Search:

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і во­ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої по­треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації — до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год — лише у закритих герметичних і дезактивованих примі­щеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин­ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра­пити до організму з їжею і водою. Тому для приготуван­ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по­гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша­фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило­непроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи­сту, тобто визначають час безперервного перебування лю­дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-

ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо­рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале­жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре­жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 — для непрацюючого населення, режими 4—7 — для робітників і службовців, режим 8 — для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший — перебування у захисних спорудах; дру­гий — перебування у захисних спорудах і будинках; третій — перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).

Для непрацюючого населення розроблено такі режи­ми (з урахуванням К^у,— коефіцієнта ослаблення):

Режим № 1 — для населення, яке проживає в дерев'я­них будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.

Режим № 2 — для населення, яке проживає у цегля­них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.

Режим № 3 — для населення, яке проживає у бага­топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис­товує ПРУ з Косл^ 200—400.

Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:

— для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за­хисту — 25 діб. З них: перебування в ПРУ — 5 діб; в ПРУ та будинку — 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин­ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу­динку — 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

— для населення, що проживає в цегляних однопо­верхових будинках (режим № 2), загальна тривалість до­тримання режиму захисту — 20 діб. З них: перебування в ПРУ — 3 доби; в ПРУ та будинку — 4 доби (у т.ч. про­тягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку — 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;

— для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 7 діб. З них: перебування в ПРУ — 16 год; в будинку — 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Як подається сигнал цивільної оборони? Перекажіть повідом­лення штабу ЦО, що передаються у різних надзвичайних си­туаціях.

2. Які основні правила поведінки під час пожежі?

3. Які основні правила поведінки від час повені?

4. Що таке карантин та обсервація?

9. Розкажіть про правила поведінки в зоні радіоактивного зараження.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Проходження практики курсантом - практикантом III-го курсу на посаді командира відділення

Розпорядок дня особового складу чергового караулу Розведення караулів 8.00 - 8.30 Організація служби, підготовка до занять 8.30 - 9.30 Заняття 9.30 - 12.15 Обід 12.15 - 13.30 Відпрацювання оперативних планів, карток пожежегасіння, нормативів з ПСП, додаткові заняття 13.30 - 15.30 Догляд за технікою, прибирання приміщень, господарчі роботи 15.30 - 18.00 Вечеря 18.00 - 19.00 Резервний час караулу 19.00 - 20.00 Культурно - масові заходи, особистий час 20.00 - 23.00 Відпочинок 23.00 - 6.00 Підйом, особиста гімнастика 6.00 - ...

Методи вдосконалення психологічної готовності до служби в армії

Кожна людина повинна вміти аналізувати свою пове­дінку, вчинки, передбачати наслідки власної діяльності, працювати над самовдосконаленням. Дуже важливим його етапом у плані готовності до служби у Збройних Силах України є самоаналіз такої го­товності на основі результатів тестування, анкетування. Для самоаналізу потрібно вміти проникати у власний внутрішній світ, правильно оцінювати рівень розвитку в себе кожної зі складових готовності до військової діяль­ності. Самоаналіз готовності до служби в армії повинен стати у кожного ...

Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби

Щоб сформувати у себе психологічну готовність до служби в Збройних Силах України, недостатньо зрозумі­ти її,суть і особливості, необхідно також оволодіти спосо­бами і методиками її визначення, завдяки чому ви змо­жете об'єктивно оцінити свою готовність до військової служби, виявити її недоліки та продумати програму са­мовдосконалення. Водночас потрібно пам'ятати, що нія­кі психологічні методики вивчення особистості не є абсо­лютними, універсальними, тобто такими, що дають вичерпну відповідь про рівень готовності до ...