Search:

Антропонімна номінація осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного "Левине серце")

Вустя, Устина, Юстина,ж. до ч. Устин; с-гр. Justina, Justine<лат. Justina від Justus «справедливий», «чесний»; кан., рід.[СУІ, С. 370] Справжні ділові якості у Вусті-Чухалки проявилися лише в самогоноварінні. (П. Загреб. «Л. с.», С.76)

Тетяна, ж. до ч. Татіан; інше тлум.: гр. tattoo «установлюю», «призначаю» - засновниця; рос. Татьяна; одне з найпоширеніших ж. ім. в 40-60 р.р. 20 ст., поширилося під впливом героїні з «Євгенія Онєгіна» О. Пушкіна; кан.[СУІ, С. 359] Ні діда Сашка, ні баби Тетяни Гриша не застав на цьому світі. (П. Загреб. «Л. с.», С.)

Наталка, ж. до ч. Наталій; лат. Natalia<лат. natalis «належний до народження», «рідний», «отчий»; «геній-охоронець»; кан.рід.[СУІ, С 246] Головишина Наталка з другого курсу вискочила заміж за капітана третього рангу й помчала аж на Камчатку. (П. Загреб. «Л. с.», С.122)

Гриша, Григорій, Григор,ч.; гр. особ. ім. Gregorius<гр. gregoreo «не сплю», «пильную» - невсипущий, пильний, бадьорий; пол. Crzegorz; рум. Gregore; кан.[СУІ, С. 93]Деяку ясність у це темне питання внесла баба Явдоха, яка рятувала Гришу від дідових розбазікувань, нашіптуючи йому ласкавим своїм голосом (бо всі баби на Україні мають ласкаві голоси!) (П. Загреб. «Л. с.», С.56)

Парфен, ч.; гр. особ ім.Pathenios<гр. pathenios «цнотливий», «непорочний», «чистий»; кан., рід.[СУІ, С. 288]І того самого Самуся застав Гриша Левенець повернувшись з училища механізації, і в школі так само читали: «Нимидора поралася коло печі», - хоч жінки світлоярівські поралися коло газових плит, а імені Нимидора не знав навіть колишній піп Парфен. (П. Загреб. «Л. с.», С.131) Про попа Парфена немає поширених розповідей у тексті, але по цому, що він був попом можна сказати, що його імя підтверджує значення «чистий», «непорочний».

Петро., ч.; ст- слов. Пєтръ< гр. особ. ім. Petros<гр. petros «скеля», «камінь»; рос. Петр; пол. Piotr; рум. Petru; кан.[СУІ, С. 292] Щоправда, невідомо, чи екзистенціалісти люблять пиріжки, а Петро їх любив страшенно і нюхом чув, яка жінка й з чим пече пироги, а яка пече хліб. (П. Загреб. «Л. с.», С.77)

Варфоломій і рід. Бартоломій, ч.; гр. ім. Bartholamais<арам. ім. Bar-Talmai «син Толмая», арам bar «син» і Talmai – ім.; кан. рід.[СУІ, С. 58] Автор спробував довідатися про це у свого високовченого друга, доктора ерудничих наук Варфоломія Кнурця. (П. Загреб. «Л. с.», С.13)

Полоніна>Поліна, ж.; лат. Paulina ( фр. Pauline) – ж. до ч. Paulinus «Павлин»; інше тлум.: скор. Варіант ж. Аполлінарія, що став оф.; зап.[СУІ, С. 300] Полоніно Андріївно, а йдіть-но сюди. (П. Загреб. «Л. с.», С.151)

Сидор, Сидір, ч.; особ. ім. Isidorus<Isis «Ісіда (Ізіда) – єгип. богиня землеробства» і doron «дарунок» - дарунок Ісіди; лат. Isidorus; пол. Isydor; кан., рід.[СУІ, С. 336] – Я вас слухаю, Сидоре Дмитровичу, - ввійшла секретарка. (П. Загреб. «Л. с.», С.151)

