Search:

Функції держави

Можливим засобом забезпечення суспільне прийнятної пове­дінки природних монополій є альтернатива: державна влас­ність — державне регулювання.

Однією з найважливіших функцій держави є забезпечення чис­тими й змішаними суспільними товарами. Чітко розмежувати суспільні, змішані та приватні товари — складне завдання, розв'язання якого залежить від багатьох факторів: історичних, політичних, економічних, демографічних, ідеологічних і т. п. Од­нак таке розмежування є необхідним з двох причин. По-перше, сфера чистих суспільних благ приблизно відповідає мінімально можливим межам суспільного сектору. По-друге, сфера змішаних суспільних благ є ареною конкуренції суспільного та приватного секторів. На відміну від інших суб'єктів економічних відносин держава має законне право вилучати доходи через оподаткуван­ня. Саме податки і є джерелом фінансування виробництва суспі­льних товарів. Отже, відшкодування витрат на виробництво су­спільних товарів здійснюється за рахунок платників податків.

У сучасному світі держава як суб'єкт економічних відносин забезпечує надання таких суспільних благ: державне управлін­ня (у тому числі державне регулювання економіки), оборона, безпека (людини, держави, суспільства), соціальний захист, охорона здоров'я, фізична культура, спорт, освіта, фундамен­тальні наукові дослідження, культура, мистецтво, охорона нав­колишнього природного середовища і т. ін. Основним парадок­сом регулюючої діяльності держави в соціально-економічній сфері є те, що вона сама є яскравим прикладом чистого суспі­льного товару.

Держава реагує на можливість виникнення негативних екс­терналій різними способами. У деяких випадках вона намагаєть­ся регламентувати права і обов'язки суб'єктів ринку. На практиці це досягається за допомогою законотворчої і контролюючої ак­тивності держави. Так, держава встановлює норми вмісту шкід­ливих речовин у вихлопних газах, а також обмеження щодо за­бруднення повітря, води тощо. Крім того, держава може викорис­товувати систему цін, якою передбачено стягнення штрафів з підприємств, які створюють негативні екстерналії, і винагороду тих підприємців, які створюють позитивні екстерналії. Держава не може залишатись індиферентною до негативних зовнішніх ефектів, але вибір оптимальної форми втручання також не може бути шаблонним — він визначається специфікою конкретної си­туації та практичною доцільністю.

Держава бере активну участь у розв'язанні проблем неповноти ринків. Для цього вона здійснює координацію дій потенційних виробників і споживачів. Найбільш поширеними формами такої координації є макроекономічні плани, державні цільові комплексні програми.

Звичною практикою для індустріальне розвинутих країн є участь держави у формуванні інформаційної інфраструктури ринку. Інформація здебільшого є суспільним товаром. Надання інформації будь-якій особі не зменшує її кількості для інших. Ефективність потребує безкоштовного поширення інформації або, точніше, плата за інформацію має покривати витрати на її надання. Якщо через інформаційну асиметрію споживач неспро­можний захистити свої інтереси за допомогою ринкових меха­нізмів як покупець, він може спробувати це зробити через меха­нізм управління суспільним сектором як виборець.

Держава здійснює стабілізаційну політику. В основу стабіліза­ційної функції держави покладається та обставина, що рівень вироб­ництва залежить від рівня сукупних витрат. Витрати приватного сектору можуть бути або недостатніми для досягнення повної зай­нятості, або надмірними. У першому випадку виникає надмірне безробіття, у другому — інфляційне зростання. У першому випадку держава може застосувати стимулюючу політику, у другому — стримуючу. Основними методами виконання державою стабіліза­ційної функції є фіскальна та грошово-кредитна політика.

4. Перерозподіл доходів. Економіка оптимальна за Парето, констатує стан, що в ньому ресурси суспільства розподілено найбільш ефективно. Але ефективний розподіл ресурсів ще не означає найбільш ефективного розподілу доходів членів суспі­льства. Конкурентні ринки здатні породжувати нерівномір­ність розподілу доходів і навіть цілковитий брак коштів для існування в непрацездатних членів суспільства. Для зменшен­ня нерівності в доходах держава здійснює їх перерозподіл че­рез різноманітні соціальні програми у формі трансфертних платежів.

Трансферти — це платежі, які здійснюються державою без надання їхніми отримувачами у відповідь будь-яких товарів та послуг. До них належать пенсії, стипендії, виплати по безробіттю та соціальному страхуванню. Крім цього, держава може регулю­вати індивідуальні доходи через втручання в процес формування первинних доходів (установлення мінімальної заробітної плати, запровадження прогресивної форми оподаткування, індексація доходів з урахуванням інфляції, регулювання цін на товари та послуги першої необхідності і т. д.).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Форми держави в зарубіжних країнах

План лекції. Форми державного правління. Форми державного устрою 1. Форма держави – це сукупність найбільш загальних ознак держави, які зумовлені інституціональними і територіальними способами організації влади. Форма державного правління – це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих державних органів. Однією з сучасних форм державного правління в розвинутих країнах є президентська республіка (США, ряд країн Латинської Америки та ін.). Головні ознаки президентської республіки: 1) ...

Місцеві органи самоврядування

Зміст: ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я Закон України від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра­ди народних депутатів та місцеве і регіональне самовряду­вання» визначає місцеве самоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійного вирішення без­посередньо або через органи, які вони обирають, ...

Адміністративно-правовий режим державного контролю

Контроль у державному управлінні розглядається як один із важливих його елементів, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення коректив в управлінську діяльність, отримання інформації про реальний стан справ у сфері державного управління, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від установлених стандартів і правил, а також прийнятих управлінських рішень. Під час економічних, політичних і соціальних змін, що відбуваються в Україні, стає очевидною потреба у нових підходах до здійснення контролю в ...