Search:

Мао Цзедун

Мао став згортати всяке співробітництво зі СРСР, передбачене договором про дружбу 1950 року. Була розгорнута кампанія проти радянських фахівців з метою унеможливити їхнє подальше перебування в Китаї. Влади КНР стали штучно загострювати обстановку на радянсько-китайській границі, відкрито висувати територіальні домагання до СРСР. У 1969 р. справа дійшла до відкритих збройних зіткнень у районі острова Даманський і в Семипалатинської області.

У серпні 1966 р. був скликаний пленум ЦК КПК, у якому не брали участь багато членів ЦК, що упали жертвами репресій. 5 серпня Мао особисто написав і вивісив у залі засідань Своє дацзибао "Вогонь по штабах!".Він оголосив учасникам пленуму про існування "буржуазного штабу*, обвинуватив багатьох партійних керівників у центрі і на місцях у тім, що вони здійснюють "диктатуру буржуазії", і призвав, відкрити "вогонь по штабах", припускаючи цілком розгромити або паралізувати керівні партійні органи в центрі і на місцях, народні комітети, масові організації трудящих, а потім створити нові "революційні"органи влади.

Життя в країні була дезорганізована, економіці нанесений найтяжка втрата, піддалися репресіям сотні тисяч членів КПК, підсилилися переслідування інтелігенції. В роки "культурної революції" говорилося в обвинувальному висновку в справі "четвірки" (1981 р.), переслідуванням, цькуванню і знищенню піддалося "велике число керівників ЦК КПК, органів суспільної безпеки різних ступіней, прокуратури, суду, армії, органів пропаганди. Жертвами "четвірки" і Лин Бяо, відповідно до документа, стало в цілому більш 727 тис. чоловік, з яких понад 34 тис. були "доведені до смерті". По офіційне китайське даної, число потерпілих у ході "культурної революції" склало близько 100 млн. чоловік..

Щоб зломити опір супротивників "культурної революції", була розгорнута кампанія по "захопленню влади". У січні 1967 р. цзаофани Шанхая захопили партійну й адміністративну владу в місті. Слідом за цим хвиля "захоплення влади" у "убраних владою і йдуть по капіталістичному шляху" прокотилася по всьому Китаєві. У Пекіні в середині січня 19б7 р. влада була захоплена в 300 відомствах і установах. Парткомам і органам влади пред'являлися обвинувачення в тім, що вони протягом 17 років з підстави КНР прагнули "реставрувати капіталізм". "Захоплення влади" здійснювався за допомогою армії, що придушувала опір і здійснював контроль над комунікаціями, в'язницями, складами, збереженням і розсиланням секретних документів, банками, центральними архівами. Для підтримки "бунтарів" були виділені спеціальні частини, тому що й в армії мало місце невдоволення бешкетуваннями хунвейбинів і цзаофаній. Швидко здійснити план "захоплення влади" не удалося. Страйку робітників ширилися, повсюдно відбувалися кровопролитні зіткнення з цзаофаня-ми, а також сутички між різними організаціями хунвейбинів і цзаофаній. Як пишуть китайські історики: "Китай перетворився в державу, де панував хаос і правил терор. Партійні й урядові органи на всіх рівнях були паралізовані. Керівні кадри й обладавшие знання і досвідом інтелігенти піддавалися гонінням". Із січня 19б7 р. почалося створення нових антиконституційних органів місцевої влади - "ревкомів". Спочатку перевага в них одержали лідери хунвейбинов і цзаофаней, що викликало невдоволення партійних працівників і військових. У центрі і на місцях загострилася політична боротьба, у ряді районів відбувалися зіткнення між військовими частинами й організаціями хунвейбинов і цзаофаней. Наприкінці літа 1971 р. країна фактично була узята під військовий контроль. Состоявшийся в жовтні 1968 р. пленум ЦК КПК, на якому було присутнє біля третини складу ЦК, тому що інші були до цього часу репресовані, санкціонував всі акції "культурної революції", "назавжди" виключив з партії Лю Шаоци, зняв його з усіх посад, схвалив проект нового статуту КПК. Почалася посилена підготовка до скликання IX з'їзду КПК.

IX з'їзд КПК (квітень 1969 р.), на який делегати не обиралися, а призначалися, схвалив і узаконив всі акції, що починалися в країні в 19б5-19б9р. В основній доповіді, з яким на з'їзді виступив Лин Бяо, була висунута установка на продовження чищення партійних організацій і державних установ, початою весною 1968 р. Вся історія партії представлялася як боротьба "лінії Мао Цзедуна" проти різних "ухильників". IX з'їзд схвалив курс на "безупинну революцію", на підготовку до війни.

Новий Статут партії, прийнятий з'їздом, на відміну від Статуту, прийнятого в 1956 р., не визначив задач партії в області економічного і культурного будівництва, поліпшення життя народу, розвитку демократії. Теоретичною основою діяльності КПК бь1-пи проголошені "ідеї Мао Цзедуна". У програмній (частини Статуту містилося положення про призначенні Лин Бяо "спадкоємцем" Мао Цзедуна. Положення про спадкоємця, характерне для монархічного абсолютизму, внесене в Статут КПК, вважалося "новаторським явищем" в області міжнародного комуністичного руху. Це дійсно було новаторством у тім змісті, що з часу виникнення світового комуністичного руху такого дивного явища ще не було. Важко сказати, як велике значення мало воно для світу, а от Китай воно привело на грань катастрофи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Режим консульства у Франкції

План. Вступ. ………………………………………………………………………. 3 Розділ І. Диктатура Наполеона як задоволення потреб французької буржуазії. ……………………………………………… 6 Розділ ІІ. Соціально-економічна і адміністративна політика консульського режиму. ………………………… …….. 11 Розділ ІІІ. Продовження експансіоністської зовнішньої політики під час консульства………………………………..… 14 Заключення. …………………………………………………………… 19 Список використаної літератури. ……………………………………… 20 Вступ. Тема виникнення в кінці 18 – поч. 19 ст. Режиму консульства або іншими словами ...

Конституція 1848 року Франції

Передумови виникнення Конституції 1848 року Передумовами виникнення Другої Республіки та Конституції 1848 року є те, що в 40-х роках XIX століття Франція робить помітні успіхи в промисловому розвитку, на місце мануфактури і кустарної промисловості стає капіталістична фабрика. Настає епоха великого машинного виробництва. Чим далі заходив цей процес, тим все чіткіше ставали його головні наслідки: а) посилення ворожості між робітничим класом, з одного боку, і буржуазією - з іншого; б) їхнє загальне невдоволення режимом ...

Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

У ХVІ – середині ХVП ст. торгівля в економічно розвинутих країнах Європи була одним з методів первісного нагромадження капіталу. В країнах з уповільненим економічним розвитком, навпаки, торгівля іноді стимулювала повернення до кріпосних форм господарювання, підпорядко­вувала місцеве виробництво інтересам європейського капіталу. Зростало значення торгового і тісно пов’язаного з ним лихварського капіталу. Укупець-скупник нерідко передворювався в капіталіста-підприємця. Унаслідок великих географічних відкриттів з’явилися нові ...