Search:

Структура Луціко-Житомирської, Римо-Католицької діецезії в кінці XVIII - на поч. XX ст

Незважаючи на важке становище римо-католицької церкви, кількість деканатів у Луцько-Житомирській дієцезії в основному залишалася незмінною, коливалася в межах 12-14. Лише після підписання конкордату Росії з Папою (із серпня 1847 р.) сталися певні територіальні зміни в дієцезії: вона розширилася за рахунок деканатів, що були в Київській губернії, ординатором став Каспер Боровський (1848-1883), із цього часу дієцезія складається із 17 деканатів і близько 170 парафій. Нове поповнення Луцько-Житомирської дієцезії відбувається у 1866 р. після приєднання до неї деканатів Кам’янецької дієцезії. Утворення деканатів залежало від дієцезіального єпископа, а межі деканатів повині були співпадати з межами повітів. Наприклад, межі Луцького деканату збігалися з межами Луцького повіту.

Що ж до парафіяльної сітки, то вона не відрізнялась якимись бурхливими процесами. Створення нових парафій повністю залежало від рішення царської влади, яка всіма засобами намагалася гальмувати процес утворення нових осередків римо-католицької віри. Якщо не було можливості заборонити створення нової парафії, то царський уряд швидше погоджувався на створення філії парафіяльного костьолу, або дозволяв відкрити каплицю, внаслідок чого при досить стабільному розвитку парафіяльної сітки помітне збільшення кількості каплиць, які повині були задовільняти душпастирські потреби. 14 липня 1819 р. було прийнято указ про будівництво костьолів лише у тих місцях, де була достатня кількість парафіян, не менше 400 осіб чоловіічої статі. У костьолах та каплицях побудованих самовільно, не призначалися ксьондзи, а їх приписували до парафіяльних костьолів. Така політика, хоч і не так інтенсивно проводилась і у 40-50-х роках. Наприклад, у 1847 р. у Луцько-Житомирській дієцезії було 257 каплиць, де здійснювалися богослужіння в певні дні, визначені для цього духовною колегією [9]. У 1870 р. у дієцезії вже було 596 каплиць [10]. Зменшення кількості каплиць простежується вже лише у кінці ХІХ – на початку ХХ ст (див. табл. 1).

Таблиця 1

Кількість парафій, філій та каплиць у Луцько-Житомирській дієцезії (1827-1914 рр.)

1827 р.

1846 р.

1850 р.

1870 р.

1892 р.

1907 р.

1914 р.

Парафіяльні костьоли

81

113

164

257

245

243

254

Філії

2

12

16

56

52

61

46

Каплиці

0

259

370

595

359

323

333

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Церковне християнство

П Л А Н РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА............................................................ стр. 3 ХРИСТИЯНСТВО.......................................................................................стр. 4 ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ І КУЛЬТ..........................................стр. 6 НЕХРИСТИЯНСЬКІ ДЖЕРЕЛА..............................................................стр. 7 РОЗКОЛ ХРИСТИЯНСТВА......................................................................стр. 8 ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА ...

Становлення християнської церковної організації. Монастирі

Становлення християнської церковної організації. Церковна організація остаточно склалася VI ст. Імператор Юстиніан І своїм указом визначив п'ять центрів патріаршеств: Рим, Константинополь, Олек­сандрія, Антіохія та Єрусалим. Кожному з них підпорядковувалися відповідні митрополії, а митро­поліям — єпископії. Було створено чітку систему церковних громад, яка у загальних рисах нагадувала провінційний поділ імперії. Від названих патріар­шеств пізніше відокремилися автокефальні церкви, які існують і зараз. Християнство ...

Релігії Давнього Китаю

Одна з найдавніших у світі цивілізацій — давньоки­тайська — сформувалася у II тис. до н.е., осівши в долині р. Хуанхе, їй притаманні раціоналізм мислення, повага до норм етики, адміністративної практики. З часом сформувалася політеїстична релігія з яскраво вираженими елементами тотемізму, культу предків, куль­ту природи, особливо Землі (у кожному поселенні був вів­тар для жертвопринесень духу Землі). Поширеними були криваві жертвопринесення. Храмів у Давньому Китаї не було, функції жерців ви­конували державні чиновники, а ...