Search:

Фондові біржі, НАФТА

Реферати » Економічні теми » Фондові біржі, НАФТА

План

Фондова біржа. Фондові біржі США, Німеччини, Японії……………...3 стор.

Північно - Американська асоціація НАФТА……………………………9 стор.

Список використаної літератури………………………………………..15 стор.

Фондова біржа. Фондові біржі США, Німеччини, Японії.

Фондові біржі – це спеціалізовані організації, в приміщені яких відбуваються зустрічі працедавців цінних паперів з покупцями. Об’єднуючи професійних учасників ринку цінних паперів в одному приміщені, біржі створюють умови для концентрації попиту та пропозиції і підвищення ліквідності ринку взагалі.

На початку 90-х років у світі налічувалось 200 бірж у більш ніж у 60 країнах. У Північній Америці 15 бірж, у тому числі 5 канадських, у Європі - понад 100, у Центральній та Південній Америці – 20, решта припадає на Африку, Азію та Австралію. Кожна розвинута країна має як мінімум одну біржу.

В міжнародну федерацію фондових бірж, що розміщена в Парижі, входить 31 біржа. Метою Федерації є забезпечення рівних прав для всіх акціонерів та координація структур ринків цінних паперів. Кожного року проводяться наради комітетів цієї організації.

Але біржа – це не тільки спеціальне місце для укладання угод, а й спеціальна система організації торгівлі котра підпорядковується спеціальним правилам і процедурам.

До торгів на біржах звичайно допускаються лише достатньо надійні й високоліквідні цінні папери, що створює можливість безперервного їх обігу. Біржова інформація про курс цінних паперів, про укладені угоди стає доступною для різних верств інвесторів тому біржа є чутливим барометром стану ринку цінних паперів, а отже – стану справ в економіці взагалі.

Відмітну рису біржі становить не комерційний характер її діяльності. Головна мета діяльності біржі – створення сприятливих умов для широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами. Прибутки біржі обмежуються сумами, необхідними для її нормального функціонування й розвитку, і не використовуються на виплату дивідендів суб’єктам, що несли свої кошти в статутний фонд біржі.

Головна умова ефективності біржової торгівлі – ліквідність. Ліквідний ринок характеризується малою різницею між ціною продавця та покупця, невеликими коливаннями цін від угоди до угоди та ін. Відхід від цих норм може викликати паніку серед інвесторів. Біржа робить усе можливе, аби підтримувати ліквідність, забезпечуючи стабільність.

Біржі, за винятком Нью – Йорської, Токійської та Лондонської, являють собою порівняно невеликі ринки, що негативно впливає на ліквідність. Ліквідність ринку тим вища, чим більша кількість учасників купівлі - продажу. В цьому відношенні лідирує, на думку деяких дослідників, Японія, де на індивідуальних інвесторів припадає 25% акціонерної властивості та більш ніж половина обігу.

Торгівля на сучасній фондовій біржі будується на таких принципах:

Особиста довіра між брокером та клієнтом ( угоди на біржі укладаються усно й оформляються заднім числом );

Гласність ( публікуються данні про всі угоди і дані про внесення акцій у біржовий список, що надаються емітентам за угодою з біржею незалежно від активності емітента );

Регулювання діяльності біржових фірм, використання адміністрацією біржі й незалежними аудиторами жорстких фінансових, адміністративних, торговельних та бухгалтерських правил.

Сучасні фондові біржі відрізняються одна від одної навіть у межах однієї країни. Це зумовлено тим, що біржі самі встановлюють мінімальні розміри капіталу та стандарти «поведінки» для компанії, що виявили бажання включити свої акції біржовий список. Проте, незважаючи на відмінності в стандартах, принципи функціонування фондових бірж у різних країнах однакові. Дотримування цих принципів сприяє надійності біржі, порядку і, звичайно, приваблює інвесторів. Варто додати, що функціонування Української фондової біржі також базується на вище вказаних принципах, що є гарантом формування надійної біржової системи в Україні.

В сучасних умовах у кожній країні біржі діють як-загально національна ієрархічна система. Вона характеризується взаємо залежностями: за величиною обігів; ціновими; інформаційними; за якістю цінних паперів; за структурою членів бірж.

У межах цієї системи вирізняються біржі – лідери, причому не тільки в національному та регіональному масштабі, а й міжнародному головним критерієм такого вирізнення слугує показник обсягу обігу цінних паперів, за яким явно домінують провідні біржі. Останні концентрують і найпривабливіші цінні папери, і, відповідно, найсильніших учасників торгівлі. В них кращі можливості збирання та обробки інформації, а отже, і прийняття більш обґрунтованих та зважених рішень. На «елітні» ринки орієнтуються у своїх діях слабких учасники, що ведуть свої операції на біржах ( цінова залежність). Концентрація найсильніших учасників торгівлі на великих біржах досягається завдяки ринковому механізму формування цін на місця на різних біржах.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Екномічні дива ХХ ст. Економічне диво Німеччини

П Л А Н 1. ВСТУП. 2. СТРАТЕГІЇ ВІДБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. 3. ВІДБУДОВА ЕКОНОМІК ДЕРЖАВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ. 4. ВІДБУДОВА ЕКОНОМІКИ НІМЕЧЧИНИ. 4.1. Соціальна ринкова економіка і Нова Європа. 4.2. Німецьке економічне диво. 4.3. Нова Європа (створення Євросоюзу). 5. ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНИХ СТРАТЕГІЙ У ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІКАХ. ВСТУП Кінець XXст. проходить під знаком трансформаційних процесів. Відбуваються зміни соціально-економічних систем у країнах колишнього соціалістичного табору, ...

Зміст і контроль консалтингу. Основні види і завдання консалтингу

Консалтинг – це професійна допомога з боку фахівців з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних організацій (клієнту) в аналізі і рішенні проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі рад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень. Власне кажучи під консалтингом розуміється те, що в нашій країні раніше називалося "апровадженням науки у виробництво". Однак консалтинг – поняття ринкової економіки, і потім він відрізняється від науково-впроваджувальної ...

Глобальні проблеми міжнародної економіки

Проблеми взаємодії людини та природи у світовій економіці найбільш гостро позначилися на сучасному етапі, хоча були помічені вже давно. Видатні економісти попередніх епох неодноразово підкреслювали діалектичну єдність природного та соціального, природного та суспільного на всіх рівнях людських відносин. Людське суспільство має внутрішні зв’язки з природним середовищем через виробничу діяльність, яка залежить від форми соціальної організації та характеру виробничих відносин, притаманних тому чи іншому ...