Search:

Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

Кредитна угода передбачає зобов'язання позичальника повернути кредит. На практиці ж виходить, що наявність зобов'язання ще не означає гарантії своєчасного повернення кредиту.

Зростання інфляції спричиняє знецінення наданої позики, а погіршення фінансового стану позичальника – порушення строку повернення кредиту. Тому необхідним є формування надійного та дієвого механізму організації повернення кредиту. Причому формою забезпечення повернення кредиту повинно бути джерело погашення боргу і юридичне оформлення права кредитора на його використання.

В банківській практиці джерелом погашення позик може бути виручка від реалізації продукції та майно, яке має позичальник. Виручка від реалізації продукції, наданих послуг, виконаних робіт є реальною гарантією повернення кредиту лише у фінансово стійких підприємств, які є першорядними клієнтами банку. Першорядні позичальники отримують кредити переважно по контокорентному рахунку. Для клієнтів, у яких кредитоспроможність нижче першого класу, виникає необхідність мати додаткові і реальні гарантії повернення кредиту: застава майна і прав, поручительства, банківські гарантії, страхування.

На підставі кредитного договору, який визначає спосіб забезпечення повернення позики, за кредитором закріплюється джерело погашення позики в разі відсутності коштів у позичальника при настанні строку платежу.

Відомо, що однією з найбільш серйозних проблем при укладанні договорів вважається визначення умов, які забезпечують максимальний захист інтересів сторін у випадку порушення договору одним із учасників. Згідно загальному правилу учасник договору, який не виконав прийняті на себе зобов'язання, повинен відшкодувати контрагенту понесені у зв'язку з цим збитки в повному обсязі. Використання спеціальних засобів забезпечення виконання зобов'язань в ряді випадків може надати кредитору гарантію повної компенсації втрат при невиконанні боржником договору.

1.3. Способи забезпечення виконання зобов'язань

Класифікація способів забезпечення виконання зобов'язань

Спеціальні способи забезпечення виконання зобов'язань можна розділити на 3 групи по мірі їх надійності. До першої групи відносяться способи, які можуть забезпечити виконання боржником своїх обов'язків лише при наявності у нього достатніх грошових коштів і майна. До цієї групи відносяться неустойка і задаток. Більш надійними вважаються способи, коли при порушенні договору разом із боржником відповідальність несе третя особа, яка має стійке фінансове становище – поручитель або гарант, або коли із майна боржника виділяється певна частина, із вартості якої в першу чергу будуть погашені вимоги даного кредитора (застава).

Крім того, способи забезпечення виконання зобов'язань можна розділити на пов'язані і не пов'язані з попереднім виділенням майна. До перших відносяться задаток і застава. Перевага їх полягає в тому, що при цих забезпечувальних засобах простіше провести примусове стягнення, ніж при неустойці, поручительстві, гарантії. Разом з тим застава, поручительство, гарантія дають кредитору право стягнути всю заборгованість незалежно від провини боржника. Неустойка і задаток, як міри юридичної відповідальності, вимагають провинної поведінки боржника.

Зобов'язання по своїй природі – відношення тимчасове, яке повинно припинитися. Нормальний спосіб припинення зобов'язання – його виконання. Більшість зобов'язань виконуються добровільно і належним чином. Однак кредитор має значний інтерес у тому, щоб полегшати собі відшкодування збитків у випадку невиконання зобов'язання. Нарешті, кредитор зацікавлений у спонуканні боржника до своєчасного виконання під страхом невигідних для того наслідків у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

З цією метою виділяють різноманітні засоби, які забезпечують виконання зобов'язання: неустойка, застава, утримання майна боржника, поручительство, банківська гарантія, задаток та інш. Вказані способи забезпечення виконання зобов'язань за своєю роллю є додатковими зобов'язаннями, які обслуговують головне зобов'язання. Забезпечувальна роль вказаних способів проявляється в тому, що у момент виникнення зобов'язань вони створюють загрозу додаткових втрат при невиконанні обов'язку боржником.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61 


Подібні реферати:

Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

ЗМІСТ ВСТУП . 5 РОЗДІЛ 1. Теоретичне обґрунтування та актуальність застосування форм забезпечення погашення кредиту 9 1.1. Суть та основні принципи забезпечення повернення кредиту 9 1.2. Необхідність укладання угод по забезпеченню кредиту 13 1.3. Способи забезпечення виконання зобов'язань 15 Класифікація способів забезпечення виконання зобов'язань 15 Неустойка . 17 Застава 19 Поручительство і банківська гарантія 42 Страхування ризику неповернення кредиту 53 Уступка вимог 65 1.4. Організація комерційним банком ...

Шляхи підвищення ефективного використання основних фондів

Вступ Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. У будь-якому дійстві виробництва взаємодіють два головні чинники: речовий, тобто засоби виробництва, і особистий - робоча сила. Засоби виробництва, будучи речовими елементами продуктивних сил суспільства, предметно втілюють досягнення науки і техніки. Вони беруть участь не лише у створенні споживчої вартості продукту, але ...

Доходи бюджету

Вступ Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна час­тина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюдже­тах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави. Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розви­ток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього про­дукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на ре­зультати господарювання, ...