Search:

Нафта та нафтопереробка

Коксування проводиться для одержання нафтового коксу і дистиляту широкого фракційного складу. Як сировину для нафтового коксу використовують відбензинені нафти, залишки первинної переробки - мазути, напівгудрони і гудрони, продукти вторинного походження - крекінг-залишки, важкі газойлі каталітичного крекінгу, смоли піролізу, а також природні асфальти і залишки масляного виробництва (асфальти, екстракти).

Промислові процеси коксування поділяють на три типи: безперервні, напівбезперервні і періодичні, найбільше поширення на сьогодні має напівбезперервний процес в установках уповільненого коксування, що протікає при 505-515°С під тиском 0,2-0,3 МПа. У результаті коксування крім нафтового коксу одержують бензин, газ, середні і важкі коксові дистиляти, вихід і якість яких залежить від хімічного і фракційного складу сировини.

Гідрогенізаційний крекінг (деструктивна гідрогенізація) дозволяє одержувати значну кількість легких продуктів при використанні як сировини важких нафтових дистилятів, важких нафт, нафтових залишків-малоцінних мазутів. При цьому процесі одержують бензин, дизельне і котлове паливо. Процес протікає в одну чи в дві стадії (у випадку важкої сировини).

Двостадійний процес включає рідиннофазну гідрогенізацію (температура 420-500 °С, тиск 3-10 МПа, каталізатор - суспензія оксиду заліза (III)), у результаті якої одержують у невеликих кількостях газ і бензин, а в основному - широку фракцію (200-350 °С), що служить сировиною для другого етапу - парафазної гідрогенізації.

Парафазна гідрогенізація (температура 380-420 °С, тиск до 10 МПа, каталізатори - сульфіди й оксиди металів, а також Pt, Pd на алюмосилікатах) дозволяє одержувати бензин, гас, газойль і газ, що включає головним чином залишковий водень, якого витрачається 1-3 %. Бензин гідрогенізації з напівгудрону грозненської нафти складається в основному з алканів (47-70 %), нафтенів (26-36 %), аренів (3-10 %) і невеликої кількості олефінів і має октанове число менше 70. [7]

2.1.4. Способи очищення нафтопродуктів

Відомі такі способи очищення нафтопродуктів:

· хімічні;

· адсорбційні;

· селективні;

· каталітичні.

Вибір способу очищення залежить від природи домішки і від цільового призначення нафтопродукту.

Хімічні методи очищення полягають в обробці нафтопродуктів хімічними реагентами, найчастіше кислотами або лугами, що взаємодіють зі смолистими, сірчистими, азотистими речовинами, нафтеновими кислотами, фенолами й ін. Недоліком кислотного очищення є утворення кислих гудроні», непридатних для застосування і подальшої регенерації.

Адсорбційне очищення полягає у використанні адсорбентів, так званих відбілюючих глин. Завдяки тому, що молекули сірчистих, таких, що містять кисень, азотистих, а також ненасичених вуглеводнів мають більшу полярність у порівнянні з насиченими вуглеводами, вони адсорбуються на поверхні глин і в такий спосіб видаляються з нафтопродуктів. Адсорбційне очищення, як правило, застосовують на завершальному етапі, тому що при переробці дуже забрудненої сировини ефективність методу знижується через велику витрату адсорбенту— до 150—300 кг на і т продукту.

Селективне очищення засноване на вибірковому розчиненні у визначеному розчиннику продукту, що очищається, та домішок. В даний час цей метод є основним при виробництві високоякісних мастил.

При каталітичних методах очищення використовуються відповідні каталізатори. Один з розповсюджених методів очищення із застосуванням каталізатора — гідроочищення. Очищення проводиться з метою видалення сірчистих сполук і ненасичених вуглеводнів. Продукт, що очищується, обробляється воднем при підвищеному до 5—7 МПа тиску і при температурі 250—430 °С. Використовується алюмокобальтомолібденовий каталізатор. Гідроочищенню піддають палива й мастила, що дозволяє майже цілком видалити з нафтопродуктів сірку і перетворити ненасичені вуглеводні в насичені. Гідроочищенням мастил останнім часом заміняють всі інші види очищення.

2.1.5. Технологічні схеми сучасних нафтопереробних виробництв

В залежності від видів цільових продуктів розрізняють нафтопереробні заводи трьох основних профілів: паливної, паливно-масляної. глибокої переробки наготи. На заводах першого профілю цільовими продуктами є палива, побічними — гази і нафтовий кокс. Технологічна схема залежить віл складу нафти, що переробляється, і асортименту продуктів.

На виробництвах паливно-масляного профілю цільовими продуктами, крім палив, є мастила. Як побічні продукти одержують бітуми, парафін, церезин, нафтові мила. Цю схему раціонально використовувати тільки в тому випадку, коли нафта, що переробляється, має підвищений вміст масляних фракцій.

Продуктом глибокої переробки нафти є сировина для нафтохімічних виробництв — низькомолекулярні насичені вуглеводні, олефіни, ароматичні вуглеводні і їхні похідні, деякі сірчисті сполуки та такі, що містять кисень. Попутно одержують палива й мастила. Глибока переробка нафти найбільш раціональна. В даний час вона є основним профілем більшості нафтопереробних заводів. [4]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Подібні реферати:

Нафта та нафтопереробка

ПЛАН ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика нафти 6 1.1 Нафта, її походження та розповсюдження 6 1.2 Фізичні та хімічні властивості нафти та її класифікація 9 1.3 Видобуток нафти 11 РОЗДІЛ 2 Нафтопереробка 15 2.1 Основні технологічні процеси переробки нафти 15 2.1.1 Обезвожування, обезсолювання та стабілізація нафти 15 2.1.2 Пряма або фракційна перегонка нафти 16 2.1.3 Крекінг нафтопродуктів 19 2.1.4 Способи очищення нафтопродуктів 26 2.1.5 ...

Кривошипно-шатунний механізм. Зварювальні мости та їх обладнання

Зміст. 1 МЕХАНІЗМИ ВЕДУЧИХ МОСТІВ.............................................................З ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСМІСІЇ..........................................8 Технічне обслуговування зчеплення...............................................................8 Технічне обслуговування коробки передач..................................................11 Технічне обслуговування карданної передачі..............................................12 Технічне обслуговування заднього ...

Зварювання кольорових металів

Зварювання міді Температура плавлення міді 1080-1083оС. В інтервалі температуру 300-600оС мідь володіє гарячим ......, в рідкому стані розтворює гази і кисень і води, що затрудняють її зварку. Закис міді Сu2О котра дає проміжний сплав, який розміщується по границях зерен. Так як tо плавлення проміжного сплаву на 20оС нижча від tо плавлення чистої міді то він допомагає утворювати гарячих тріщини. Схильність до утворення тріщин суттєво повишається із збільшенням товщини зварювання металу. Трудність зварки обумовлена і ...