Search:

Особливості збирання анамнезу у батьків хворої дитини

Слід звернути увагу на наявність висипань на шкірі, висипання можуть складатися з різних елементів: плями, підвищення різної будови (папули, вузлики, горбики), пухирі, гнійники (пустули), кірочки, виразки. Оцінюють характер і локалізацію шкірних виси­пань. Висипання на шкірі часто бувають однією з ознак інфекційного захворювання, тому, коли виявляють його, дитину ізолюють від інших дітей до остаточного з'ясування характеру висипання і ви­ключення інфекційного процесу. Крім інфекційних захворювань, причиною висипань можуть бути алергічні захворювання, перегрі­вання (пітниця). При багатьох захворюваннях, а також при пору­шенні правил догляду за дітьми у них можуть з'являтися попрі­лості в ділянці шкірних складок. Слід звернути увагу на наявність крововиливів, рубців, подряпин на шкірі. Поверхневі шкірні вени, ледь помітні у здорових дітей, можуть розширюватися і впа­дати у вічі при деяких захворюваннях. В ділянці голови вони розши­рюються при водянці головного мозку та інших станах, які супро­воджуються підвищенням внутрішньочерепного тиску; при запален­ні пупкової ранки розширюється венозна сітка передньої черевної стінки. Розширення цих вен особливо виражене при портальній гіпертензії («голова медузи»).

Оглянувши шкіру, треба дослідити її на дотик. Звертають увагу на гладкість або шорсткість, вологість або сухість шкіри, її тем­пературу. Зміна кольору шкіри, її температури, поява висипань може мати як загальний, так і місцевий характер, тобто проявлятися тільки на обмежених ділянках шкіри. Еластичність шкіри досліджують, збираючи її в складку. При зневодненні і виснаженні шкіра втрачає свою еластичність і залишається якийсь час зібра­ною в складку після того, як відпускають пальці.

Дослідивши шкіру, оглядають видимі слизові оболонки порож­нини рота, кон'юнктиви очей, зовнішніх статевих органів. Зверта­ють увагу на колір, вологість, вираженість судинної сітки, наяв­ність нальотів, виділень, висипань і крововиливів. Виділення мо­жуть бути серозного, слизистого або гнійного характеру. Огляда­ють нігті, звертаючи увагу на їхню форму, ламкість. При хроніч­ному кисневому голодуванні, при вроджених пороках серця нігті можуть набувати форми годинникових скелець, а кінчики паль­ців — барабанних паличок.

Уявлення про розвиток підшкірної основи можна дістати вже під час загального огляду дитини, оцінивши її вгодованість, її по­діляють на нормальну, знижену або надмірну (еутрофія, гіпотрофія або паратрофія). Товщину підшкірної основи можна визначити, зібравши шкіру пальцями в складку разом з основою. Вимірювати товщину складки потрібно на різних ділянках тіла, оскільки під­шкірна основа може розподілятися нерівномірно. У разі порушення вгодованості вона щезає спочатку на тулубі (гіпотрофія І ступеня), потім на кінцівках (гіпотрофія II ступеня) і, нарешті, на обличчі (гіпотрофія III ступеня, атрофія). Останніми зникають жирові тіла щік. При надмірному відкладенні жиру підшкірна основа іноді розподіляється нерівномірно.

З різних причин можуть виникати набряки підшкірної основи. При натискуванні на м'які тканини пальцем утворюється заглиблення, яке зникає, тільки-но припиняють натискування. Як­що заглиблення залишається ще на деякий час, це свідчить про наявність набряків. Набряки можуть бути: ледь помітними (їх виявляють описаним вище прийомом), настільки вираженими, що спотворюють тіло хворого, загальними або обмеженими. Заглиблення при натискуванні не утворюється при слизистому набряку, який виникає через зниження функції щитовидної залози.

Далі необхідно визначити тургор м'яких тканин, який оціню­ється відчуттям опору при стисканні пальцями шкіри і підшкірної основи. При нормальному тургорі тканини на дотик пружні, елас­тичні, при зниженому — дряблі, мляві. Тургор знижується при зневодненні, гіпотрофії, паратрофії.

За допомогою огляду і пальпації досліджують також перифе­ричні лімфатичні вузли. Для дослідження у дітей досяжні потилич­ні, шийні, піднижньощелепні, підпідборідні, надключичні, плечові, пахвові, ліктьові, міжреберні та надчеревні лімфатичні вузли. Пе­риферичні лімфатичні вузли підкішкірної основи досліджують вка­зівним і середнім пальцями обох рук, симетрично обмацуючи їх. Для найзручнішого обмацування підщелепних і підпідборідних лімфатичних вузлів голову дитини потрібно дещо нахилити впе­ред. При обмацуванні пахвових вузлів пальці слід ввести в глиб пахвової ямки, де на грудній стінці промацуються лімфатичні вуз­ли. Щоб краще виявити міжреберні вузли, руки дитини піднімають догори; залози відшукують на грудній стінці, найчастіше по перед­ній пахвовій лінії.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Харчові отруєння

Харчові отруєння—це захворювання, які можуть бути викликані продук­тами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами. Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози. Токсикоінфекції— це отруєння, викликаю мікробами, які розмножилися на продукті. Бактеріальні токсикози — це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози. Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й ...

Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій, що передаються через кров (СНІД, вірусний гепатит)

ПЛАН Вірусний гепатит. Визначення. Види вірусного гепатиту. Їх характеристика. Профілактика вірусного гепатиту. СНІД. Визначення. Шляхи зараження. Клінічні ознаки. Профілактика СНІДу. Гострий вірусний гепатит – інфекційне захворювання. Яке характеризується ураженням печінки, має перебіг з симптомами інтоксикації, жовтяницею або без неї в субклінічній формі. Гострий вірусний гепатит – одне з найбільш розповсюджених захворювань. Зустрічається з частотою від 40,5 до 2000 випадків на 100000 населення. в Україні в середньому ...

Особливості збирання анамнезу у батьків хворої дитини

План: План збирання анамнезу……………………………………….. Об’єктивне обстеження…………………………………………. Соматоскопія……………………………………………………... Антропометрія……………………………………………………. Використана література………………………………………… ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ Методика обстеження дитини має свої особливості, вона вимагає від лікаря або фельдшера не тільки міцних знань, а й уміння знайти підхід до дитини і викликати у неї та її батьків довір'я до себе. Розмову з матір'ю маленького пацієнта та з самим пацієнтом не мож­на замінити ніякою ...