Search:

Сфери регулювання оплати праці

Оплата праці працівників бюджетних установ і органі­зацій здійснюється на основі законодавчих та інших норма­тивно-правових актів України, соціально-партнерських угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних фондів.

Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України "Про упорядкування умов оплати праці працівників окремих га­лузей бюджетної сфери" від 29 травня 1996 p. №565 і №1458 від 2 грудня 1996 p. затверджені схеми посадових окладів (ставок зарплати) керівних працівників, фахівців, службовців, працівників установ і організацій освіти, науки, охорони здо­ров'я, соціального забезпечення, культури, фізкультури і спор­ту, архівних установ та ін., які фінансуються з бюджету; став­ки почасової оплати праці працівників, зайнятих в усіх галу­зях народного господарства, за проведення навчальних занять; встановлені граничні розміри (у відсотках до окладу) підви­щення оплати праці працівникам, що мають почесні звання, наукові ступені (ЗП України. — 1996. — №13. — Ст. 346;

Урядовий кур'єр. — 1996. — 12 грудня).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про віднесен­ня областей та міст до груп за оплатою праці" від 10 червня 1992 p. №320 затверджені відповідні показники (ЗП Украї­ни. - 1992. - №6. - Ст. 150).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці працівників місцевих рад і їх виконавчих органів" від 24 жовтня 1996 p. №1295 затверджені схеми посадових окладів керівних працівників, фахівців і служ­бовців міських і районних в містах, сільських і селищних рад та їх виконавчих органів; встановлені граничні розміри надбавок за особливий характер роботи та інтенсивність праці керівних працівників цих органів.

31 серпня 1997 p. було видано постанову Кабінету Мініс­трів України №948 "Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету, якою визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окла­дів, умови запровадження і розміри надбавок та інших норм оплати праці працівників названих організацій встановлю­ються у колективному договорі з дотриманням норм, перед­бачених законодавством. На таких підприємствах фонди оплати праці визначаються виходячи з певної розрахунко­вої величини (Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 p. №428). При переви­щенні цієї розрахункової величини фактичним фондом опла­ти праці щомісяця проводиться зменшення суми дотацій з бюджету на частину перевищення.

Держава регулює фонд оплати праці підприємств-моно­полістів з метою недопущення штучного підвищення оплати праці саме внаслідок особливого, переважного положення таких підприємств в економіці України. Постановою Кабіне­ту Міністрів України від 5 травня 1997 p. №428 "Про регу­лювання фондів оплати праці підприємств-монополістів" введено з 1 червня 1997 p. регулювання фондів оплати праці працівників таких підприємств. Встановлено, що регулювання фондів оплати праці тут здійснюється шляхом щомісячного внесення до бюджету платежів з сум перевищення фактич­ного фонду оплати праці порівняно з розрахунковою вели­чиною. Постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 1999 p. №525 затверджено Порядок визначення сум, що вно­сяться до бюджету підприємтсвами-монополістами у 1999 p. у зв'язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці (Праця і зарплата. — 1999. — №8. — Квітень).

Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально-партнерських угод, які укладають­ся на державному (Генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) і виробничому (колективний договір) рівнях згідно із Законом України "Про колективні договори і угоди". Головним принципом при цьому є недопущення погіршення положення праців­ників шляхом зниження гарантій, передбачених угодою більш високого рівня або законодавством. Однак Закон України "Про оплату праці" допускає для подолання фінансових труднощів підприємства тимчасово, на період до 6 місяців, в колективних договорах передбачати норми по оплаті праці нижчі, ніж в Генеральній і галузевій угодах, але не нижчі від державних норм і гарантій в оплаті праці.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Тарифна система

Основою правового регулювання оплати праці є тариф­на система, яка являє собою систему державних норма типів, що встановлюють вихідні розміри оплати праці. За допомогою тарифної системи здійснюється диференціація оплати праці залежно від складності, ступеня шкідливості, важкості, інтенсивності, суспільної значущості праці й квалі­фікації працівника. Основними елементами тарифної системи є: тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, тариф­но-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифні ставки (погодинні, ...

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників

Поряд з договорами про повну індивідуальну матері­альну відповідальність працівників чинне трудове законо­давство передбачає можливість укладення письмового дого­вору про колективну (бригадну) матеріальну відповідаль­ність. При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпус­ком), перевезенням або застосуванням у процесі виробницт­ва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника, уклада­ються договори про ...

Припинення трудового договору

Термін припинення трудового договору є найбільш ши­роким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії тру­дового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін. Звільнення — термін, якому відповідає процедура техніч­ного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до ...