Search:

Соціально-побутова психологіча драма І.Франка "Украден щастя"

Життя Миколи Задорожного проходило в тяжкій праці на інших – раніше в наймах, а зараз на заробітках. Сільський бідняк Микола усвідомлює експлуататорську суть багатіїв, проймається протестом.

Війт побив Миколу. Потерпілий не змив крові з лиця, бо хотів мати свідчення кривди над собою. Він впевнений у своїй правоті, але не впевнений у своєму праві. Замість притягти війта до відповідальності, сам потрапив на лаву підсудних. Спочатку Микола не може зрозуміти несправедливості, але потім, коли його з намови війта і жандарма судять, він зневірюється в цісарській правді і правосудді. Але не втратив віри у правду «небесного Бога». Вона підігріває в ньому надію на швидке повернення з тюрми. Найбільше боявся Микола, щоб його не забула Анна, бо вона була єдиним щастям, світлим променем у його приниженому житті.

Микола терпів не лише муки неволі, він мучився любов’ю до Анни. А вдома тим часом «цісарський слуга», жандарм, зруйнував його сім’ю, зневажив його честь, украв щастя. Зраду жінки Микола переживає як найтяжче горе.

Трагедія відкинутої любові породжує в його серці не злобу, а співчуття до дружини . « .Я тебе розумію,— каже він.— Я люб­лю тебе. Мені жаль тебе, як власної душі. Я не хочу бути твоїм катом .» Зневажений чоловік, неписьменний наймит виявляє високе благородство. Для щастя і душевного спокою Анни він готовий на самопожертву. Високе розуміння родинної честі при­мушує його приховувати від людей свою сімейну драму.

Зв'язок Анни і Михайла, чорна зневіра приводить Миколу до горілки. У ній він топить своє горе, але спокою не має. Тепер Задорожний зневірився в святості бога: «Ні, кумове чесні, вір­те мені чи не вірте, а мені здасться, що пан біг часом собі сміх із нас робить». Для Миколи втрачений сенс життя. Михайло звинувачує його, що він украв у нього щастя . « .Весь світ до­гори ногами перевертається». Він, Микола, «втоптаний у болото, обдертий з честі, супокою і поваги, зруйнований, зарізаний без ножа»,— виявився злодієм? То ж у нього вкрали щастя!

Підбадьорений сусідами, захмелілий від горілки й горя, зні­вечений, Микола вирішив стати на двобій. Обурення вийшло з берегів. Він плюнув в обличчя жандармові, випростався і за­пустив сокиру Михайлові в груди. Удар був смертельний. Акт убивства логічно випливає із зіткнення супротивних сил. Живу­чи у вічному рабстві, підкоряючись тяжким обставинам життя і силі влади, Микола зберіг почуття гідності і обстоює своє пра­во на життя, на щастя. Образом Миколи Задорожного письмен­ник демонструє незбориму силу змученого народу.

Доля Анни склалася нещасливо. Рідні брати її — «найтяжчі вороги». З їх лихої волі вона нудить світом з нелюбим Мико­лою. Глибоко в душі носить своє горе, тамує біль похованого в серці кохання. З'явився Михайло. Буревієм ввірвалася в її душу настояна на муках і тривозі, зболена розлукою недолюб­лена любов. Починається складна боротьба розуму і серця. Своє­му чоловікові вона присягала на вірність. Присяга освячена церквою. Зламати її не можна. Анна боїться брати гріх на душу. Але заглушити голос свого люблячого серця Анна не змогла. Франко зумів проникнути в духовний світ героїні, вловити порухи її душі, показати складний психологічний поєдинок. Весняне повноводдя жіночих почуттів вилилось з берегів, прорвало усталену віками греблю церковних канонів. У четвертій дії Анну вже не мучить становище дружини і коханки. Психологічно вона відкинула шлюбні обов’язки, відчула право на радість і щастя. Кинувши виклик суспільству, вона підноситься над ним. Їй хочеться жити по любові, а любов її всесильна. В її ім’я жінка жертвує всім. «Та й чи ж не віддала я йому душу свою, все, що може віддати жінка любому чоловікові: душу свою, честь жіночу, свою добру славу. Сама себе на людський посміх віддала. Ну і що ж? Мені байдуже! Він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга».

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

О.В.Донченко

Щедра талантами Полтавщина дала дитячій літературі письменника Олександра (Олеся) Донченка. Народився він у Великих Сорочинцях 12 серпня 1902 р. в сім’ї учителя. Перед Великою жовтневою революцією жив в повітовому містечку Лубнах на Полтавщині. Олесь вчився у гімназії, закінчив її після революції набувши вчительського фаху. Ранній потяг до художньої творчості скоро перейшов у професійну потребу, і Олесь Донченко разом з письменниками свого покоління Копиленком, Забілою став активним творцем української літератури для дітей ...

Грабовський

На його обличчі - печать зажури і мужності, мудрості і самозречення. Високе чоло, задумливий погляд сірих очей, ясних, аж прозорих, глибоких, як тінь вечорова. Такі очі одних гріють вогнем, а інших обдають крижаним холодом. Хоч більшу частину свого життя письменник провів у тю­ремних казематах і на холодній півночі, хоч замість людей бачив грати та фортечні стіни, все ж ні на хвилину не зга­сав у ньому вогонь любові до скривдженої людини. Тяжкі умови життя прирекли поета на передчасну фі­зичну смерть, але ніщо не могло ...

Біографія Остапа Вишні

ОСТАП ВИШНЯ (1889 — 1956) Видатний український радянський письменник Остап Вишня широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справедливо буде сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення в своїх щоденникових записах. “Який би я був щасливий, — ...