Search:

Особливості збирання анамнезу у батьків хворої дитини

Реферати » Медицина » Особливості збирання анамнезу у батьків хворої дитини

План:

План збирання анамнезу………………………………………..

Об’єктивне обстеження………………………………………….

Соматоскопія……………………………………………………...

Антропометрія…………………………………………………….

Використана література…………………………………………

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ

Методика обстеження дитини має свої особливості, вона вимагає від лікаря або фельдшера не тільки міцних знань, а й уміння знайти підхід до дитини і викликати у неї та її батьків довір'я до себе. Розмову з матір'ю маленького пацієнта та з самим пацієнтом не мож­на замінити ніякою найдосконалішою технікою, ніякими лабора­торними обстеженнями. Саме з розмови повинно починатися обсте­ження дитини. Воно складається з анамнезу (розпитування матері або рідних, а також самої дитини) і об'єктивного обстеження.

План збирання анамнезу. Спочатку доцільно зібрати анамнез у матері або батька, а потім доповнити його розмовою з хворою дитиною, у разі потреби — віч-на-віч. Бажано, щоб у кабінеті, в якому ведеться прийом дітей, були іграшки для дітей різного віку. З'ясувавши ім'я, прізвище і вік дитини, найкраще починати зби­рання анамнезу з розпитування матері, терпляче вислухати все, що вона вважає за потрібне розповісти лікарю про хворобу своєї дитини. Після цього слід додатково розпитати, коли і як почалося захворювання, як воно проявлялося і розвивалося, яке проводило­ся лікування і якою була його ефективність. Дуже важливо зібрати функціональний анамнез: уточнити можливі порушення функції центральної нервової системи, ендокринної системи, органів дихан­ня і серцево-судинної системи, органів травлення та інших органів і систем, що розвинулися через захворювання дитини до моменту її обстеження.

Зібравши анамнез (історію) захворювання (anamnesis morbi), з приводу якого дитина та її батьки звертаються за допомогою, лікар або фельдшер, починає збирання анамнезу життя (anamnesis vitae). При цьому уточнюють такі моменти: кількість попередніх вагітностей та пологів у матері, число викиднів, а також причини - передчасного переривання вагітності, яким був перебіг цієї вагітності.

Якщо мати хворіла під час вагітності, то чим і яким був перебіг захворювання; яку вона виконувала роботу на виробництві, чи стикалася з шкідливими речовинами та факторами (наприклад, радіацією, рентгенівським випромінюванням, електромагнітними коливаннями ультрависокої частоти), чи закінчилася вагітність в строк, якими були пологи.

Особливої уваги заслуговує перебіг періоду новонародженості стан дитини після народження, антропометричні показники маси тіла і зросту, наявність родової травми, асфіксії, перенесені захво­рювання періоду новонародженості, стан пупкової ранки, ви­годовування. Розпитують, як вигодовували дитину — по годинах чи безладно, з нічною перервою чи без неї, коли введено прикорм . та догодовування, який прикорм мала дитина, коли її відлучено від грудей, з якого часу немовля одержувало соки, вітаміни, зокрема вітамін D, якою була дієта протягом першого року життя і в на­ступні роки, як годували дитину перед початком захворювання ї під час нього.

Далі розпитують про фізичний і психічний розвиток дитинні коли почала тримати голову, самостійно сидіти, стояти, ходити, як розвивалася мова, а також збирають відомості про різні навички і вміння. З'ясовують, які захворювання перенесла дитина, який їхній перебіг і як вони піддавалися лікуванню; чи немає венерич­них захворювань у сім'ї, які матеріально-побутові умови сім'ї, де росте дитина. Необхідно вивчити культурні та гігієнічні навички в сім'ї, умови виховання, поведінку дитини в сім'ї та в дитячому колективі.

Дуже важливо зібрати епідеміологічний, імунулогічний та алер­гологічний анамнез: перенесені інфекційні захворювання і контак­ти з інфекційними хворими протягом останніх двадцяти одного дня, які профілактичні щеплення було зроблено дитині, чи вводи­лися імунні сироватки, чи не було у неї проявів алергії, реакції на харчові продукти, лікарські засоби тощо.

Генетичний анамнез включає відомості про спадкові хвороби у дитини і родичів, стан здоров'я батьків. Зібравши анамнез жит­тя, приступають до об'єктивного обстеження.

Об'єктивне обстеження дитини завжди починають з оцінки її загального стану і положення тіла. Далі вимірюють масу тіла, зріст, окружність голови, грудної клітки, живота. Оглядають шкі­ру, слизові оболонки, грудну клітку, живіт, кінцівки. Огляд ди­тини починається з того моменту, як вона з'являється в полі зору медичного працівника. Для огляду дитину краще покласти на спо­вивальний столик або на канапу. Рекомендується повністю роздя­гати пацієнта для огляду.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Повітряний метод стерилізації. Контроль якості

При повітряній стерилізації яку проводять у спеціальних повітряних камерах (сухожарових шафах) мікроорганізми знищуються за допомогою високої температури. Температура предметів, які підлягають стерилізації в сухожаровій шафі має бути 160о-250оС. При температурі 160о-250оС – 2,5 год. Цей метод успішно застосовується для стерилізації предметів, які не можна піддівати дії вологи внаслідок небезпеки виникнення корозії. Сухожаровій стерилізації підлягають термостійкі матеріали зі склад (шприци, посуд), металу (хірургічні, ...

Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини

i Біологічні ритми - це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах. Усі матеріальні об'єкти у Всесвіті здійснюють циклічний рух. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за ЗО діб, а Земля навколо Сонця - за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центра Галактики становить близько 200 млн. років. Ритми притаманні також усім об'єктам мікросвіту і людині в тому числі. Вони пронизують усе живе на Землі: на клітинному, тканинному, функціональному ...

Регуляція та часовий перебіг травматичного запалення скелетного м’язу

Травмування скелетного м’язу призводить до розвитку у ньому характерних тканинних процесів, що супроводжуються набряком, больовими відчуттями та зменшенням сили м’язу. Ці процеси пов’язані з розвитком травматичного запалення та пов’язаними з ним змінами мікроциркуляції (локального крово- та лімфообігу, ексудацією), активацією больових рецепторів та вторинним пошкодженням м’язових волокон. Зміни мікроциркуляції на ранніх етапах запалення створюють також умови помірної гіпоксії в тканині (з004). Загальний характер ...