Search:

Олігополія в Україні

Зазначені вище зміни в державній статистиці утруднюють дослідження динаміки розвитку передумов конкуренції в розрізі основних сфер економічної діяльності у 2003 ─ 2004 роках.

Таблиця 3

Структурні передумови конкуренції в окремих сферах економічної діяльності в Україні у 2004 році

Сфери економічної діяльності

Частка підприємств в обсязі реалізації,

% до загального

Ринки з конкурентною структурою

Олігопольні ринки

Ринки з ознаками домінування та монополізовані

Торгівля і посередництво

96,0

2,0

2,0

Гірничо-металургійний комплекс

81,6

9,4

9,0

Агропромисловий комплекс

53,0

26,9

20,1

Машинобудування

50,2

6,9

42,9

Паливно-енергетичний комплекс

23,3

21,5

55,2

Транспорт і зв'язок

15,4

2,1

82,5

Економіка в цілому

55,4

13,6

31,0

Аналіз даних на ринках з різними структурними особливостями за 2004 рік показує, що співвідношення монопольного, олігопольного та конкурентного секторів у галузевому розрізі, в основному, не змінилося.

Найбільш сприятливі структурні передумови в 2003-2004рр для олігополії склалися в торгівлі та агропромисловому комплексі, а найменш сприятливі у гірничо-металургійному комплексі, машинобудуванні та паливно-енергетичному комплексі. Отже, за 2003-2004рр. частка олігопольних підприємств зменшилась.

Щодо економічної ефективності, то оскільки олігополія за своїм характером досить близька до чистої монополії та інколи на неї перетво­рюється, оцінки економічної ефективності їх теж до­сить близькі.

Передусім дослідники звертають увагу на те, що, оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна та граничний доход ніколи не збігаються. Тому коорди­нати точки перетину кривих граничного доходу та граничних витрат завжди лежатимуть лівіше від мі­німального рівня середніх витрат. Можна впевнено сказати, що олігополіст завжди обирає таке співвід­ношення "ціна-обсяг", яке містить обсяг менший, а ціну вищу, ніж на конкурентному ринку. Особливо це властиве для таємного зговору та ціноутворення за методом "витрати плюс".

Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки у короткотерміновому, а й у довготерміновому періоді. Це пов'язане з існуванням досить вагомих бар'єрів для вступу в галузь, нехай і не настільки важких для подолання як при чистій монополії, але які все таки обмежують вступ у галузь нових конку­рентів. Отже, суспільство, погодившись на існування олігополістичного ринку, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити вищу ціну за продук­цію олігополістичної галузі.

Наша держава робить лише перші кроки у вирішенні питання обмеження монополізму взагалі та олігополії зокрема. Перший законодавчий акт у цій галузі — Закон України "Про обмеження монополіз­му та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", прийнятий у 1992 р. Ним, зокрема, було введено поняття "монопольне становище" виробника: таким визнається становище господарюючого суб'єкта, при якому його частка на ринку певного товару становитиме понад 35%. Можна уявити гіпотетичну ситуацію, що у галузі існує лише три підприємства, що мають однакову частку на рин­ку — 33,3%. У цьому разі законодавство не визнає монопольного становища жодного з них, а тому до цих виробників не можуть бути застосовані антимонопольні заходи. Однак така ситуація суперечить здо­ровому глузду.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 


Подібні реферати:

Методи формування цін

В умовах переходу до ринкової економіки перед кожним виробником гостро постає проблема формування ціни на свою продукцію. При цьому виробник ризикує, визначаючи ту чи іншу ціну. Одним із методів ціноутворення на етапі встановлення початкової ціни , як відомо , є метод отримання цільового прибутку. Він оснований на оцінці витрат підприємства , для повернення яких слід реалізувати певний обсяг продукції по встановленій ціні. При цьому ціна визначається із розрахунку запланованого прибутку. Використання цього методу пов’язоно ...

Державний бюджет України, доходи та видатки

Видатки з державного бюджету України — це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізова-пого фонду грошових коштів держави і його використання за цільовим призначенням. Значна кількість певних видів бюджетних видатків обумов­лена низкою факторів: природою і функціями держави, рів­нем соціально-економічного розвитку країни, адміністратив­но-територіальним устроєм держави, формами надання бюд­жетних коштів тощо. Поєднання цих факторів породжує сис­тему видатків державного бюджету України. Однак ...

Економічне зростання в моделях зростання

1.Загальний принцип визначення темпу економічного зростання. 2.Фактори економічного зростання. 3.Пояснення механізму зростання. Акселератор. 4.Модель економічного зростання Харрода-Домара. 5.Модель економічного зростання Роберта Солоу. 1. Цей розділ присвячено економічному зростанню. В ньому розглядатимуться моделі зростання (growth models). Природним є запитання: чим моделі зростання відрізняються від моделей розвитку (development models)? Воно може виникнути хоча б то- му, що вище вже йшлося про економічний розвиток (у ...