Search:

Виробництво і його чинники. Суспільний продукт

Якщо виробництво розглядати як процес, що безперервно поновлюється, який включає розподіл, обмін і споживання вироблених благ і послуг, то це - відтворення.

Виробництво ведеться ради споживання. Але ще раз необхідно відзначити, що кінцева і безпосередня мета виробництва можуть не співпадати, як це і відбувається в системі ринкового господарства.

Значення обміну як економічній категорії тут полягає у тому, що обмін сприяє збільшенню багатства суспільства. Ця ідея не завжди була загальновизнаною. Так, фізіократи вважали продуктивною тільки працю в сільськогосподарському виробництві. А.Сміт і Д.Рікардо вважали продуктивною і працю в сфері промисловості. К.Маркс вважав продуктивними тільки галузі матеріального виробництва і всіляко підкреслював непродуктивний характер обміну: у цій сфері людської діяльності нічого не створюється, відбувається тільки зміна грошової форми вартості на товарну і навпаки. У зв'язку з цим неокласики ставлять питання: а чи правомірно взагалі говорити про те, що людина створює матеріальні предмети як такі? А.Маршалл пояснює цю думку таким чином: все, що людина може зробити з фізичною природою - це або перебудувати (комбінувати) матеріальні предмети так, щоб зробити їх кориснішими, наприклад, з'єднати шматки дерева і зробити стіл, або розташувати матеріальні предмети так, щоб природа зробила їх кориснішими (посіяти зерна і одержати колоси пшениці). На підтвердження своїх міркувань А.Маршалл посилається на філософа Ф.Бекона: «Насправді людина не може нічого іншого, як тільки сполучати тіла природи. Інше природа здійснює всередині себе». Обмін з цієї точки зору також продуктивний, як і виробництво, тому що він сприяє переміщенню в просторі благ таким чином, що повніше задовольняються людські потреби і, отже, збільшує багатство суспільства, якщо не зводити багатство тільки до речей, які можна поторкати. Розхожі уявлення про те, що торговці «нічого не створюють» покояться на міфі про неодмінний матеріальний, відчутний характер багатства. [15; с.56]

Розподіл як категорія економічної науки - це не тільки розподіл результатів суспільного виробництва (кінцевих товарів і послуг в ринковому господарстві). Це і розподіл ресурсів, або чинників виробництва. У цьому значенні розподіл в суспільстві залежить від інституту власності, оскільки чинники виробництва належать їх власникам. У ринковій системі господарства розподіл ресурсів відбувається під впливом цінового механізму, а не по чиїй-небудь особистій вказівці.

Розподіл і обмін не просто опосередковують зв'язок між виробництвом і споживанням. У відомому значенні ефективне виробництво взагалі неможливе без «первинності» обміну і розподілу.

Традиція західної економічної думки починати аналіз ринкового господарства саме з сфери обміну і розподілу достатньо виразно простежується, починаючи з А. Сміта і закінчуючи будь-яким американським підручником по економіці. Це не випадковість. Бо економіка з'являється лише тоді, коли виникає обмін, а розподіл здійснюється не по волі рабовласника або феодала, а на основі об'єктивних ринкових сигналів. «Великою кількістю продукту ми зобов'язані методам «розподілу, тобто системі ринкового ціноутворення. Кількість того, що ми ділимо, залежить від принципу організації виробництва, а в даному випадку це ринкова система ціноутворення і розподілу»

Споживання можна розглядати як своєрідне негативне виробництво, по виразу А.Маршалла. Оскільки в процесі споживання відбувається зменшення або руйнування корисності, тому споживання характеризується як негативне виробництво. Проте не можна розуміти споживання виключно як процес знищення корисностей. Річ у тому, що саме споживання можна підрозділити на два типи - особисте споживання і виробниче, або продуктивне споживання. Перший тип споживання здійснюється поза рамками суспільного виробництва: їжа, пиття, читання завжди залишаються процесом, що індивідуалізується, якщо, звичайно, не розглядати тоталітарні режими і казармові порядки, в яких владні структури прагнули у принципі звести до мінімуму які-небудь індивідуальні акти і рішення. Разом з тим існує ряд благ, які за своєю природою припускають суспільне, колективне споживання: театральні постановки, кіноперегляди, футбольні матчі і т.п. З розвитком нових електронних засобів інформації і цей тип благ стає можливим споживати в індивідуальному порядку.

Другий тип споживання припускає використовування непрямих благ, або засобів виробництва, для створення нових корисностей. По суті, процес виробництва є не що інше, як процес продуктивного споживання.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Методи кількісної оцінки економічного ризику

Статистичний метод Цей метод широко застосовується й у тих випадках, коли при проведенні кількісного аналізу фірма має у своєму розпорядженні значний обсяг аналітико-статистичної інформації з необхідних елементів аналізованої системи за n-кількість періодів часу. Під час проведення аналізу використовуються дані, що стосуються результативності здійснення фірмою розглянутих дій. При використанні цього методу ступінь ризику виражається через величину середньоквадратичне відхилення від очікуваних величин. Ступінь ризику являє ...

Виробництво і його чинники. Суспільний продукт

Зміст   стор Вступ 3 1. Поняття і місце виробництва у функціональній економічній системі. Основні форми виробництва 4 2. Чинники виробництва 11 3. Оптимальна комбінація і ефективність використовування чинників виробництва 17 4. Суспільний продукт, його вартісна структура 23 5. Стадії суспільного продукту 28 Висновок 31 Література 32 Доповнення до курсової роботи 33 Вступ Виробництво - це доцільна діяльність людей, направлена на ...

Обмеженість виробничих ресурсів

“ОБМЕЖЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ” Основні питання, які розглядаються: ·У чому полягає сутність закону рідкості ·Як він може бути виражений кількісно · У який спосіб можуть бути подолані суперечності міме безмежними потребами і обмеженими ресурсами 1. ЗAKOH РІДКОСТІ СУТНІСТЬ ЗАКОНУ Обмеженість виробничих ресурсів є однією з важливих передумов розвитку і формування ринку. Об'єктивною її основою є дія закону рідкості, знання якого дає можливість зрозуміти необ­хідність подолання суперечностей між зростанням потреб і ...