Роксолана, ж.; лат. Roxolana (мн. Roxolani) «роксоланка», «представниця скіф. Племені»; пізніше «русинка», «українка»; зап., рід.[СУІ, С. 315] Скажімо, твій комбайн простоює тому, що з нього зняли деталь, яка зламалася в Самуся, але долі й цього видається не досить, і вона насилає на тебе ще Самусевого брата Давидка, точніше, й не самого Давидка, а його молоденьку дружину Роксоляну. (П. Загреб. «Л. с.», С.115)

Мирослава, ж. до ч. Мирослав; від мир і слава; слов.[СУІ, с. 234-235] Роксоланою її прозвали в Світлоярську, хоч насправді була Мирослава. (П. Загреб. «Л. с.», С.155)

Олена(Олеля (Лейла)), ж.; гр. особ. ім. Helene< гр.helenos «світло», «сяйво», «полум’я смолоскипа» - світла, осяйна; рос. Елена, Алёна; рум. Elena; молд. Иляна; пол Helena; кан.[СУІ, С. 265] Чи то вживала вона це слово як своєрідну ритуальну формулу, чи в його справжньому рішучому значенні, чи внаслідок автоматизму мислення, виробленого в даному випадку не під впливом лінькувато-спокійного батька Щуся, а скоріше матері-циганки Лейли (світлоярівці звали її Олеля), - хоч якими мотивами керувалася Котя, виставляючи своє «відчепись» проти чоловічо-хло`пячої половини людства, але діяло воно досить недвозначно і. сказати б, в односторонньому порядку: всі од неї одскакували, як той горох з прислів’я від твердої стіни. (П. Загреб. «Л. с.», С.159)

Василь, ч.; гр. ім. Basileios<basileios “царський», «царствений»; пол. Bazyli; рум. Vasilie; угор. Laszlo; кан.[СУІ, С. 60] – А наш Василь і зовсім не їздив! – сміялися Щусі, раді, що перехитрили Самусів ще більше. (П. Загреб. «Л. с.», С.44) Василь Щусь завжди мав себе за головного в селі,як і Самусь, він навіть намагався доказати, що саме завдяки його предкам було названо село.Він завжди відчував себе головним, «царственним».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Творчість та життя Л.Костенко

План I. Вступ. 1. Короткі біографічні дані про Ліну Костенко 2. Огляд творчого шляху II. Історичний роман “Маруся Чурай III. Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко IV. “О скільки слів мені наснилось” V. Заключне слово VI. Список використаної літератури Короткi бiографiчнi данi Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навча­лася в Київському ...

Україна в поетичному сприйнятті Є.Маланюка

Сучасній Україні бракує Є. Маланюка. Могутній розум та винятково прониклива інтуїція, якими він був наділений з якоюсь відчайдушною наполегливістю були спрямовані на осмислення України – її минулого та сучасного. Він був аристократом духу, а тому й не міг змиритися з упослідженістю Батьківщини. Для того щоб допомогти їй вийти з безчестя, він зробив усе, що може зробити людина його масштабу, - заглибившись в історію, віднайшовши і показав головні причини негараздів. Дав діагноз хвороби, що підточувала національний організм – ...

Антропонімна номінація осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного "Левине серце")

Зміст 1. Вступ 3-6 2. Розділ 1. Структурно-стилістичний і семантичний аналіз антропонімної номінації осіб у гумористичному творі (на матеріалі твору П. Загребельного «Левине серце») 7-22 3. Таблиця частоти вживання імен, прізвищ, прізвиськ 23-26 4. Додатки 27-28 5. Висновки 29-30 6. Список використаної літератури 31 Вступ Ономастика – розділ мовознавства, який вивчає будь-які власні імена, історію їх виникнення, розвитку і функціонування, також поширення і структури власних імен у мові і мовленні в ...