Search:

Олігополія в Україні

Зазначені вище зміни в державній статистиці утруднюють дослідження динаміки розвитку передумов конкуренції в розрізі основних сфер економічної діяльності у 2003 ─ 2004 роках.

Таблиця 3

Структурні передумови конкуренції в окремих сферах економічної діяльності в Україні у 2004 році

Сфери економічної діяльності

Частка підприємств в обсязі реалізації,

% до загального

Ринки з конкурентною структурою

Олігопольні ринки

Ринки з ознаками домінування та монополізовані

Торгівля і посередництво

96,0

2,0

2,0

Гірничо-металургійний комплекс

81,6

9,4

9,0

Агропромисловий комплекс

53,0

26,9

20,1

Машинобудування

50,2

6,9

42,9

Паливно-енергетичний комплекс

23,3

21,5

55,2

Транспорт і зв'язок

15,4

2,1

82,5

Економіка в цілому

55,4

13,6

31,0

Аналіз даних на ринках з різними структурними особливостями за 2004 рік показує, що співвідношення монопольного, олігопольного та конкурентного секторів у галузевому розрізі, в основному, не змінилося.

Найбільш сприятливі структурні передумови в 2003-2004рр для олігополії склалися в торгівлі та агропромисловому комплексі, а найменш сприятливі у гірничо-металургійному комплексі, машинобудуванні та паливно-енергетичному комплексі. Отже, за 2003-2004рр. частка олігопольних підприємств зменшилась.

Щодо економічної ефективності, то оскільки олігополія за своїм характером досить близька до чистої монополії та інколи на неї перетво­рюється, оцінки економічної ефективності їх теж до­сить близькі.

Передусім дослідники звертають увагу на те, що, оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна та граничний доход ніколи не збігаються. Тому коорди­нати точки перетину кривих граничного доходу та граничних витрат завжди лежатимуть лівіше від мі­німального рівня середніх витрат. Можна впевнено сказати, що олігополіст завжди обирає таке співвід­ношення "ціна-обсяг", яке містить обсяг менший, а ціну вищу, ніж на конкурентному ринку. Особливо це властиве для таємного зговору та ціноутворення за методом "витрати плюс".

Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки у короткотерміновому, а й у довготерміновому періоді. Це пов'язане з існуванням досить вагомих бар'єрів для вступу в галузь, нехай і не настільки важких для подолання як при чистій монополії, але які все таки обмежують вступ у галузь нових конку­рентів. Отже, суспільство, погодившись на існування олігополістичного ринку, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити вищу ціну за продук­цію олігополістичної галузі.

Наша держава робить лише перші кроки у вирішенні питання обмеження монополізму взагалі та олігополії зокрема. Перший законодавчий акт у цій галузі — Закон України "Про обмеження монополіз­му та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", прийнятий у 1992 р. Ним, зокрема, було введено поняття "монопольне становище" виробника: таким визнається становище господарюючого суб'єкта, при якому його частка на ринку певного товару становитиме понад 35%. Можна уявити гіпотетичну ситуацію, що у галузі існує лише три підприємства, що мають однакову частку на рин­ку — 33,3%. У цьому разі законодавство не визнає монопольного становища жодного з них, а тому до цих виробників не можуть бути застосовані антимонопольні заходи. Однак така ситуація суперечить здо­ровому глузду.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Подібні реферати:

Національний дохід і ВВП як основні показники розвитку суспільного виробництва

Для обчислення обсягу національного продукту економіч­на наука використовує цілу низку показників, серед яких визначаль­не місце займає показник валового внутрішнього продукту. ВВП— це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста. Обсяги виробництва кожного такого товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і ...

Цикли ділової активності

Зміст Вступ І. Макроекономічна нестабільність: циклічність як форма економічного розвитку: І.1. Історія циклічних коливань, основні концепції виникнення циклів; І.2. Фази циклу; І.3. Альтернативні підходи; І.4. Економічне моделювання і прогнозування; І.5. Тривалість економічного циклу. ІІ. Вплив циклічності на економіку в Україні. Криза в Україні. ІІІ. Антициклічні методи регулювання економіки та антикризова політика. Висновки та пропозиції. Список літератури. Додатки Вступ Економіка ніколи не перебуває у стані спокою. ...

Товарно-ринкова та економічна рівновага

План. 1. Економічний кругообіг в умовах ринку. 2. Сукупний попит. 3. Сукупна пропозиція. 1. У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Ринок встановлює ціни та розподіляє обмежені економічні ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб’єктів. Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів. Ринок продуктів – це ринок, на якому домогосподарства купують вироблені підприємствами товари та послуги. Ринок ресурсів – це ринок, на якому підприємства ...