Search:

Натовп, його особливості

Реферати » Психологія » Натовп, його особливості

План

Вступ

1. Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон її духовної єдності

2. Почуття натовпу

3. Моральність натовпу

Висновок

Використана література


Вступ

З психологічної точки зору слово „натовп” отримує зовсім інше значення. Свідома особистість зникає, причому почуття і ідеї всіх окремих одиниць, які базують ціле, яку називається натовпом, приймають один і той же напрямок. Утворюється колективна душа, яка має, звісно, тимчасовий характер, але й досить певні риси. Збори в таких випадках стають організованим натовпом або натовпом натхненним, який складає єдину істоту і підчиняється закону духовної єдності натовпу.

Одному факту випадкового надходження в місці багатьох індивідів недостатньо для того, щоб вони набували характер організованого натовпу.

Тисячі індивідів, відділених один від одного, можуть у видатні моменти підпадати одночасно від вплив деяких сильних емоцій або якої-небудь великої національної події і набувати, таким чином, всі риси натхненного натовпу. Потрібно лише якому-небудь випадку звести цих індивідів разом, щоб всі їх дії і вчинки негайно набували характер дій і проступків натовпу.

Загальна характеристика натовпу. Психологічний закон

її духовної єдності

В пізній фазі організації натовпу серед незмінних і переважаючих основних рис раси виділяються нові спеціальні риси і проходить орієнтування почуттів і думок зборів в одному і тому ж напрямку, і тільки тоді знаходить свою силу вищезгаданий психологічний закон духовної єдності натовпу.

Самий вражаючий факт, що спостерігався в натхненному натовпі, наступний: які б не були б індивіди, що складають її, який би не був їх способу життя, занять, їх чи характер розум, одного їх перетворення в натовп достатньо для того, щоб у них утворився рід колективної душі, що заставляє їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думали б, діяли і відчували кожен з їх окремо.

Не важко помітити, наскільки ізольований індивід відрізняється від індивіду в натовпі, але більш важче визначити причини цієї різниці. Для того щоб хоч якось пояснити ці причини, мі повинні згадати одне з положень сучасної психології, а саме те, що явища несвідомого грають видатну роль не тільки в органічному житті, але й у відправленнях розуму. Наші свідомі вчинки витікають з субстрату несвідомого, створюваного особливо впливом спадковості. У цьому субстраті заключаються незліченні спадкові залишки, які складають власне душу раси.

Елементи без свідомого, які утворюють душу раси, саме і являються причиною подібності індивідів цієї раси.

Ці загальні якості характеру, які керовані несвідомим і існуючі в майже однаковій степені в більшості нормальних індивідів раси, поєднуються разом у натовпі. У колективній душі інтелектуальні здібності індивідів і, отже, їх індивідуальність зникають; різнорідне потопає в однорідному, і беруть верх несвідомі якості.

Саме такий зв'язок заурядних якостей у натовпі і пояснює нам, чому натовп ніколи не може виконувати дії, які потребують піднесеного розуму. Рішення, які торкаються загальних інтересів, прийняті зборами навіть знаменитих людей у галузі різних спеціальностей, мало усе-таки відрізняються від рішень, які прийняли зборами дурнів, так як і в тому й в іншому випадку поєднуються не які-небудь видатні якості, а тільки пересічні, які зустрічаються у всіх. У натовпі може відбуватися накопичення тільки дурості, а не розуму.

Поява цих нових спеціальних рис, характерних для натовпу і притім не зустрічаються в окремих індивідів, що входять у її склад, обумовлюється різними причинами. Перша з них полягає в тім, що індивід у натовпі здобуває, завдяки тільки чисельності, свідомість нездоланної сили, і ця свідомість дозволяє йому піддаватися таким інстинктам, яким він ніколи не дає волю, коли буває один. У юрбі ж він менш схильний приборкувати ці інстинкти, тому що натовп анонімний і не несе на собі відповідальності. Почуття відповідальності, що стримує завжди окремих індивідів, зовсім зникає в натовпі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Біоритми організму. Добові біоритми. Вплив Місяця на добові біоритми

Теорії “трьох біоритмів” близько ста років. Цікаво, що її авторами стали троє вчених: Герман Свобода, Вільгельм Фліс, котрі відкрили емоційний та фізичний біоритми, а також Фрідріх Тельчер – дослідник інтелектульного ритму. Психолога Германа Свободу і отоларинголога Вільгельма Фліса можна вважати “дідусями” теорії біоритмів. В науці таке буває дуже рідко, але однакові результати вони отримали незалежно один від одного. Свобода працював у Відні. Аналізуючи поведінку своїх пацієнтів, він спостеріг що їхні думки, ідеї, ...

Психологія спілкування

1. Поняття про спілкування Поняття спілкування є надзвичайно широким і включає в себе різні аспекти. Спілкування — це, по-перше, складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією, сприймання та розуміння іншого; по-друге, це взаємодія суб'єктів через знакові засоби, викликана потребами спільної діяльності та спрямована на значимі зміни стану, поведінки партнера. У найзагальнішому значенні спілкування ...

Емоції. Природа емоцій

Різноманітні реакції організму на ситуацію пов'язані з виникненням емоцій існує інс­тинктивна координація між актом сприймання і реакціями організму. Сприймання як активний процес передбачає, що об'єкт або ситуація сприймаються не лише так, як вони існують, а й у своєму емоційному значенні: ми сприймаємо появу вівчарки не лише як собаки, а й як хижака, що нам загрожує. Будь-який акт передбачає наявність стимулу й відповіді. Поява стимулу супроводжується активацією, його вибір зумовлюється потягом, а форма відповіді, ...