Search:

Сфери регулювання оплати праці

Реферати » Трудове право України » Сфери регулювання оплати праці

Законом України "Про оплату праці" передбачаються дві сфери регулювання заробітної плати: на державному і договірному рівнях.

Державний рівень заробітної плати полягає у законо­давчому регулюванні оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної за­робітної плати, а також інших державних норм і гарантій;

встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансу­ються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також шля­хом встановлення податків на доходи працівників.

Мінімальна заробітна плата — один з важливих со­ціальних стандартів, який застосовується в усіх державах світу. Згідно зі ст. З Закону "Про оплату праці" мінімальна зарплата — це законодавче встановлений розмір заробіт­ної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

До складу мінімальної зарплати не включаються допла­ти, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обо­в'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Розмір мінімальної зарплати визначається з урахуван­ням: вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру ста­білізації та розвитку економіки країни; загального рівня середньої зарплати; продуктивності праці; рівня зайнятості та інших економічних умов.

Мінімальна зарплата встановлюється в розмірі не ниж­чому за вартісну величину межі малозабезпеченості з розра­хунку на працездатну особу (ст. 9 Закону "Про оплату праці"). Ця норма введена в дію з 1 квітня 1997 p., однак реально не виконується. Так, Законом України "Про вста­новлення величини вартості межі малозабезпеченості та роз­міру мінімальної заробітної плати на 1998 рік" від 24 груд­ня 1997 p. величина вартості межі малозабезпеченості на пер­ший квартал з 1 січня 1998 p. була встановлена в розмірі 73,7 гривні на місяць. З метою поетапного наближення з ве­личиною вартості межі малозабезпеченості, як зазначалося в Законі, встановлюється розмір мінімальної зарплати з 1 січня 1998 p. — 45 гривень на місяць, азі липня 1998 року — 55 гривень (Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №18. - Ст. 23).

Законом України "Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості і розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік" від 25 грудня 1998 p. із змінами від 15 вересня 1999 p. встановлено на перше півріччя 1999 p. вели­чину вартості межі малозабезпеченості в розмірі 90,7 гри­вень, а на друге півріччя 1999 p. — в розмірі 118,3 гривні. З 1 січня 1999 p. встановлений розмір мінімальної заробітної плати 74 гривні на місяць з поетапним її наближенням про­тягом року до величини вартості межі малозабезпеченості. Проте даним Законом, усупереч нормам інших законодавчих актів, заборонено використовувати розмір мінімальної зар­плати як розрахункову величину у тарифній системі оплати праці. Тобто відбувається процес зрівнялівки в оплаті праці працівників, які працюють за 1 тарифним розрядом і більш високими розрядами. Крім того, незважаючи на те, що вказаним Законом дозволено нарешті повернутися до пе­редбаченого Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ще у 1992 p. порядку вирахування такої допомоги у мінімальних зарплатах, норма ця жодного дня не виконувалася. Розміри такої допомоги, значно нижчі, довільно встановлює Кабінет Міністрів України, нехтуючи при цьому принципом верховенства закону — одним з основ­них принципів правової держави, якою проголошено Украї­ну в ст. 1 Конституції України (див. постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 p. №915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" // Праця і зарплата. — 1999. — №12). І це за умови процесу депопуляції в Україні, який триває з 1992 року, коли кількість померлих перевищує кількість народжуваних. За цей час Україна втратила 2 млн населення.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Трудове право

I. Суб’єкти трудового права. В юридичній літературі під суб'єктами права розуміють учасників суспільних відносин, які на основі чинного законодавства визнаються володільцями суб'єктивних прав і відповідних обов'язків. Під суб'єктами трудового права розуміють учасників індивідуальних і колективних трудових відносин, які на основі чинного законодавства мають трудові права і відповідні обов'язки. Основними суб'єктами трудового права є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи ...

Система трудового права і система трудового законодавства

Систему трудового права утворюють всі діючі юридичні норми, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет даної галузі права. Структура системи трудового права — це об'єктивно зумовлена внутрішня організація галузі права, що виявляється в єдності, узгодженності й розподілі правових норм за інсти­тутами та іншими галузевими структурними утвореннями. Системність — закономірна, неодмінна властивість об'єк­тивного права. Її деформація, руйнування — аномалія, "хво­роба" права, яка може звести ...

Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати

Правове регулювання оплати праці працівників, які пе­ребувають у трудових відносинах з власниками підприємств, установ та організацій всіх форм власності й видів господа­рювання, а також з окремими громадянами на підставі тру­дового договору, здійснюється Законом України "Про опла­ту праці" від 24 березня 1995 p. (із змін. і доп.), Кодексом законів про працю України — главами II, VI, VII, VIII, Зако­ном України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 p. (із змін. і доп.), Законом України ...