Search:

Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки

Головна мета лікування, направлена на ліквідацію Н. Руlori при виразковій хворобі, а також запобігання рецидивів захворювання. Сучасні антисекреторні ЛЗ дозволяють успішно купіювати симптоми захворювання і добиватися за­живления виразки. Так, при­мінення блокаторів Н2-рецепторів ранітидина (300 мг/д) або фамотидина (40 мг/д) дозволяє добитися рубцю­вания виразки дванадцятипалої киши за 4-6 тижні лікування у 80-95% пацієнтів, рубцювання виразки шлунку

за 8 тижнів лікування - у 90%.Од­нак ефективне лікування загострення захворювання антисекреторними ЛЗ не означає запобігання загострень хвороби надалі. Для цього в 70-90 р. минулого століття була розроблена тактика підтримуючої терапії блокаторами Н2-рецепторів. В більшості досліджень при підтримуючій терапії використовувалася по­ловинна доза блокаторів Н2-рецепто-рів (хоча повна стандартна доза, як правило, була більш ефективною). Так, за даними 1992 р. серед 464 пацієнтів з виразковою хворобою, які на протязі 9 років щодня приймали ранітидин в підтримуючій дозі (150 мг/д), у 81% симптоми, які могли свідчити про загострення захворювання, були відсутні. За даними

рецидиви виразки виникають в 20-30% випадків, а без застосування лікув­ния - в 80%. Використовують ЛЗ для підтримуючої терапії з метою запобігання рецидивів виразкової хвороби,таким чином може бути використана як стандартна доза омепразола (20 мг/д) так і поло­вина стандартної дози (10 мг/д), хоча велика доза виявилася більш эфек­тивною і статистично значно пере­важала ранітидин в дозі 150 мг/д. Антацидні ЛЗ мають в терапії хвороби допоміжне значе­ння: їх призначають при необхідності додаткового посилення дії базових ЛЗ.

Схема іррадиційної терапії Н. Руlori – першої лінії – складається з трьох ЛЗ і призначаються не менше ніж на 7 днів.

Схема 1

Лансопразол всередину 30 мг 2 р/д

або

Омепразол всередину 20 мг 2 р/д

або

Пантопразол всередину 40 мг 2 р/д

або

Езомепразол всередину 20 мг 2 р/д

або

Кларитроміцин всередину 500 мг 2 р/д

Амоксицилін всередину 1000 мг 2 р/д

Схема 2

Лансопразол всередину 30 мг 2 р/д

або

Омепразол всередину 20 мг 2 р/д

або

Пантопразол всередину 40 мг 2 р/д

або

Езомепразол всередину 20 мг 2 р/д

або

Кларитроміцин всередину 500 мг 2 р/д

Метронідазол всередину 500 мг 2 р/д

або

Тінідазол всередину 500 мг 2 р/д

Поєднання кларитроміцину з амоксициліном є ефективніше, ніж кларитроміцинк з метронідазолом, оскільки воно може сприяти досягненню кращого результату при призначенні те­рапії другої схеми. При неефективності

лікування назна­чают резервну чотирьохкомпонентну схему - солей вісмуту плюс двох антимиікробних ЛЗ, і розраховану не менше ніж на 7 днів:

Лансопразол всередину 30 мг 2 р/д

або

Омепразол всередину 20 мг 2 р/д

або

Пантопразол всередину 40 мг 2 р/д

або

Езомепразол всередину 20 мг 2 р/д

Вісмуту субцитрат колоїдний всередину 120 мг 4 р/д

Метронідазол всередину 500 мг 3 р/д

Тетрациклін всередину 500 мг 4 р/д

Альтернативні схеми лікування

Терапію при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки призначають на 2-4 тижні, при виразковій хворобі шлунку на 4-6 т, потім - підтримуюча терапія на тривалий термін. Одночасно назначають блокатори Н2-рецепторів при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки на 4 т, при виразковій хворобі шлунку - на 8 т, потім - підтримуюча терапія на тривалий термін.

Лансопразол всередину 30 мг (підтримуюча терапія -15 мг) 1 р/д або

Омепразол всередину 20 мг (підтримуюча терапія - 10 мг) 1 р/д або

Пантопразол всередину 40 мг (підтримуюча терапія - 20 мг) 1 р/д або

Рабепразол всередину 20 мг (підтримуюча терапія -10 мг) 1 р/д або

Езомепразол всередину 40 мг (підтримуюча терапія - 20 мг) 1 р/д

Ранітідін всередину 300 мг 1 р/д, потім 300-150 мг 1 р/д

або

Фамотидин всередину 40 мг 1 р/д, потім 40-20 мг 1 р/д

Хірургічне лікування

В даний час завдяки хорошим успіхам тера­пии у пацієнтів з виразковою хворобою, хірургічні підходи використовуються лише при ускладнених формах захворювння.

Пе­ред призначенням антигелікобактерного лікування, не дивлячись на те, що інфек­ція Н. Руlori виявляється при ло­калізації виразки в дванадцятипалій кишці більш ніж в 95% випадків, вважається необхідним підтвердити її на­явність хоча б одним методом. Коли не про­водять пацієнту з виразковою хворобою дослідження для виявлення Н. Руlori і при позитивній реакції не назна­чить іррадикаційну терапію - зна­чить серйозно порушити загальноприйнятий стандарт

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Дефіцит заліза у вагітних

Непоправна втрата заліза при кожній вагітності складає приблизно 1000 мг, з яких 300 мг використовується плодом і плацентою, 5000 мг втрачається на збільшення маси материнського гемоглобіну, близько 200 мг втрачається через шкіру, сечу і кишечник. Організм може відновити запаси заліза на протязі 4-5 років. Якщо жінка народжує раніше цього терміну, у неї неминуче розвивається анемія. Дефіцит заліза незмінно виникає у жінок, які мають більше чотирьох дітей. Основною причиною розвитку ЗДА є крововтрати різної природи. Окрім ...

Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба - хронічне захворювання основним морфологічним проявом якого є рецидивуюча виразка шлунку або дванадцятипалої кишки, як правило, виникаюча на фоні гастриту, викликаного інфекцією Helicobacter pylori. Важливо підкреслити, що медицина завжди розділяла виразкову хворобу і симптоматичні виразки слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки. Такі виразки можуть виникати при ендокринній патології, при стресах, гострих або хронічних порушеннях кровообігу, алергії, при прийомі нестероїдних ...

Фізіотерапія хронічних гастритів і гастродуоденітів

Фізіотерапія хронічних гастритів і гастродуоденітів. Хронічні гастрити у дітей складають від 2 до 10,6% є біологія хронічного гастриту обумовлена як екзогенними так і ендогенними факторами. Неправильне харчування, їда в сухом’ятку, переживання, зловживання гострою і гарячою їжею, вживання фруктів і овочів з грубою клітковиною, мікробна дія на слизову оболонку, тривале приймання ліків – все це дія екзогенних факторів. До ендогенних факторів відносяться неровегтативні впливи на слизову, порушення евакунторної функції шлунка, ...