Search:

Фінансова стратегія підприємств, зміст, завдання та методи фінансового планування

Важливе значення для формування фінансової стратегії має вра­хування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з ура­хуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.

Основу перспективного фінансового планування становить про­гнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінан­сове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового ста­ну підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових по­казників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розви­тку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показни­ків. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо дина­мічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

— прогноз звіту про прибутки та збитки;

— прогноз руху грошових коштів;

— прогноз балансу активів та пасивів підприємства. Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фі­нансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фі­нансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Планування було прерогативою командно-адміністративної сис­теми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у ви­явленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюд­жет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат суворо нормувались. Над­мірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаб­лювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негатив­но позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності під­приємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Міністерства, які вважали підприємства своєю власністю, займа­лися перерозподілом їхніх доходів та прибутків. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективно працюючих під­приємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриття витрат збиткових підприємств галузі.

За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відпові­дальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросла важливість перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої ре­зультативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємс­тва. Ринок висуває високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові прин­ципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвит­ку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємст­ва вже не одержують директивних вказівок «зверху». Державне замов­лення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одноча­сно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з мате­ріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Фінансове забезпечення та відтворення основних засобів

Зміст Завдання на курсову роботу.………………………………………………………..4 Вступ………………………………………………………………………………….5 1 Характеристика Товариства «Строй» …....……………………………….........7 2 Методи відтворення основних засобів Товариства……………………………………...………….……………………10 2.1 Сутність основних засобів та їх класифікація…………………………………………………………………………11 2.2 Знос і амортизація основних засобів………………………………………12 2.3 Показники стану, та ефективності використання основних засобів Товариства…………………………………………...………………………………16 3 ...

Фінансова політика, сутність податкової системи

План 1. Вступ 3 2. Поняття фінансової політики: її зміст та основні напрямки і завдання 4 3. Структура податкової системи України .6 4. Сутність основних видів страхування 8 5. Практичне завдання 14 6. Висновки 18 7. Список використаної літератури .19 Вступ Фінанси — одна з небагатьох економічних категорій, яку досліджують майже всі напрями економічної науки (якщо визначати ці напрями з огляду на фінансові проблеми). Визначення фінансів як багатопланової категорії є стратегічним у їх вивченні. Найчастіше фінанси ...

Бюджетний дефіцит

1. Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури. Державне бюджетне обмеження: B = B + rB + T – Tr – (G + I) Де B - чисті фінансові ...