Search:

Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

При реалізації державного майна необхідно враховувати, що у відповідності до ст. ст. 20 та 21 Закону "Про заставу", реалізація заставленого майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, здійснюється виключно з аукціонів (публічних торгів). Реалізація вищевказаного майна здійснюється відповідним органом приватизації.

Тому при реалізації державного майна банк у всіх випадках самостійно не має права його реалізовувати, а повинен звернутися до органу приватизації (регіональне відділення Фонду державного майна) з заявою про продаж державного майна та виконувати вимоги органу приватизації.

Реалізація заставленого майна, що не є державною власністю, проводиться також з аукціонів, якщо інше не передбачено договором застави. Тому, враховуючи складність процедури проведення аукціонів (публічних торгів), рекомендується в договорах застави передбачати можливість реалізувати предмет застави шляхом продажу поза аукціоном (через комісійні магазини населенню, юридичним особам за договорами купівлі-продажу та інш.). Право вибору способу реалізації предмету застави повинно завжди належати банку.

Якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною. У випадках, коли заставодавець такої згоди не дав, то заставлене майно реалізується у встановленому порядку (якщо інше не передбачено договором застави).

Враховуючи те, що згідно до Закону "Про банки та банківську діяльність" банком заборонена діяльність в сфері торгівлі та з метою уникнення непорозумінь з податковими органами; реалізацію заставленого майна доцільно доручити третій особі (посереднику) шляхом укладення з нею договору доручення.

Перед реалізацією заставленого майна банк повинен прийняти предмет застави від заставодавця. При цьому обов'язково потрібно укладати договір купівлі-продажу майна між заставодавцем (продавець) та заставодержателем (покупець) та акту прийому-передачі майна. Складання договору купівлі-продажу необхідне для того, щоб юридично закріпити за банком право власності на передане майно. Майно, що буде реалізовуватися, незалежно від подальшого варіанту реалізації враховується на окремому позабалансовому рахунку 3409.

Є декілька варіантів реалізації майна позичальника – самим позичальником, судовим виконавцем за рішенням Господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса, посередником на підставі укладеного договору доручення між банком та посередником.

Що ж стосується порядку реалізації заставленого майна через посередника, то цей варіант можливий в тому випадку, коли заставодавець сам не хоче чи не має можливості займатися реалізацією заставленого майна, однак згоден передати майно для реалізації.

1. Укладається договір доручення між банком та посередником на реалізацію предмета застави. У договорі слід обумовити способи і строки реалізації заставленого майна, встановити розмір оплати послуг посереднику, обов'язок посередника сплатити податки до бюджету, право банку перевіряти діяльність посередника по реалізації майна та відповідальність посередника за несвоєчасну реалізацію майна.

2. Укладається договір купівлі-продажу заставленого майна між заставодавцем та банком. Договір повинен містити всі основні умови, передбачені главою 20 Цивільного Кодексу України. У розділі договору "Порядок розрахунків" треба встановити, що банк після отримання сум від реалізації цього майна спрямовує ці суми на погашення заборгованості по кредитному договору, а залишок суми (якщо такий буде мати місце) перераховує заставодавцю.

На підставі опису заставленого майна (Додаток до договору застави) затверджується акт прийому-передачі майна між заставодавцем та банком, який буде додатком до договору купівлі-продажу. Цей акт оприбутковується банком на позабалансовому рахунку 9819 "Інші цінності та документи".

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61 


Подібні реферати:

Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем

Вільні грошові кошти переслідують дві основні мети: одержання максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. В цілому спекуляції на валютному і фондовому ринку до надійних активів віднести складно, але вони забезпечують саму високу дохідність з всіх легальних видів операцій. Якщо грошові кошти не інвестувати, то воно мають якості з часом зникати. Головна ціль, яка переслідується при створенні інформаційної системи - допомогти інвестори зберегти, а не загубити кошти, які вкладаються в цінні папери. Якщо за ...

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

П л а н Вступ . Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ; 1. 1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності . 1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні. 1.1.2 Мито , як податковий засіб регулювання експорту-імпорту країни . 1.1. 3 Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні. 1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку підприємств з іноземними інвестиціями 1. 2 ...

Спекулятивні стратегії на біржі

СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ Поширеними біржовими операціями є спекулятивні угоди, які укладаються з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Спекулятивний прибуток отримують з різниці між ціною біржового контракту в день укладення і ціною в день його виконання. Виділяють різні види спекулятивних угод. Так, спекулянти можуть скуповувати біржові контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається грою на підвищення цін. Спекулянтів в цьому випадку називають "биками", а ...