Search:

Антропонімна номінація осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного "Левине серце")

Аналіз імен, які використовувалися у романі П. Загребельного «Левине серце»

Давидко, ч.; д-європ. ім. Dauid «коханий», «улюблений», кан., рід.[СУІ, С. 98] Він справді спакувався сів до Давидка, свого брата, в кабіну, і вони помчали на станцію, а вранці обидва були знову вдома і через глинище перегукувалися з Щусями.(П. Загреб. «Л. с.», С.44)

Дем`ян, ч.; гр. ім. Damianos<Damia – ім. д.-рим. богині плодючості – присвячений Дамії; кан., рід.[СУІ, С. 103] Щоправда, старий брат їхній Дем`ян виїхав з села і вже давно працює десь на Донбасі кочегаром, зате Денис став комбайнером і виходив у передові механізатори, а найменший Давидко влаштувався шофером на колгоспнім грузовику і виявив таку меткість, що за день міг обскакувати всю європейську частину Радянського Союзу.(П. Загреб. «Л. с.», С.26)

Демид гр.; ім`яDiomedes; від dios-божественний і medo-піклуюся, опікую.[СУІ, С. 102] Цього старий Демид ніяк не міг второпати. (П. Загреб. «Л. с.», С.28)

Денис гр.; особове ім`я Dionysos – Діоніс; у грецькій міфології – бог життєвих сил природи, вина і веселощів(буквально; присвячений Діонісові).[ВІЛ, С. 104] Тоді Самусі на знак протесту взагалі перестали вживати в своєму роді імена на «К» і вже в останньому поколінні обрали для себе літеру «Д»: батько був Демид, старший син Дем`ян, середній – Денис, наймолодший Давид, або Давидко. (П. Загреб. «Л. с.», С.23)

Зінаїда, ж.; гр. ім. Zenais (знах. в. від Zeus “Зевс») і eidos «образ», «вид», «потомок» - подібна до Зевса, богоподібна.[СУІ, С. 139] Тому легко собі уявити, скільки прокльонів сипалося тепер на адресу проектувальників, які не могли завернути шосе в Світлоярськ, а ще більше їх випало голові колгоспу Зіньці Федорівні, яка ніяк не могла вимостити каменем оті трикляті п’ять кілометрів! (П. Загреб. «Л. с.», С.14)

Річард>Ріхард, ч.; двн. особ. ім.Richart<двн. Richi “могутній цар, король» і hart «сильний», «сміливий»; пол. Ryszard; анг. Richard; зап., рід.[СУІ, С. 312] Чи то запанував такий дух часу, чи то пошесть пройшла по батьках, але Іван Іванович у Світлоярську виявився не самотній, бо через рік у землеміра Левенця народився син, і Левенець назвав його Річардом. (П. Загреб. «Л. с.», С.20) Річард і справді був сміливим і не зважаючи на свою скромність і матеріальний стан, оскільки ріс без батька, завжди був на висоті.

Милія, ж. до ч. Милій – гр.Milyas – давня назва Лукії Milyai «мілійці – жителі цієї країни»; інше тлум.: гр. «яблуня».[СУІ, С. 2] Коло Смачних Кабачечків Самусь уже кружляв, затримка з переходом до рішучих дій пояснювалася лише тим, що він не мав конче наміру одружуватися (бо не сягнув вершин, яких мав конче сягнути), окрім того, не знав, яку з сестер вибрати: Нильку чи Мильку, біляву чи чорняву. (П. Загреб. «Л. с.», С.86)

Неоніла гр; neos – новий, молодий.[ВІЛ С. 248] – Добривечір вам Милю і Нилю! (П. Загреб. «Л. с.», С.87)

Іван д-євр.; ім.`я Yochanan, Yahochanan – Ягве (бог) змилосердився, Ягве (бог) помилував – божа милість, божа благодать.[СУІ, С. 143] У Петра і Вусті був син Іван. (П. Загреб. «Л. с.», С.77)

