Search:

Соціально-побутова психологіча драма І.Франка "Украден щастя"

Драма виривається з тісних рамок сільського побуту, побутовий конфлікт переростає в конфлікт соціальний, політичний. Зробив нещасними цих людей суспільний і політичний лад, винні у всьому громадські порядки, за яких багатий давить бідного, сильний - слабкого, освічений - темного.

Тему «Украденого щастя» Франко запозичив з народної «Пісні про шандаря», а сюжет драми вирішив на матеріалі жит­тя західноукраїнського селянства. У кого вкрадено щастя? Хто його вкрав?

.Пізня зимова пора. Надворі великий мороз, хуртовина. В занепокоєнні чекає Анна свого чоловіка Миколу Задорожного, що десь забарився на заробітках. Діалог між Анною і сусідкою Настею проливає світло на передісторію героїв (експозиція сюжету). Щоб одержати більшу пайку батьківської спадщини, брати Анни віддають Михайла Гурмана, її коханого хлопця, у солдати, а свою сестру силою змушують вийти за нелюба — наймита Миколу. Несподівано, немовби з того світу, появляється в селі жандарм Михайло Гурман. В Анни «завмерлеє в серці кохання» ожило тривогою. Але обов'язок чесної дружини, морально здоровий уклад перемагають: «Ні, не хочу про це навіть думати. В ме­не є чоловік шлюбний».

З міста повертається втомлений, задубілий від холоду, прибитий тяжкою працею Микола. З його появою посилюється соціальна лінія сюжету. До хати входить жандарм Михайло Гурман. Він стає рушієм основного драматичного конфлікту, який розгортається в соціальній і побутовій площині. Дія п'єси розвивається напружено, динамічно. Загострюються трагічні ситуації. Суперечка з війтом у місті мала згубні для Миколи наслідки. Досвідчений поліцай Михайло па шляху до свого щастя вміло усуває з дороги чоловіка Анни, звинувативши його у вбивстві. Закутий у кайдани, Микола прощається з Анною.

Перші дві дії драми відкрили завісу на суспільно-державні порядки і безправність трудового народу в австро-угорській монархії, поглибили мотиви долі Миколи і Анни, показали зухва­лість бездушного жандарма. Тепер соціальна і побутова сюжетні лінії сплелися в єдиний вузол гострого життєвого конфлікту. Чи зуміє розрубати цей вузол Микола? Сімейну драму Задорожних автор виносить на суд сільської громади, розширює сюжетні рамки п'єси, посилює соціальний резонанс драматичної дії.

.Неділя пізнього літа. На сільській площі танцює молодь. Минуло майже півроку з дня арешту Миколи. Все село одно­стайно визнало: він без вини винуватий. Селяни ненавидять свавільного жандарма, з презирством дивляться й на Анну, яка нестримно піддалася своїм пристрастям. Зіткнулися моральний погляд на сім'ю і «грішна любов» Михайла та Анни. Боротьба цих двох морально-етичних принципів визначає зміст драматичного конфлікту па початку третьої дії.

У розпалі танців з'являється Микола, якого нарешті звільнили. Його не дивує, що дружина з коханцем розважається. Про їхні стосунки він чув ще в тюрмі. В образній тріаді п'єси Микола Задорожний тепер став в центрі подій. Симпатії селян на його боці. Він морально стоїть вище від спустошеного поліцая. Але зараз Микола сам: проти нього і жандарм, і Анна. Від дружини доброго слова не дочекається, вона безвільно і сліпо належить Михайлові.

Дія знову переноситься у дім Задорожних. Як поставився Микола до зради своєї жінки? Чи скористався він своїм, церквою і традицією утвердженим правом чоловіка? Як поводитиметься Анна при ньому? Чи поступиться жандарм? На ці питання автор відповідає у четвертій дії.

Добродушний Микола не докоряє Анні, сподіваючись, що все закінчиться сімейною злагодою. Але Михайло і Анна безсоромно принижують його людську гідність, відверто зневажають. Напідпитку жандарм цілується з украденою жінкою в присутності чоловіка, а потім випихає його з рідної господи. Невже Микола стерпить і таку образу?

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Леся Українка

Лариса Петрівна Косач, в одруженні — Квітка, відома чита­чам як Леся Українка. Народилася майбутня письменниця 25(13) лютого 1871 року в Новограді-Волинському і виховувалася в ін­телігентній сім'ї. Мати Лесі Українки — Ольга Петрівна Косач, відома на той час українська письменниця Олена Пчілка — мала вели­чезний вплив на доньку, сама вибрала їй високо зобов'язуючий псевдонім — Українка. Батько — Петро Антонович Косач — був людиною передових поглядів, за що ще в студентські роки його виключили з Петербурзького ...

Грабовський

На його обличчі - печать зажури і мужності, мудрості і самозречення. Високе чоло, задумливий погляд сірих очей, ясних, аж прозорих, глибоких, як тінь вечорова. Такі очі одних гріють вогнем, а інших обдають крижаним холодом. Хоч більшу частину свого життя письменник провів у тю­ремних казематах і на холодній півночі, хоч замість людей бачив грати та фортечні стіни, все ж ні на хвилину не зга­сав у ньому вогонь любові до скривдженої людини. Тяжкі умови життя прирекли поета на передчасну фі­зичну смерть, але ніщо не могло ...

Т. Шевченко в зарубіжній літературі

Урок за творчістю Ш. Петефі у зіставленні з творчістю Т.Шевченка Програмою зарубіжної літератури (1995 р.) передба­чено обговорення самостійно прочитаних творів вели­кого угорського поета Шандора Петефі. Звертається увага також на перегуки його творів із творами Тараса Шевченка. Про духовну спорідненість творчості двох національ­них геніїв говориться давно. Ще в 1900 році Ю. К. Жаткович одним із перших звернув на це увагу. В 1925 році А.В.Луначарський у передмові до творів Петефі вказу­вав на спільні риси в біографіях ...