Search:

Я хочу правдi бути вiчним другом i ворогом одвiчним злу

Реферати » Твори шкільні » Я хочу правдi бути вiчним другом i ворогом одвiчним злу

Якщо ти дiйсно служиш правдi, а не злу -
Чому ж у щиростi вбачаєш крамолу?
/ В. Симоненко "Пильному" /

Василь Андрiйович Симоненко -великий син України, її генiальний поет. Вiн умiв любити так щиро, так нiжно, так самозречено, як, мабуть, нiхто на землi. Умiв вiн i ненавидiти пiдлiсть, сваволю, лицемiрство.

Василь Симоненко вимiрював людину, її цiннiсть передусiм дiєвою любов'ю до своєї землi, до рiдного народу.

Осуджуючи певне конкретне зло, поет зазначає про першопричини, якi вбачає у невiдповiдностi мiж словом i дiлом.

У вiршi "Мiй родовiд" Василь Симоненко дає гнiвну вiдповiдь зневажливому ставленню "пихатих i гордих" вельмож до селянина, який їх годує.

У вiршi "Злодiй" автор показує спершу зло нiбито конкретне: дядько щось там украв на полi, його "екскортували" до сiльради i докоряють, як йому не сором красти "у себе".

Цим вiршем поет дає зрозумiти цiну отим демагогiчним заявам, адже колгоспне добро внаслiдок командно-адмiнiстративних перекручень нiколи не належало колгоспникам, що й пiдтинало крила економiчнiй iнiцiативi, селянськiй беручкостi до роботи i розвивало протилежнi нахили.

Нелегко й небезпечно було, є i буде виступати вiд iменi самої iсторiї, смiливо й прямо говорити, таврувати, карати iменем народу. А поет Симоненко цiлком свiдомо й послiдовно йшов на це.

В сонетi "Я" вiн пише:
Не знаю, ким - дияволом чи Богом
Дано менi покликати сумне:
Любити все прекрасне i земне
I говорити правду всiм бульдогам.

За велiнням серця Симоненку болiли рани народу рiдного, його злиденнiсть, безправ'я, загроза нацiонального вiдродження. Саме оприлюдненню цих пекучих проблем вiн i посвятив своє талановите перо, що, звичайно ж, не могло подобатись партiйним керiвникам. А ще бiльше не подобалась їм поетова непiдкупнiсть, його загострена соцiальна чутливiсть, причетнiсть до суспiльно-полiтичного руху, породженого розвiнчуванням злочинiв сталiнiзму.

В Клубi творчої молодi, коли Василь Симоненко прилучився до комiсiї, котра мала перевiрити чутки про масовi розстрiли в енкаведистських катiвнях i вiдшукати мiсця потаємних поховань жертв сталiнського терору. Разом з Аллою Гiрською вони обiйшли десятки прикиївських сiл, опитали сотнi й сотнi тамтешнiх жителiв, виявили урвища, де, за свiдченням селян, бiльшовики ховали слiди своїх мерзенних злочинiв.

Саме за участю Симоненка на основi незаперечних речових доказiв для людства були вiдкритi таємнi братськi могили жертв сталiнiзму на Лук'янiвському i Василькiвському кладовищах у хащах Бакiвського лiсу.

Тяжко жилося поетовi такої громадянської мужностi. Отi "вiдгодо ванi й сiрi", "демагоги й брехуни" не могли йому подарувати такого нечуваного вiльнодумства, простити правду. I не прощали...

На 28-му лiтi згасла Симоненковi зоря, та навiки залишилися з нами його любов i мука, його радiсть i гнiв, його вогненна поезiя. Симоненко сьогоднi - символ незнищенностi українського духу, символ правди i сумлiння.



Подібні реферати:

Диявольська спокуса розуму

Будьте тверезi, пильнуйте! Ваш су-противник - диявол - ходить, ричучи, як лев, що шукає, кого пожерти. 2-ге Петра 5:8 Михайло Булгаков своїм романом "Майстер i Маргарита" дав читачевi нове євангелiє, мовби вiдкривши свою власну фiлософiю життя. Але яку ж роль вiдiграє в цiй системi свiту сатана? В Бiблiї чiтко сказано що вiн - ворог людини. То як же тодi пояснити повернення коханого Маргаритi чи голови конферансьє театру "Вар'єте"? В чому ж тодi таємниця булгакiвського диявола, та й чи диявол вiн ...

Добро i Зло - не просто абстракцiя

Можна, звичайно, розглядати образи твору традицiйно, даючи їм вичерпну характеристику i подiляючи на позитивних i негативних. А я б хотiла розглянути образи з твору "Iнститутка" Марка Вовчка як проблему боротьби Добра i Зла в людському життi. Звернiмо увагу на такий факт: у повiстi "Iнститутка" немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає пiдстави стверджувати, наскiльки складна людина, що в нiй самiй вiдбувається якась боротьба мiж добрим i злим (а це бiльш характерно для ...

Життєва основа новели Новина Василя Стефаника

В основу сюжету новели "Новина" В. Стефаника покладена реальна подiя, що трапилася в селi Трiйцi 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, вiн сказав: "як коротко, сильно i страшно пише ця людина". Батько дружини В. Стефаника - Кирило Гаморак, - прочитавши "Новину" та iншi новели, сказав: "Не пиши так, бо вмреш". А Стефаник написав аж 72 новели. Чому ж такi страшнi слова говорять про твори В. Стефаника? Тому що за його короткою розповiддю про трагедiю сiм'ї Гриця ...