Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Міжнародні трибунали по злочинах у Руанді та колишній Югославії за своєю правовою природою не можна вважати універсальними органами кримінального правосуддя, які поширюють свою юрисдикцію в часі і в просторі на всіх осіб, що скоїли діяння, які визнаються злочинними згідно з нормами міжнародного права. Ці трибунали у своїй діяльності “прив’язані” як до кола осіб, так і до території.

Наведені факти засвідчують необхідність універсалізації міжнародного кримінального правосуддя. Цей принцип міжнародної кримінальної юстиції, поряд з принципами Нюрнбергського трибуналу, визнаними міжнародним правом, мав би стати визначальним для її повноцінного існування як важливої міжнародної інституції. Він передбачає:

а) універсальність юрисдикції міжнародного кримінального правосуддя в часі, просторі та по колу суб’єктів (фізичних осіб) за скоєння міжнародних злочинів;

б) необхідність існування постійно діючого судового органу – міжнародного кримінального суду.

Принципи міжнародної кримінальної юстиції, що історично склалися в процесі її становлення визначають притаманні саме їй особливості. Це універсальність кримінального правосуддя, індивідуалізація кримінальної відповідальності, специфіка злочинів проти людства та міжнародних злочинів, особливий порядок організації судового процесу. Лише всі ці ознаки в сукупності можуть зробити міжнародну кримінальну юстицію дієвим інструментом на шляху до міжнародного миру та безпеки.

Узагальнюючи діяльність чотирьох військових трибуналів, слід сказати, що хоч вони й досягали своєї головної мети – покарання порушників міжнародного гуманітарного права, та все ж не були досконалими, оскільки не могли запобігти будь-якому іншому міжнародному злочинові, скоєному після їх створення. Внаслідок постійної неконтрольованості міжнародних військових конфліктів та тяжкими злочинами під час них з’явилася необхідність у постійно діючому міжнародному судовому органі, який би безпосередньо займався певним колом суспільно небезпечних діянь та закрив би собою існуючу в міжнародному праві прогалину. Таким закономірним етапом повинно було завершитися становлення міжнародного кримінального правосуддя, що і було зроблено в Римі 1998 року.

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ,

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ ЙОГО РІШЕНЬ

2.1. Структура Міжнародного кримінального суду

Згідно з Римським статутом (ст.3) місцем перебування Міжнародного кримінального суду є Гаага, Нідерланди («держава перебування»), але поки що тимчасово Суд знаходиться у передмісті Гааги у приміщенні «De Arc» з наступним переміщенням у 2007-2009 р. у постійне приміщення в «Alexanderkazere».

У лютому 2003 року було формально обрано на 9-річний строк перші 18 суддів МКС. Обрані судді є незамінними впродовж найближчих 9 років, окрім як за власним бажанням або за станом здоров’я. У процесі обрання перших 18 суддів брали участь кандидати, серед яких були й колишні судді міжнародних військових трибуналів ad hoc, колишні голови верховних національних судів, генеральні прокурори та міністри юстиції. Судді збираються на пленарні засідання якнайменше 1 раз на рік для виконання своїх функцій відповідно до Статуту, Правил процедури доведення та Регламенту Суду [23].

Отже, згідно зі статтею 34 Статуту Суд складається з наступних органів:

1) Президія;

2) Апеляційна палата, Судова палата і Палата попереднього провадження;

3) Канцелярія прокурора;

4) Секретаріат.

Як бачимо, Міжнародний кримінальний суд є органом, де зосереджені майже всі стадії кримінального процесу, тобто органи попереднього розслідування та досудової підготовки, власне суд, що розглядає справу по суті, апеляційна інстанція, а також координуючі та допоміжні органи.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

П л а н Вступ . 1. Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні. 2. Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні. 3. Особливості кредитування зовнішньоторгівельних операцій 4. Страхування зовнішньоекономічної діяльності . Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ; 2.1 Відкритий рахунок; 2.2 Банківський перевод; 2. 2 Акредитив; 2.1.1 Сутність акредитивних операцій та основні форми акредитива. 2.1.2 Застосування ...

Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика

Зміст Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Цілі та типові ситуації ціноутворення. Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Експорт товарів ― це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Це ― вузьке тлумачення експорту, оскільки йдеться тільки про експорт товарів у формі закордонної реалізації товарів за гроші. У більш широкому розумінні експортом можна назвати ...

Типові умови зовнішньоекономічних контрактів

Зміст Зміст ВСТУП 2 ОСНОВНА ЧАСТИНА 4 1.Зовнішньоекономічний договір (контракт) 5 2.Базисні умови поставки товарів 7 3. Інкотермс 8 3.1 Поняття 8 3.3. Класифікація умов 10 3.4 Види Інкотермс 12 4.Транспортні умови контрактів 18 5.Транспортні засоби та їх особливості 24 5.1.Морський транспорт 24 5.2.Залізничний транспорт 26 5.2.Автомобільний транспорт 30 6 Вибір транспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс—2000 31 ВИСНОВОК 33 ЛІТЕРАТУРА 34 ВСТУП Економічне зростання у світі, яке супроводжувалось протягом ...