Search:

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Реферати » Педагогіка » Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.

Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не з’являється сама по собі. Її повинен створити вчитель. Теорія і практика пропонують цілу систему шляхів активізації сприйняття учнями навчального матеріалу.

Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного тексту”, “навчитися пояснювати будову органа у зв’язку з його функцією”.

Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на запитання.

Учитель сам може ставити проблемні запитання під час вивчення окремих тем уроку. Наприклад:

Як за складом крові можна судити про здоров'я людини?

Чому повноцінне харчування вважають однією з важливих умов здоров’я людини?

Серце людини – дивовижний механізм, який працює протягом життя без зупинки і ремонту.

Як це досягається?

Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.

Важливим шляхом активізації сприйняття є використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую, плануючи свою роботу з ними. Раджу учням провести спостереження за окремими явищами природи, життям людей, поведінкою тварин тощо.

Дуже важливо з перших кроків навчати дітей спостерігати різні явища таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним, випадковим, а складався під впливом учителя.

Під час спостереження певних об’єктів, явищ учні концентрують свою увагу на зовнішніх, часто не найсуттєвих ознаках предмета. Я намагаюся так продемонструвати учням предмет, посібник, щоб вони побачили його найголовніші, найсуттєвіші ознаки. Отже, керування вчителем процесом сприйняття – важливий шлях до підвищення якості сприйняття і пізнання.

Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним. З метою посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити учня перед необхідністю порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. У результаті узагальнення, осмислення знань виникають поняття.

Поняття – форма мислення, за допомогою якої узагальнюються суттєві ознаки предметів і явищ.

Формування понять – складний розумовий процес. Він здійснюватиметься успішно, якщо вчитель турбуватиметься про розвиток у школярів мислення і пізнавальної активності на уроках та в позакласній роботі.

Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв’язку із цим важливе значення має саме формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової діяльності.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Складові авторитету викладача ВНЗ

План План Вступ. Поняття авторитету викладача. Психолого-педагогічні основи викладача ВНЗ та його різновиди. Професійно-особистісний потенціал авторитетного викладача. Професійні проблеми педагогічної діяльності та шляхи їх вирішення. Творча взаємодія досвідчених і молодих викладачів як фактор формування авторитету викладача. Висновок. Авторитет творчої, активної особистості – важлива складова авторитету сучасного викладача ВНЗ. Вступ. Сьогодні сучасне суспільство потребує не ...

Диференціація навчання на уроках математики

У Національній доктрині розвитку освіти наголошено: “Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя”. Творча діяльність людини в усіх галузях життя можлива за наявності міцних знань основ наук, узагальнених умінь та навичок і розвитку її духовних сил (певних позитивних якостей розуму і характеру, почуттів переконань). Перед кожним новим ...

Моральне виховання дітей

Зміст 1. Фізична праця, як один із засобів морального виховання дітей. ( К.Д. Ушинський) 2. Професійна орієнтація молоді. 3. Підготовка учнівської молоді до захисту Відчини. 1.Основними методами і способами морального виховання дітей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт.. учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків "і старших, правильний режим, навчання тощо. Але, найкращим засобом морального ...