серце чи Даша, Дашунька, Дуня, Дашунька Юхимівна, Дашунька Порубай і т. д.

П. Загребельний використовує ряди синонімічних утворень імен, що дозволяє одним іменем передати різне ставлення до персонажа.

На сьогоднішній день є багато нових імен, які ще не ввійшли у словники, для яких ще нема пояснення значень. У науково-практичному плані сьогодні постає завдання впорядкувати справу найменувань усіх ономастичних об’єктів; на високому мовному рівні видати довідники адміністративно-територіального поділу республіки, окремих областей; нормалізувати власні назви, а також особові імена і прізвища, особливо на письмі тощо.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка

Народився Г.Ф.Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише вдома та в школі при монастирі. Однак завдяки своїй обдарованості, самоосвіті, великій пристрасті до освітньо-культурної та письменницької діяльності він піднісся до рівня людей високої ...

Життя та творчість Дмитра Павличка

XX століття виходить на останню пряму. З карти планети май­же щезли «білі плями», з'явилися чорні знаки екологічного без­глуздя. Амазонія — легені Землі — в сухотах. Аральське море дихає соляними суховіями. Чорнозем стомився. Меншає озону в атмосфері, більшає сум'яття в душі. Вмирають річки, наро­джуються легенди — про космічний родовід людства, про без­смертя духу, гарантоване всім. Розшифровано формулу ДНК, формулу гармонії людини і природи втрачено. Романтика космічних польотів спріснявіла, над глибинами ...

Творчість та життя Л.Костенко

План I. Вступ. 1. Короткі біографічні дані про Ліну Костенко 2. Огляд творчого шляху II. Історичний роман “Маруся Чурай III. Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко IV. “О скільки слів мені наснилось” V. Заключне слово VI. Список використаної літератури Короткi бiографiчнi данi Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навча­лася в Київському ...