Search:

Олігополія в Україні

Істотною проблемою є численні зловживання суб’єктами господарювання, що займають монопольне або домінуюче становище на товарних ринках, цим становищем. Протягом 2000 ─ 2005 років органами Антимонопольного комітету України виявлено та припинено понад 7300 порушень законодавства про захист економічної конкуренції цього виду, що становить половину їхньої загальної кількості. При цьому, за шість років щорічна кількість виявлених та припинених органами Антимонопольного комітету України зловживань монопольним становищем зросла у 2,4 разу (із 721 до 1747). Сума безпосередньої шкоди (збитків), які були завдані чи могли бути завдані цими порушеннями юридичним та фізичним особам, становила понад 690 млн. гривень.(10). Особливістю структури зловживань монопольним становищем є те, що переважну більшість з них (понад 85 відсотків) складають протиправні діяння, безпосередньо спрямовані на одержання зиску від використання ринкової влади: встановлення завищених цін, нав’язування контрагентам інших невигідних умов договорів, скорочення виробництва або реалізації товарів.

Наведена структура зловживань монопольним становищем (див. табл 1) свідчить, що суб’єкти господарювання, в яких наявна ринкова влада, незначною мірою відчувають конкурентний тиск або загрозу появи конкурентів на ринку, що спонукали б їх до дій безпосередньо антиконкурентного характеру.

Таблиця 1

Розподіл виявлених та припинених протягом 2000 ─ 2005 років зловживань монопольним становищем за основними типами

Рік

Питома вага зловживань монопольним становищем

(у % загальної кількості)

цінового характеру

договірного характеру

спрямованих на скорочення виробництва або реалізації товарів

інших

2000

60,7

28,0

6,8

4,5

2001

58,4

28,8

10,9

1,9

2002

67,3

15,7

10,4

6,6

2003

71,6

2,4

9,5

16,5

2004

66,8

3,6

11,4

18,2

2005

66,9

1,9

6,2

25

Частка підприємств, що діють на ринку олігополії, у загальному обсязі виробництва у 2000р. склав 11,6%, а в 2003р. – 15,3%. Зміна статистичної методології унеможливила проведення аналогічного аналізу, починаючи з 2004 року. Однак дослідження свідчить, що частки підприємств, які діяли в 2004 році на ринку олігополії були наближеними до їхніх часток в обсязі виробництва в попередні роки (мал.10). Щоправда, пряме порівняння показників внаслідок їхньої неповної тотожності є некоректним.

Отже, у цей час в Україні доволі значною (13 ─ 15 відсотків) є частка олігопольного сектора, для якого властивий підвищений ризик обмежень конкуренції.

У 2003 році питома вага підприємств, що діяли на олігопольних ринках в паливно-енергетичному комплексі, у 26,5 разу перевищувала частку підприємств олігопольного сектору в торгівлі та посередництві.

Аналіз даних, наведених у таблиці 2, свідчить, що протягом 2000 ─ 2003 років мало місце збільшення питомої ваги частки олігополії. Це було пов’язано насамперед з діяльністю фірм, які є невеликими за кількістю працівників, проте демонструють надзвичайно високі обсяги виробництва. Такі фірми здебільшого були своєрідними “тунелями” для перетікання доходів від великих підприємств до певних осіб, і при цьому широко використовували схеми, які дозволяли ухилятися від податків.

Таблиця 2

Структурні передумови конкуренції в окремих сферах економічної діяльності в Україні у 2000 ─ 2003 роках

Сфери економічної діяльності

Частка в обсязі виробництва, % до загального

Ринки з конкурентною структурою

Олігопольні ринки

Ринки з ознаками домінування

Монополізовані ринки

2000 рік

2003 рік

2000 рік

2003 рік

2000 рік

2003 рік

2000 рік

2003 рік

Торгівля і посередництво[1]

90,2

83,8

2,8

1,4

5,5

14,7

1,5

0,1

Гірничо-металургійний комплекс

59,6

69,0

16,9

17,0

22,3

13,8

1,2

0,2

Агропромисловий комплекс

67,0

60,3

17,6

25,7

14,8

13,6

0,6

0,4

Машинобудування

55,0

41,4

16,1

27,8

28,9

30,8

0,0

0,0

Паливно-енергетичний комплекс

20,1

20,3

12,0

29,2

55,8

40,2

12,1

10,3

Транспорт і зв'язок

13,6

15,6

2,2

2,7

27,8

26,2

56,4

55,5

Економіка в цілому

53,9

54,3

11,6

15,3

22,7

19,9

11,8

10,5

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Подібні реферати:

Соціально-економічні наслідки інфляції

Наслідки інфляції різноманітні і суперечливі: 1. інфляція приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів. Інструментом перерозподілу є: - дефіцит державного бюджету; - державний борг; - інфляційний податок – капіталу. Він сплачується автоматично під час купівлі товарів за вищими цінами. , де Рn – рівень цін в n-ому році; Pn-1- рівень цін в (n-1)-му році; Mn – ...

Національний дохід і ВВП як основні показники розвитку суспільного виробництва

Для обчислення обсягу національного продукту економіч­на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль­не місце займає показник валового внутрішнього продукту. ВВП— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і ...

Виробництво і розподіл суспільних благ

Зміст Вступ .стор. 3 1. Особливості приватних та суспільних благ стор. 4 2. Попит на суспільні блага .стор. 8 3. Виробництво суспільних благ .стор. 12 4. Розподіл суспільних благ .стор. 13 5. Ефективність і суспільні блага ………………………… ….стор. 14 6. Суспільні блага і труднощі на ринку……………………… стор. 16 Висновки .стор.16 Література стор.18 Вступ Будь-яка істота, що живе на землі, будь то рослина чи тварина, повноцінно живе чи існує тільки при дотриманні нею чи навколишнім світом визначених умов. Ці умови створюють ...