Search:

Податкове регулювання

Сплата податку є одним з основних обов'язків юридичних і фізичних осіб. Реалізація цього обов'язку залежить як від наяв­ності певних заохочувальних стимулів і їхнього правового регу­лювання, так і від чіткого розподілу прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин. Згідно із Законом України «Про сис­тему оподаткування» платники податків і зборів зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінан­сово-господарську діяльність;

2) подавати до державних податкових та інших органів відпо­відні декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й ві­домості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків;

3) сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання до­ходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків.

Керівники й відповідні посадові особи юридичних осіб, а також фізичні особи під час перевірок, що проводяться державними по­датковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань опо­даткування у випадках, передбачених законами, виконувати ви­моги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування. Після закінчення перевірки обидві сторони (представник податкового органу та представник юридичної особи чи відповідна фізична особа) мають підписати акт про проведення перевірки.

Відповідальність платника податків, що визначається законо­давче, у загальному вигляді включає:

• стягнення податку з прихованого або заниженого доходу;

• штрафи в розмірі, визначеному законодавством, які стягую­ться за певні види порушень;

• стягнення пені в разі затримки сплати податку. Пеня стягує­ться незалежно від причин затримки податкового платежу і не звільняє платника від інших видів відповідальності.

Відповідальність платника податків регулюється не тільки за допомогою фінансових інструментів і в рамках фінансових пра­вовідносин, а й іншими галузями права.

Система податкових органів

Система податкових органів складається із законодавче визначених органів державної податкової служби, до якої входять Головна державна податкова адміністрація України, держав­ні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, у міс­тах (крім Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайон­ні державні податкові інспекції, а також податкова міліція України.

Головним завданням Державної податкової адміністрації (ДПА) України є:

• здійснення контролю за дотриманням податкового законо­давства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів і державних цільових фондів податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

• забезпечення застосування фінансових санкцій та адмініст­ративних штрафів до порушників податкового законодавства;

• захист інтересів держави в судових органах у справах, що стосуються сплати податків;

• робота з платниками податків щодо роз'яснення податкової політики держави та чинного законодавства;

• ведення Державного реєстру фізичних осіб і загальнодержа­вної бази даних осіб — платників податків.

Голова Державної податкової адміністрації призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Адмініст­рація є самостійним органом виконавчої влади.

Податкова міліція України є правоохоронним органом, який захищає конституційні права громадян та інтереси держави у сфері оподаткування. Головне Управління податкової міліції України є структурним підрозділом ДПА України.

За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних податкових адміністрацій і податкової міліції своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та інших видів відповідальності згідно з чинним законодавством. Службові особи зобов'язані дотримуватись комерційної та службової таємниці. Зби­тки, завдані неправомірними діями службових осіб ДПА, підляга­ють відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Класифікація податків

Класифікація податків здійснюється за кількома ознаками: за рівнем бюджетної системи (загальнодержавні та місцеві); за суб'єк­том оподаткування (юридичні та фізичні особи); за формою опо­даткування; за способом стягнення (прямі та непрямі); за еконо­мічним змістом об'єкта оподаткування (на доходи, на спожи­вання, на майно); за системою ціноутворення (податки, які відно­сять на собівартість, та податки, які сплачують з прибутку) і т. д. (табл.1).


Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Акти державного управління

1. Вступ. 2.Поняття, ознаки та юридичне значення актів державного управління. 3. Відмінність актів державного управління від інших правових актів та управлінських рішень. 4.Класифікація актів державного управління. 5.Вимоги, що ставляться до правових актів державного управління. Наслідки невиконання вимог. 6.Припинення, зупинення, скасування, зміна актів державного управління. 7.Висновок. 8.Використана література. Розбудова правової демократичної України зумовлює зростання ролі права, оскільки воно створює для цього ...

Президент i Верховна Рада України в контекстi закону Про мiсцевi Ради народних депутатiв

Верховна Рада України тринадцятого скликання прийняла в першому читаннi проект закону "Про мiсцевi Ради народних депутатiв", тобто схвалила iдею вiдновлення в Українi єдиної системи рад, яка несумiсна з наявнiстю посади президента - як глави держави i глави виконавчої влади в Українi. Це цiлком зрозумiло, оскiльки у Верховнiй Радi України бiльшiсть становлять комунiсти-соцiалiсти, в програмних документах яких одним iз пунктiв є скасування поста Президента. Враховуючи те, що для скасування поста Президента ...

Соціально-політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні

Ідея громадянського суспільства заснована на необхідності ефективного регулювання взаємовідносин людини з політичною владою, суспільства з державою. Будь-яка політична влада, особливо державна, якими б не були її соціальна природа і мотивація дій, має тенденцію до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством. З метою протидіяти цій тенденції і для обмеження державного свавілля людство напрацювало низку теоретичних і практичних засобів, до яких відносяться, зокрема, ідеї правової держави і ...