Search:

Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

Вибір способу забезпечення залежить, передусім, від характеру основного договору. Неабияку роль відіграє і те, який порядок дій кредитора передбачено у випадку порушення його прав, і наскільки швидко будуть задоволені його вимоги і в якому обсязі.

Позичальник в якості кредитного забезпечення може використовувати одну або одночасно декілька способів, що закріплюється в кредитному договорі. Забезпечувальні зобов'язання по поверненню кредиту оформлюються разом із кредитним договором і є обов'язковим додатком до нього.

Неустойка

Неустойка (штраф, пеня) – це визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Неустойка – найбільш розповсюджений спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Це пояснюється її простотою в застосуванні та універсальністю, а також тим, що розмір неустойки встановлюється заздалегідь. Неустойка стягується незалежно від завдання кредитору збитків. Кредитор не має права вимагати сплати неустойки, якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Зобов'язання стосовно неустойки має здійснюватися в письмовій формі незалежно від форми основного зобов'язання. Це правило необхідно пам'ятати, так як недотримання письмової форми спричиняє недійсність угоди про неустойку. В залежності від підстав встановлення неустойки вона може бути договірною або законною. Розмір законної неустойки може бути збільшено за згодою сторін, якщо законом це не заборонено. Неустойка може виступати у виді конкретної суми; процента від вартості обов'язку – штраф; сум, що періодично стягуються, які нараховані на кожний день прострочення – пеня. Пеня може обчислюватися в конкретній сумі і в процентах до вартості зобов'язання.

В залежності від співвідношення неустойки з відшкодуванням збитків розрізняють 4 види неустойки:

· виклична, коли припускається стягнення тільки неустойки, але не збитків;

· штрафна, коли збитки можуть бути стягнені у повній сумі поверх неустойки;

· альтернативна, коли за вибором кредитора можуть бути стягнені або неустойка, або збитки;

· залікова, коли збитки відшкодовуються в розмірі, не покритому нею, тобто сума неустойки зараховується на користь відшкодування збитків.

По суті неустойка є грошовим зобов'язанням боржника перед кредитором (ст. 151 ЦК України) за невиконання або неналежне виконання як договірних, так і позадоговірних зобов'язань (статті 4, 440 ЦК України). Тому необхідною умовою для стягнення неустойки є факт цивільно – правового зобов'язання. Наявність договору (ст. 160 ЦК України) є обов'язковою умовою в тих випадках, коли вимога про стягнення неустойки ґрунтується лише на договорі. Якщо один і той самий вид неустойки передбачений і договором, і законом, то стягується неустойка більшого розміру. Неустойка, яка передбачена лише законом, підлягає стягненню з боржника у всіх випадках наявності зобов'язання, незалежно від підстав його виникнення, за умови дотримання всіх інших умов обґрунтованості стягнення.

Якщо невиконання або неналежне виконання зобов'язання відбулося з вини обох сторін, суд може зменшити розмір відповідальності боржника. Розмір відповідальності боржника зменшується і в тому випадку, якщо кредитор навмисно або по необережності сприяв збільшенню розміру збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання або навіть не вжив розумних заходів щодо їх зменшення.

Однак по суті неустойка є скоріше формою відповідальності і може забезпечувати виконання зобов'язання лише в тому розумінні, що при порушенні договору боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму, а кредитору немає необхідності доводити свої збитки.

Застава

Застава – один з найважливіших інструментів ринкової економіки, ефективний і надійний спосіб захисту інтересів кредитора. Інтерес кредитора до застави виражається в кінцевому рахунку в тому, що в складі майна боржника виділяється певна частина і, якщо згодом зобов'язання буде порушеним, об'єкт застави продається, а з отриманої суми першим, раніше інших можливих кредиторів і в повному обсязі будуть задоволені вимоги того, чиє зобов'язання забезпечено заставою. У цьому зв'язку прийнято вважати, що, на відміну від таких способів забезпечення зобов'язань, як неустойка і поручительство, при яких кредитор в кінцевому підсумку "вірить боржнику", в зобов'язанні, забезпеченому заставою, кредитор "вірить речі".

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61 


Подібні реферати:

Економічна сутність санації підприємств, передумови прийняття рішення щодо проведення фінансової санації підприємств

Заходи щодо оздоровлення фінансової системи України можуть дати позитивні наслідки тільки за умови санації фінансів базової лан­ки економіки — підприємств та організацій. Нині в Україні спостерігається стійка тенденція збільшення кіль­кості фінансове неспроможних підприємств (у 1993 p. збитковим було кожне дванадцяте підприємство, в 1994 p. — кожне дев'яте, в 1995 p. — кожне п'яте, в 1996 p. — кожне третє, а в 1997 та 1998 pp. — понад 50 відсотків підприємств були збитковими). Сума збитків, одержаних ними протягом ...

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

П л а н Вступ . Розділ 1 Фінансове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні ; 1. 1 Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності . 1.1.1 Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні. 1.1.2 Мито , як податковий засіб регулювання експорту-імпорту країни . 1.1. 3 Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні. 1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку підприємств з іноземними інвестиціями 1. 2 ...

Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства

1. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ре­сурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття «фінанси», якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та гро­шові відносини, ...