Search:

Сутність і функції страхування

Функція створення і використання страхових резервів (фондів). Страхування стає можливим лише за наявності у стра­ховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові сти­хійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. Власними коштами покрити таку потребу у грошових виплатах страховик, здебільшого, не в змозі. Тому кожний страховик ство­рює систему страхових резервів. Нагромадження й використання таких резервів характерні для страхової діяльності.

У формуванні й використанні страхових резервів виявляється перерозподіл коштів між страхувальниками. Ті з них, для яких у певному періоді не настала страхова подія, сплативши страхові внески, не отримують жодних виплат. І навпаки: страхуваль­никам, які зазнали серйозних збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі.

Формування страхових резервів — це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних не лише для розподілу між усіма страхувальниками збитків, зумовлених страховими випад­ками поточного періоду, а й для відповідного покриття можливих масштабніших збитків, що можуть припасти на окремі роки на­ступних періодів.

У тій частині страхових платежів, яка спрямовується на ведення справи, перерозподіл коштів спостерігається меншою мірою. Те са­ме стосується й формування прибутку від страхової діяльності. Його джерелом є частина навантаження на нетто-ставку страхового тари­фу та економія коштів, призначених на ведення справи.

Функція заощадження коштів. У більшості країн світу пер­шість за обсягами страхових премій посідає особисте страхування (на дожиття, пенсій, ренти тощо). Проте виплати, пов'язані із втратою життя і здоров'я внаслідок нещасного випадку, станов­лять менш як 10%. Решта припадає на заощадження. Вони ви­плачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.

Населенню часто вигідніше заощаджувати кошти у страховій системі, ніж у банках. Припустимо, що громадянин А вніс 7500 грн на строковий депозитний рахунок у комерційному бан­ку, а громадянин Б придбав поліс змішаного страхування життя на 25000 грн терміном на 10 років, сплативши за перші три роки 7500 грн премій. У разі нещасного випадку банк може видати громадянинові А кошти лише в межах залишку вкладу (з ураху­ванням відсотків). Якщо така біда спіткає громадянина Б, то страхова компанія виплатить йому грошову допомогу, виходячи зі страхової суми і коефіцієнта втрати працездатності. На випа­док тривалої втрати працездатності фінансове забезпечення гро­мадянина Б буде (особливо в перші роки дії страхового договору) у кілька разів більше, ніж у громадянина А. У разі гострої потреби в коштах страхувальник може достроково припинити дію дого­вору, повернувши належну йому суму заощаджень.

Сприяючи розвитку заощаджу вальних видів страхування, дер­жава має змогу активно впливати на вирішення соціальних проб­лем, пожвавлювати грошовий обіг, підвищувати купівельну спроможність національної валюти, збільшувати інвестиційні можливості країни. Тому парламенти та уряди багатьох країн усіляко сприяють виявленню заощаджу вальної функції страху­вання: створюються пільгові умови оподаткування страхових внесків і виплат, страхових вкладів, які переходять у спадщину, доходів компаній тощо. Вживаються й інші ефективні заходи.

Превентивна функція. Учасники страхування, і насамперед страховики та страхувальники, зацікавлені зменшити наслідки страхових подій. З цією метою вдаються до правової та фінансо­вої превенції.

До правової превенції належать передбачені чинним законо­давством або договорами страхування застереження, згідно з якими страхувальник повністю або частково позбавляється стра­хових відшкодувань. Вони охоплюють випадки протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованих об'єктів. Наприклад, страховики не покривають матеріальних збитків, що їх зазнали потерпілі, перебуваючи у стані алкоголь­ного чи наркотичного сп'яніння, а також не передбачають страхо­вих відшкодувань у разі самогубства, навмисного пошкодження власного майна і здоров'я.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Форми проведення перестраховувальних операцій

Існує безліч різних за формою перестраховувальних договорів. Немає стандартного, спільного для всіх страхових компаній договору. У кожному окремому випадку договори перестрахування мають свої певні особливості, різняться частками участі у договорі, ставками премії. Проте всі договори можна поділити на дві основні групи, що різняться системою розподілу ризиків між перестрахувальником і перестраховиком. До них належать пропорційна і непропорційна форми проведення перестраховувальних операцій (рис. 17.3). Пропорційна форма ...

Іноземний досвід медичного страхування

В процесі переходу України до ринкової економіки виникла ситуація, яка вимагає змін в умовах функціонування економіки системи охорони здоров’я. Діяльність закладів охорони здоров’я має значну соціальну значимість, тобто вона пов’язана з потребами першочергової соціальної направленості, що обумовлює необхідність підтримки системи охорони здоров’я з боку суспільства. На превеликий жаль, до теперішнього часу більшість запропонованих проектів експерименту по перебудові економіки охорони здоров’я, по створенню системи ...

Класифікація за спеціалізацією страховиків

В попередньому розділі зазначалося, що страхування проводиться спеціалізованими страховими організація­ми, які можуть бути державними й недержавними. Пос­луги, що надаються ними, охоплюють різноманітні, як правило, неспівставні види страхового захисту. Разом з тим, все їх розмаїття можна розмежовувати при допомозі класифікації по об'єктах страхування та видах небезпек. В основу такої класифікації доцільно покласти ви­ділення взаємопов'язаних елементів сукупності стра­хових відносин, що знаходяться між собою в певній ...