Search:

Весільні пісні

Молоду садовлять на кожух вовною догори – символ щастя. Скільки ніжності, шляхетного почуття в піснях, якими молода прощається з косою – символом глибокого духу, дівочої цнотливості: "Розпустіть мені косу по червоному поясу" (1, с. 45) ; символом дівування, краси:

Тільки жаль мені гуляння мого Та роси-коси мої. Тільки жаль мені кісоньки мої Та краси дівоцької. Дівки гуляють, кісками мають, А мене не приймають (1, с. 175).

Співали: "Припала коса росою, а . молоденька красою" (1, с. 78).

Поряд з розплітанням коси у весільному обряді стоїть покривання голови молодої наміткою (серпанком). Розкриваючи символічне значення намітки, звернемось до такої подільської весільної пісні, як "Ой куди ж ти, Наталко, та ходила" (1, с. 221) , в якій подруги запитують Наталку, куди вона ходила, що "свою голівоньку убілила". А у відповідь:

Ой ходила, подружечки, у вишневий сад, Там на мою головочку білий цвіт упав. А вже ж його не звихнути, не струсити, Треба ж його аж довіку доносити.

Зіставляючи символічне значення білого цвіту як символу вірності та вираз "треба його аж довіку доносити" виявляємо й символічне значення намітки: вірність у шлюбі до останньої хвилини життя. В буденному житті намітка постає символом плодючості, служить оберегом матері.

Найбільш ранніми в обрядовій поетиці були символи, які виникли на основі міфологічних уявлень, що належать до найдревнішої стадії доісторичного періоду життя слов’ян: символи небесних світил і явищ. Так, розповсюдженим образом у весільному фольклорі є Місяць, який символізує чоловічий початок. Місяць і Сонце (зірка) пов’язані родинними зв’язками: брат – сестра або чоловік – дружина: "Не місяцем – то зорою, не братом – то сестрою" (1, с. 123).

Символічне значення мотиву загальновизнане в народі: стати на мості чи перейти мостом (кладкою) символізувало одруження:

Кладочку перекладу. До Миколи перепливу. А кладочка не схибнеться, Наталочка не вернеться. (1, с. 127).

Філософськи глибокий у весільній поезії образ "калинового мосту":

. нашу Наталку Господь ніс На калиновім мості До свекрухи в гості (1, с. 61).

або варіант:

. Наталка ішла По калиновім мості До свекрухи в гості (1, с. 61).

Калина – символ розквіту, міст – дитя, що з’єднує два береги: молодість і старість (3, с. 64), у весільній ліриці – дівування і заміжнє життя. Перший берег вже за спиною (на .мості), попереду другий берег, і зворотнього шляху немає.

Символічного значення набирає вираз "до свекрухи в гості", до якого, як пояснення, можна навести прислів’я: "У гостях добре, а вдома – краще".

Образи природи часто входили в мислення людини як частини її життя і діяльності. Природа наче поділяла щастя і горе людей. Як співучасниця людського життя одухотворена природа виступає майже в усіх весільних піснях. Символічні ситуації характеризують психологічний стан персонажів, життєві ситуації. З допомогою образів природи шляхом майстерного зіставлення передається настрій молодості, висловлюються поради, коли виходити заміж. Дівчина звертається до винограду з проханням: коли її примусять йти за нелюба, то "не цвіти красно", "не роди ягідок рясно", а коли віддадуть за коханого, то

.зацвіти красно . зароди ягідок рясно. Ви, гіллячки, поспускайтеся, Ви, ягідки, посповняйтеся (див.: 2; вар.: 1, с. 95).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Подібні реферати:

Українська державність як закономірність

На роковини незалежності прийнято згадувати набутки нації, народу, внесок у світову цивілізацію, відомих вчених, політиків, державців, митців, вітчизняних класиків світової літератури, знатних робітників, говорити про досягнення – вчорашні і сьогоднішні тощо. Все це вже досить відомо – як широкому загалу, так і керівникам, і все це сьогодні більш-менш доступно через літературу, інтернет тощо. Тому ми не будемо про це говорити зараз, а зосередимося на іншому – вищій доцільності державної незалежності, закономірності її ...

Яворський Стефан - письменник, філософ, церковний діяч

Яворський Стефан (1658-1722) письменник, філософ, церковний діяч Стефан Яворський (в миру — Семен Іванович Яворський) народився в містечку Яворі біля Турки (тепер Львівська область) у сім’ї дрібномаєтного шляхтича, можливо, родом з Наддніпрянської України, бо пізніше родина Яворських оселяється у селі Красилівці неподалік Ніжина. Початкову освіту Семен Яворський здобув, ймовірно, у братській школі в Турці або в Яворі. Вже в той час він отримав добру освіту, знання латинської та давньогрецької мов, умів писати вірші латиною. ...

Яворницький Д.І. - історик, археолог, етнограф, письменник

Народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського району Харківської області) в родині сільського псаломщика і селянки. З 1867 року навчався у Харківському повітовому училищі. 1874 року вступив до Харківської духовної семінарії, але не закінчив її і 1877 року вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Слухав лекції Олександра Потебні та Миколи Сумцова, вільнолюбні ідеї яких справили вплив на формування світогляду Яворницького в умовах ...