Search:

Рекламна галузь про поведінку покупця

Реферати » Реклама » Рекламна галузь про поведінку покупця

Процес психологічної обробки інформації і зміну ставлення до купівлі можна спрощено уявити собі так:

стимул (реклама) à увага à інтерпретація рекламного звернення à обробка інформації à зміна ставлення à поведінка (купівля). Американська література розглядає сім основних моделей пси­хологічної обробки інформації:

модель головного шляху до переконання,

модель побічного шляху до переконання,

модель пізнавальної реакції,

модель пізнавальної структури,

модель оцінки на базі категорії,

модель теорії узгодження,

модель впливу за допомогою показу.

Перші дві моделі належать до так званих моделей імовірного ро­звитку (ЕLМ).

Text Box: Рекламне Звернення, Мотивація до немає Присутність побічного Обробки натяку (підказки, тла) Інформації є Здатність Обробляти немає Побічний шлях до змін у Інформацію ставленні є Головний (центральний) шлях до зміни ставлення У першій моделі покупець свідомо й ретельно обдумує інфор­мацію, зв'язану зі ставленням до товару, що, власне, і є метою рек­ламного звернення. Ставлення коригується або створюється завдяки уважному добору, обмірковуванню та інтерпретації відповідної ін­формації. Отже, потенційний покупець є найчастіше активним уча­сником процесу рекламування. Природа цієї активності та зацікав­леності має різні форми: оцінка атрибутів, створення суджень про атрибути, перевірка джерел інформації, пригадування минулого до­свіду, а також створення і перевірка конкретного ставлення до кон­кретного товару (фірми, марки). Ставлення, що формується в ре­зультаті такого процесу, буде стійким і тривалим.

При використанні так званого побічного шляху ставлення фор­мується і змінюється без активних роздумів про атрибути, про сам об'єкт, порівнювання, про аргументи за чи проти. Переконання з'являється через аcоціювання продукту з позитивними або негати­вними натяками (підказаними, побаченими, почутими, прочитани­ми). Замість того, щоб ретельно аналізувати хід своїх думок, потен­ційний покупець може дійти висновку, що запропонована торгова марка і справді кращої якості, оскільки:

• було запропоновано багато аргументів на користь цього;

• джерелом інформації в рекламному зверненні є спеціаліст у цій галузі;

• фонова музика справила велике емоційне враження;

• рекламний ролик є правдоподібним («усе, як у житті») тощо.

Водночас людина може й не сприйняти цих аргументів, причому через якісь суто другорядні чинники, наприклад, їй не сподобається за­надто, на її думку, радикальний чи агресивний тон рекламного звернен­ня або з якихось причин вона вважатиме джерело реклами таким, що не заслуговує на довіру, тощо.

Прямий шлях рекомендується використовувати тільки тоді, коли потенційний покупець має як мотиви для обробки інформації, так і здатність і можливість зробити це.

Свідома обробка інформації — це розумовий процес розв'я­зування проблем, які цікавлять потенційного покупця, оцінка того, що стверджує реклама, з позицій його колишнього досвіду і знань. Коли імовірність того, що рекламний матеріал буде піддано саме такій обробці, є значною, то реакція на рекламне звернення буде так само свідомою й виваженою. Коли така імовірність низька, основ­ний вплив справлятимуть побічні натяки і підказки. Зміст рекламно­го звернення може бути тим самим у обох випадках, але спосіб його сприймання буде зовсім іншим.

Модель пізнавальної реакції — це різновид моделі головного шля­ху. Вона також передбачає, що потенційний покупець візьме активну участь в обробці інформації, оцінюючи її в контексті знань і настанов­лень з минулого. Пізнавальна реакція — це активний розумовий процеc, який відбувається під час чи відразу ж після передачі інформації. Пізнавальна реакція або організує процес зміни ставлення до товару (марки, фірми), або лягає в основу цього процесу.

При використанні пізнавальної реакції діють за схемою: показ рекламного звернення à зміни у ставленні до реклами à пізна­вальна реакція à зміна у ставленні до марки.

Є ще кілька специфічних особливостей цієї моделі. Уводяться два показники — аргумент (А) і контраргумент (КА). Аргумент (А) — це пізнавальна реакція, яка підтверджує рекомендації рекламного звернення. Контраргумент (КА) з'являється тоді, коли потенційний покупець не погоджується з доказами реклами або не довіряє їй. Контраргумент, який містить нападки на джерело реклами (діючу особу тощо), називають «приниженням джерела інформації».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Дослідження психологічних факторів комунікативних цілей реклами

До психологічних факторів належать сприйняття, ставлення та поведінка. Рекламодавця цікавить процес передачі інформації та переко­нання покупця. Йому необхідно мати певне уявлення про мотиви потенційних клієнтів, щоб знати не тільки те, які товари і які умо­ви сприятимуть купівлі, а й те, які рекламні мотиви спонукатимуть їх до цього. Мотивами створення рекламного звернення, що має комуніка­тивний характер, є породження потреби, інтересу й бажання прид­бати товар. Якщо зміст рекламного звернення був сприйнятий і засвоєний, ...

Розробка плану та бюджету рекламної діяльності фірми-виробника

План рекламної діяльності є складовою marketing mix, тобто плану маркетингу, до якого, крім планування реклами, належить планування підтримки (стимулювання) збуту, роботи з громадськістю (паблік рілейшнз) і персонального продажу. Усі ці інструменти маркетингу треба, а останній має підпорядковуватися цілям і завданням фірми. Дуже часто бюджет маркетингу складається з витрат на рекламування, з урахуванням того, що елементи реклами наявні в більшості таких інструментів маркетингу, як робота з громадськістю та персональний ...

Рекламна галузь про поведінку покупця

Процес психологічної обробки інформації і зміну ставлення до купівлі можна спрощено уявити собі так: стимул (реклама) à увага à інтерпретація рекламного звернення à обробка інформації à зміна ставлення à поведінка (купівля). Американська література розглядає сім основних моделей пси­хологічної обробки інформації: модель головного шляху до переконання, модель побічного шляху до переконання, модель пізнавальної реакції, модель пізнавальної структури, модель оцінки на базі категорії, модель ...