Явдоха>Євдокія, ж.; гр. ім.Eudokia<eudokia “ласкавість», «прихильність», «благовоління».[СУІ, С. 121] Але баба Явдоха викрила діда, показавши Гриші той «документ» і відповідно його прокоментувавши: «Хоч би ж справді від того Прокопа йшли Левенці, а то від якогось Василя, викажчика полтавського, била б його лиха година! (П. Загреб. «Л. с.», С.146)

Марсельєза, ж.; фр. Marseillais «Марсельєза – революційна пісня»<Marseille “м. Марсель».[СУІ, С. 217] Звали Марусею, а він її перехрестив на Марсельєзу. (П. Загреб. «Л. с.», С.12)

Маруся, ж; гр.особ. ім. Mariam, Maria<д.-євр. Marar «бути гірким» - гірка; або д.-євр. mara «чинити опір», «відмовлятися», «заперечувати» - яка чинить опір, заперечує, вперта; кан.[СУІ, С. 212] Звали Марусею, а він її перехрестив на Марсельєзу. (П. Загреб. «Л. с.», С.12)

Кузьма, ч.; гр. ім.Rosmas<kosmos “світ», «порядок», «прикраса» - добромисний,скромний, чесний.[СУІ, С. 166] Приїздив у поле водовоз або возій пального, гукав: «Дядьку Безкоровайний, мануфактуру дають» - бригадир хапав свій піджак, сідлав мотоцикл і гнав до села, до крамниці, де вже під обшмугляним дерев`яним, з обкованими бляхою кінчиками метром крамника Кузьмина Кириловича лопотіли сотники, тонко звискували ситці, цупко напиналася «чортова шкіра», і сільські кумасі, хоч як товпилися до того метра, все ж розступалися перед Безкоровайним, і не так з поваги до його багатодітності (бувало в людей і більше!), як з високої пошани до трудової (знову ж таки нагадуємо: єдиної на весь район!) медалі! (П. Загреб. «Л. с.», с.69-70)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Михайло Коцюбинський

“Безмежно люблячи рідну Вкраїну, її народ та мову, він знайшов засоби перейняти й наші дитячі серця, примусив полюбити України, довів і переконав, що українська мова – це не “мужицька” мова, а мова, якою говорить великий народ”. Микола Мельников Михайло Михайлович Коцюбинський вніс вагомий вклад у скарбницю дитячої літератури. Його твори починають вивчати в 4 кл. У розділі “Давно те діялось…” дітей ознайомлюють із першим його оповіданням “Харитя”. Воно починається простим малюнком, яким змальовано хату бідної селянської ...

Життєвий і творчий шлях Г.Косинки

Григорiй Михайлович Косинка (справжнє прiзвище — Стрiлець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селi Щербанiвка Обухiвського району Київської областi. Батьки — малоземельнi селяни — пробували одного разу полiпшити своє злиденне життя в далекосхiдних краях, але швидко повернулися назад до села i перебивались батькiвським пiдробiтком на цукровому заводi в сусiдньому селi Григорiвцi. Майбутнiй письменник змалку теж пiдробляв для сiм'ї, працюючи на панських економiях. Двокласну школу закiнчив у селi Красному Обухiвського ...

Життя та творчість Дмитра Павличка

XX століття виходить на останню пряму. З карти планети май­же щезли «білі плями», з'явилися чорні знаки екологічного без­глуздя. Амазонія — легені Землі — в сухотах. Аральське море дихає соляними суховіями. Чорнозем стомився. Меншає озону в атмосфері, більшає сум'яття в душі. Вмирають річки, наро­джуються легенди — про космічний родовід людства, про без­смертя духу, гарантоване всім. Розшифровано формулу ДНК, формулу гармонії людини і природи втрачено. Романтика космічних польотів спріснявіла, над глибинами ...