Search:

Ринок та його місце в системі суспільного виробництва

Є.Ф.Борісов зауважує, що “виробництво товарів не може нормально розвиватися в межах загальної спільної власності, яка утруднює господарське відокремлення виробників корисних речей, їх вільну підприємницьку діяльність. Воно повністю паралізується, коли держава стає єдиним власником засобів і результатів виробництва”.[3]

Між простою і розвинутою (яка застосовує найману працю) формами товарного виробництва є спільні риси й відмінності.

Спільні риси:

Приватна власність на засоби виробництва

Ринкова форма зв'язку між виробниками

Конкуренція між товаровиробниками

Відмінності:

Просте товарне виробництво

Виробник продукту та власник засобів виробництва - одна особа

Експлуатація, як правило, відсутня

Виробництво товарів спрямоване на задоволення потреб виробника

Виробництво здійснюється на базі індивідуальної, відособленої праці

Виробництво товарів має підпорядковане значення стосовно натурального господарства

Розвинуте товарне виробництво

Виробник продукту - найманий робітник, власник товару – капіталіст

Експлуатація існує

Виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку

Виробництво ведеться на базі спільної, об'єднаної праці найманих робітників

Товарне виробництво набуває загального характеру

Таким чином, в історичному розвитку товарного виробництва слід наголосити на двох важливих моментах:

1) перетворенні натурального господарства в просте товарне;

2) перетворенні простого товарного господарства в розвинуте.

Перше є результатом суспільного поділу праці й економічної відособленості виробників, друге пов'язане з тим, що товаровиробники, виготовляючи товар відособлено на ринок, знаходяться у відношенні конкуренції один до одного, що призводить до їхнього розшарування - збагачення меншості і розорення більшості.


2. Ринок : сутність, еволюція розвитку, суб’єкти та об’єкти.

Ринок - синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища. Історично слово "ринок" характеризувало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Як правило, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (власники товару) і покупці (власники грошей). Тут у результаті досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у руки покупця.

Внаслідок розвитку засобів зв'язку необхідність певного фізичного місця зустрічей для взаємодії продавців та покупців стає несуттєвою. Учасники товарно-грошових відносин одержують можливість контактувати й вирішувати свої проблеми іншим чином. "За наявності сучасних засобів зв'язку і транспорту, - пише Ф. Котлер, - купець може ввечері дати рекламу товару по телебаченню, зібрати сотні замовлень по телефону і вже на наступний день розіслати товари поштою, не вступаючи у фізичний контакт з покупцем"[4]

Саме тому сьогодні економісти під терміном "ринок" розуміють будь-яку впорядковану структуру, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців. Так, автори відомого підручника пишуть, що ринок - це інститут або механізм, що зводить докупи покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг [5]  Це вузьке тлумачення категорії "ринок". У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є: самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби; ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засадах, називають ринковою економікою, її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб'єктів централізовано регулюється державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністративним шляхом.

Ринок є організаційною формою існування товарного виробництва. Історія останнього налічує близько 6 тис. років. Приблизно стільки ж років існує і ринок.

У нашому буденному житті учасники (суб'єкти) ринкових відносин, як правило, асоціюються з покупцями й продавцями, які протистоять один одному в торговельних закладах (магазин, підприємство громадського харчування) або на базарі. Таке уявлення про суб'єкти ринку не випадкове. Воно породжене загальним обмеженням розуміння ринку. Насправді, враховуючи, що товарно-грошові відносини в ринковій економіці опосередковують усі відносини суспільства, суб'єктами ринку практично стають всі учасники суспільного виробництва. (Додаток А)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Грошові системи

План Суть грошової системи та її елементи. Типи грошової системи та їх еволюція. Сучасна грошова система України. Грошові реформи: поняття, цілі та види. Література: Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: “Ніка-Центра Ельса”, 2000р. – ст.155-156. Луціва Б.Л. Гроші. Банки та кредит. – Тернопіль: “Карт-бланш”, 2000р. – ст.113-120, 132-134. Мочерний С. Основи економічної теорії.– Київ, 1992р.- ст. 113-115. Нові поняття Грошова система Грошова одиниця Масштаб цін Емісійна система Форми грошей Банківські білети Казначейські ...

Предмет економічної теорії

1. У якій з відповідей найповніше розкрито предмет економічної теорії: а) це наука, що вивчає виробничі відносини у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил; б) це наука, що вивчає закони, які управляють виробництвом і розподілом матеріальних благ; в) це наука, що вивчає закони розвитку економічних систем. 2. Яке положення не характеризує ризикові підприємства: а) такі підприємства не повертають вкладених у них інвестором коштів і не виплачують відсотків; б) інвестор отримує право на всі інновації та засновницький ...

Економічна характеристика країн Третього світу. Нові тенденції розвитку

ПЛАН Вступ – ст. 3 Сучасна характеристика країн третього світу – ст.4 Місце країн, що розвиваються у світовій економіці – ст. 4 Соціально-економічна диференціація країн, що розвиваються – ст. 7 Грошово-кредитні системі країн третього світу – ст. 11 3. Економічні стратегії країн Третього світу – ст. 14 3.1 Особливості стратегій розбудови ринкової економіки – ст. 14 3.2. Стратегія „економічного дива” в нових індустріальних країнах та Туреччині – ст. 17 3.3 Латинська Америка у 80-90-х роках – ст. 31 4. Відносини України з ...