Search:

Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

Техніко-економічний генезис кредитного страхування багато спеціалістів вбачають в комісійній операції, за умовами проведення якої укладалася додаткова угода, що отримала назву "делькредерної". Суть цієї угоди полягає в тому, що комісіонер за відповідну додаткову винагороду, що складає нібито страхову премію з ризику комісійної операції, гарантує комітентові, що вексель за проданий в кредит товар буде викуплений у визначений термін. "Делькредере", таким чином, набуває характеру вексельної поруки і звідси, у випадку несплати боргу виставцеві простого векселя або акцептанту при тратті, комісіонер відповідає перед комітентом в повній мірі, виплачуючи йому відшкодування. Вся ця процедура і її наслідки, як видно, дуже наближені до страхової операції. Делькредерне забезпечення являє собою не лише початкову форму кредитного страхування, але й, оскільки вже безпосередньо створює захист для кредитора – потенційного пошкодованого, то є також виразником, субстантом кредитного страхування.

З іншого боку, матеріальний інтерес кредитора може бути захищений посередньо – шляхом страхового захисту платоспроможності його боржника. Таким чином, при широкому розгляді суті кредитного страхування видно, що воно ніби складається з двох основних сфер – власне страхування кредитів і страхування застав, порук чи гарантій під отримані кредити. Правда, така диференціація, поділ страхових відносин має більше технічний характер і не визначає їх економічну суть.

Разом з тим, повне розуміння суттєвих сторін кредитного страхування також потребує вияснення механізму реалізації страхових інтересів сторін – учасниць кредитних відносин в кожному конкретному випадку. Зокрема, при делькредерній формі організації страхових відносин вірителі (чи кредитори) завжди виступають в ролі страхувальників, при іншій – страхувальниками виступають дебітори. Таким чином, принципова, хоч і не суттєва, відмінність полягає в тому, хто відіграє роль страхувальника, хто виступає ініціатором укладення договору страхування. При першій формі страхувальник, а часто ним виступає власне банк, котрий, крім того, є одночасно і застрахованим, безпосередньо захищає свій інтерес з допомогою механізму страхування.

Схематично відносини, котрі складають цю форму кредитного страхування, можна представити таким чином:

Схема 1.1

Схема відносин при делькредерному страхуванні

Ці відносини, крім суто схематичних пов'язань, характеризуються певним переліком особливих рис: Страхувальник (банк):

· отримує страхове відшкодування збитків у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань;

· залишає частину відповідальності на власний рахунок;

· приймає зобов'язання щодо кредитів, які страхуються, віддавати їх під звичайний банківський процент;

· слідкувати, а також інформувати страховика про всі випадки, які сталися із кредитом і боржником.

Страховик (страхова компанія):

· вживає санкцій при порушенні страхувальником прийнятих зобов'язань аж до певної відмови виплати при страховому випадку;

· пропонує форму договору, типу "загального покриття" страховим захистом;

· залишає за собою право перевірки і самостійного прийняття рішень щодо запропонованих до страхування ризиків;

· приймає право регресу до позичальника.

При другій формі кредитного страхування страхувальник-боржник захищає право свого фінансиста чи вірителя, котрі стають сторонами застрахованими. При заставному (гарантійному) страхуванні, коли боржник є страхувальником, то застрахованим, як правило, виступає віритель або навіть віритель вірителя. Тобто це страхування є типом страхування на чужий рахунок, котрий давно знайшов глибоке відображення в спеціальній страховій літературі. При реалізації другої форми страхування взаємовідносини між сторонами набувають наступного характеру.

Схема 1.2

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61 


Подібні реферати:

Інформаційні бази даних

1. Принципи побудови баз даних. Специфіка економічної інформації. Важливою складовою управлінської інформації є економічна інформація, які відтворює соціально-економічні процеси, як в сфері виробництва, так і в невиробничій сфері в усіх органах і на всіх рівнях управління. Економічна інформація відображає виробничо-господарську діяльність за допомогою системи натуральних і вартісних показників. Це дозволяє широко застосовуванти обчислювальну техніку в економіці. Ще однією специфічною характеристикою економічної інформації є ...

Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства

1. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ре­сурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття «фінанси», якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та гро­шові відносини, ...

Методи перевірки фінансової звітності

1. Методи перевірки фінансової звітності Однією з найважливіших перевіряючих процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому перевіряючий керується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. №996-ХIV та такими нормативними документами: • П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; • П(С)БО 2 "Баланс"; • П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"; • П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів"; • П(С)БО ...