Search:

Павло Бут

Між повстанцями розпочалися суперечки. Зрештою до Потоцького були споряджені посли, які пообіцяли видати всіх поіменованих окрім Скидана, який перебував у Чигирині.

11 грудня Бут-Павлюк, Томиленко, Лихий та інші два його соратники були схоплені жовнірами. Вдалося вночі втекти лише Гуні та Філоненку. Павлюка і побратимів закували у кайдани й відправили до Варшави. 24 грудвя відбулася козацька рада, на якій Адам Кисіль відібрав у повстанців прапор, гетьманську булаву і бунчук. Було обрано нову реєстрову старшину, старшим якої оголосили Ілляша Караїмовича. Військовим писарем призначили Богдана Хмельницького.

Адам Кисіль склав присягу, яку прийняла новообрані старшина і яку від імені всього Запорозького Війська як військовий писар підписав Богдан Хмельницький. Козаки зобов'язувалися віднині «лишатися у спокої і порядку», «бути у готовності виступити за першим наказом ясновельможних гетьманів коронних і призначених комісарів, човни спалити, коли буде такий наказ, і вислати в Запорожжя всю чернь», «бути у повній вірності і підданстві Речі Посполитій».

Гіркі то були умови, але довелося їх прийняти. Пізніше, через десять років, згадуючи цю подію у листі до шляхти Замостя, гетьман Богдан Хмельницький відзначив: «Тоді нам було погано, коли ви нас спершу обдурили, а саме, давши подарунки запорозькій старшині, намовили нас від черні відокремитися, що ми й зробили, повіривши вашому слову. Але тепер ми всі в одному гурті, і не допоможе вам більше Господь Бог на нас їздити».

А тим часом розправа карателів над повстанцями тривала. На Лівобережній Україні був схоплений один з місцевих ватажків сотник Богдан Кизим, а згодом і його син Кизименко, що очолив повстання на Лубенщині. Їх було посаджено на палі у Києві. Розправа не завершилася й тоді, коли у лютому 1638 р. за постановою сейму були страчені у Варшаві Павло Бут (Павлюк), його побратими Василь Томиленко та інші керівники повстання.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Польсько-литовські відносини. Люблінська унія 1569 р

У XVI ст. в Польському королівстві тривав розвиток станово-представницької монархії. Король, не знайшовши підтримки з боку міст, мусив поступитися частиною своєї влади дворянству. Діставши протягом двох попередніх століть від короля широкі повноваження, магнати й шляхта тепер досягай майже цілковитого суверенітету. Проте в короля ще залишалися вагомі важелі влади: він вважався верховним суддею і проводив зовнішню політику, був розпорядником державного майна, призначав і звільняв сановників (хоча усунути їх із посади можна ...

Люблiнськa унiя та її наслідки

План. Вступ. 1. Пiдстaви життєвoстi унiйнoї iдeї. 2.Рішення Люблінського сейму та їх вплив на подальший розвиток польських земель. 3. Люблінська унія – точка відліку консолідаційних процесів. Висновки. Література. Вступ. Люблiнський сeйм 1569 р. нa мoмeнт свoгo звeршeння рeaлiзувaв пoлiтичну прoгрaму з’єднaння двox сусiднix дeржaв – пoльськoї i литoвськo–руськoї, якa прoбивaлa сoбi дoрoгу зaмaлим нe двa стoлiття: aджe пoпeрeднi спрoби унiй oбидвi стoрoни oбгoвoрювaли й бeзрeзультaтнo пiдписувaли вiсiм(!) рaзiв, ...

Розвиток науки,культури,освіти Житомирщини 60-80років

Житомир-адміністративний,економічний і культурний ценр Житомирської області та одноіменного району Житомир-адміністративний,економічний і культурний ценр Житомирської області та одноіменного району.Стоїть на скелястих берегах річки Тетеріва та його притоки Кам'янки. Значних успіхів досягнуто в галузі народної освіти,науки,культури. В 1970 році в області повністю здійснена загальна восьмирічна освіта дітей,закінчується перехід до загального десятирічного навчання. На Житомирщині діє 1497 ...