Search:

Мiсцеве самоврядування в Українi. Довга дорога до демократiї

цiєї особи головою ради. Але цей позитивний момент в проектi зводився

нанiвець суттєвою вадою, а саме тим, що поряд з Главою мiсцевої

державної адмiнiстрацiї, який за проектом мав реальну владу i ресурси

i який призначається Президентом, з`явився Голова ради з обмеженими

повноваженнями i з незрозумiлим "виконавчим апаратом", обраний

населенням цiлої областi. Це мало неминуче породити конфлiкт мiж цими

полiтичними фiгурами. Що ж до формування рад районного та обласного

рiвня виключно з голiв рад нижчих рiвнiв, то тут могла виникнути

проблема в дiєздатностi рад асоцiйованого рiвня(та ж проблема

кворуму).Хоча в умовах коли функцiї обласних i районних рад

обмежуються лише координацiєю загальнорайонних чи обласних програм, то

iдея асоцiйованого рiвня самоврядування заслуговує на увагу i є

перспективною. Пiсля доопрацювання проекту протягом кiлькох мiсяцiв,

11 березня 1996 року з`явилась нова редакцiя проекту Конституцiї, яка

на перший погляд не дуже вiдрiзнялась вiд редакцiї листопада 1995 року

, проте змiни, внесенi при доопрацюваннi виявились дуже суттєвими. На

мал.5 показана схема влади, за проектом Конституцiї вiд 11.03.1996

року. Суттєвою змiною тут була спроба усунути можливi суперечностi мiж

всенародно обраними головами обласних i районних рад, якi практично не

мали реальних владних повноважень i призначеними Президентом головами

мiсцевих державних адмiнiстрацiй. За цiєю редакцiєю проекту голови

обласних i районних рад рад мали б обиратись депутатами вiдповiдних

рад, а самi цi ради мали б формуватись не з голiв рад населених

пунктiв за посадою, а радами населених пунктiв за спецiальним законом.

Така модель органiзацiї влади на обласному i районному рiвнях в

принципi виглядала досить дiєздатною. Проте надзвичайно великi

повноваження Президента нова редакцiя проекту нiяк не обмежувала.

Питання двопалатностi парламенту, тобто пересiчення повноважень Сенату

та Палати депутатiв, а також можливiсть повного блокування роботи

парламенту iз-за цього, а так само невизначенiсть призначення другої

палати так i залишилось не вирiшеним. Погоджувальна тимчасова комiсiя

з представникiв депутатських груп i фракцiй, що працювала над проектом

Конституцiї, пiсля його внесення на розгляд Верховної Ради України, ще

внесла ряд змiн i доповнень до проекту, якi двопалатнi Нацiональнi

Збори перетворили на однопалатну Народну Раду, дещо обмежили

повноваження Президента по формуванню деяких органiв державної влади,

наприклад судової, та рiзко посилили роль Прем`єр-Мiнiстра. На мал.6

показана структура влади за проектом погоджувальної *.,iсiї вiд 20

травня 1996 року. Як видно з малюнку, реальна структура практично не

змiнилась, хоча, якщо враховувати такi положення, як фактичне

скасування права Президента розпускати парламент, чи обмеження його

повноважень при вирiшеннi кадрових питань, то нова структура влади

була уже менш "президентською". Роздiл проекту, який визначав

структуру влади на мiсцевому рiвнi не змiнився. Малюнок 7 iлюструє

нову структуру влади в Українi, яка має скластись за новою

Конституцiєю України, прийнятою українським парламентом 28 червня 1996

року. В порiвняннi з проектом погоджувальної комiсiї, в частинi, що

стосується нашого дослiдження, а саме конституцiйних основ органiзацiї

влади в регiонах i мiстах, з`явились деякi цiкавi змiни. Перше: уже

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Подібні реферати:

Акти державного управління

1. Вступ. 2.Поняття, ознаки та юридичне значення актів державного управління. 3. Відмінність актів державного управління від інших правових актів та управлінських рішень. 4.Класифікація актів державного управління. 5.Вимоги, що ставляться до правових актів державного управління. Наслідки невиконання вимог. 6.Припинення, зупинення, скасування, зміна актів державного управління. 7.Висновок. 8.Використана література. Розбудова правової демократичної України зумовлює зростання ролі права, оскільки воно створює для цього ...

Соціально-політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні

Ідея громадянського суспільства заснована на необхідності ефективного регулювання взаємовідносин людини з політичною владою, суспільства з державою. Будь-яка політична влада, особливо державна, якими б не були її соціальна природа і мотивація дій, має тенденцію до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством. З метою протидіяти цій тенденції і для обмеження державного свавілля людство напрацювало низку теоретичних і практичних засобів, до яких відносяться, зокрема, ідеї правової держави і ...

Адміністративно-правовий режим державного контролю

Контроль у державному управлінні розглядається як один із важливих його елементів, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення коректив в управлінську діяльність, отримання інформації про реальний стан справ у сфері державного управління, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від установлених стандартів і правил, а також прийнятих управлінських рішень. Під час економічних, політичних і соціальних змін, що відбуваються в Україні, стає очевидною потреба у нових підходах до здійснення контролю в ...