Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Міжнародні трибунали по злочинах у Руанді та колишній Югославії за своєю правовою природою не можна вважати універсальними органами кримінального правосуддя, які поширюють свою юрисдикцію в часі і в просторі на всіх осіб, що скоїли діяння, які визнаються злочинними згідно з нормами міжнародного права. Ці трибунали у своїй діяльності “прив’язані” як до кола осіб, так і до території.

Наведені факти засвідчують необхідність універсалізації міжнародного кримінального правосуддя. Цей принцип міжнародної кримінальної юстиції, поряд з принципами Нюрнбергського трибуналу, визнаними міжнародним правом, мав би стати визначальним для її повноцінного існування як важливої міжнародної інституції. Він передбачає:

а) універсальність юрисдикції міжнародного кримінального правосуддя в часі, просторі та по колу суб’єктів (фізичних осіб) за скоєння міжнародних злочинів;

б) необхідність існування постійно діючого судового органу – міжнародного кримінального суду.

Принципи міжнародної кримінальної юстиції, що історично склалися в процесі її становлення визначають притаманні саме їй особливості. Це універсальність кримінального правосуддя, індивідуалізація кримінальної відповідальності, специфіка злочинів проти людства та міжнародних злочинів, особливий порядок організації судового процесу. Лише всі ці ознаки в сукупності можуть зробити міжнародну кримінальну юстицію дієвим інструментом на шляху до міжнародного миру та безпеки.

Узагальнюючи діяльність чотирьох військових трибуналів, слід сказати, що хоч вони й досягали своєї головної мети – покарання порушників міжнародного гуманітарного права, та все ж не були досконалими, оскільки не могли запобігти будь-якому іншому міжнародному злочинові, скоєному після їх створення. Внаслідок постійної неконтрольованості міжнародних військових конфліктів та тяжкими злочинами під час них з’явилася необхідність у постійно діючому міжнародному судовому органі, який би безпосередньо займався певним колом суспільно небезпечних діянь та закрив би собою існуючу в міжнародному праві прогалину. Таким закономірним етапом повинно було завершитися становлення міжнародного кримінального правосуддя, що і було зроблено в Римі 1998 року.

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ,

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ ЙОГО РІШЕНЬ

2.1. Структура Міжнародного кримінального суду

Згідно з Римським статутом (ст.3) місцем перебування Міжнародного кримінального суду є Гаага, Нідерланди («держава перебування»), але поки що тимчасово Суд знаходиться у передмісті Гааги у приміщенні «De Arc» з наступним переміщенням у 2007-2009 р. у постійне приміщення в «Alexanderkazere».

У лютому 2003 року було формально обрано на 9-річний строк перші 18 суддів МКС. Обрані судді є незамінними впродовж найближчих 9 років, окрім як за власним бажанням або за станом здоров’я. У процесі обрання перших 18 суддів брали участь кандидати, серед яких були й колишні судді міжнародних військових трибуналів ad hoc, колишні голови верховних національних судів, генеральні прокурори та міністри юстиції. Судді збираються на пленарні засідання якнайменше 1 раз на рік для виконання своїх функцій відповідно до Статуту, Правил процедури доведення та Регламенту Суду [23].

Отже, згідно зі статтею 34 Статуту Суд складається з наступних органів:

1) Президія;

2) Апеляційна палата, Судова палата і Палата попереднього провадження;

3) Канцелярія прокурора;

4) Секретаріат.

Як бачимо, Міжнародний кримінальний суд є органом, де зосереджені майже всі стадії кримінального процесу, тобто органи попереднього розслідування та досудової підготовки, власне суд, що розглядає справу по суті, апеляційна інстанція, а також координуючі та допоміжні органи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Світова організація торгівлі

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ), яка має тривалу історію. Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля досягла вже значних обсягів. Розвиток торговельних зв'язків полегшувався у той період стабільністю валют і свободою руху капіталів і робочої сили тому нагальної необхідності в створенні міжнародної організації з торгівлі не було. Світова війна зруйнувала все це і призвела до появи режимів майже ...

Міжнародні фінансово-кредитні організації

Міжнародна фінансово-кредитна система складається не тільки з міжнародних фінансово-кредитних відносин, а й з інститутів, без яких ці відносини не існували б. Інституціональне забезпечення насамперед зводиться до міжнародних фінансово-кредитних організацій. Серед основних таких інститутів можна назвати Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк (вірніше, Група світового банку - ГСБ), які ще називаються Бретон-Вудськими інститутами, а також Банк міжнародних розрахунків (БМР) і такі організації з регулювання зовнішньої ...

Основні типи і моделі розвитку країн, що розвиваються

Зміст Вступ.............................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1 Риси країн, що розвиваються....................................................................6 РОЗДІЛ 2 Життя в країнах з низьким доходом......................................................10 РОЗДІЛ 3 Населення і спадщина Мальтуса............................................................12 РОЗДІЛ 4 Коефіцієнт народжуваності і смертності та природні ресурси і ...