Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Та перш, ніж безпосередньо перейти до характеристики органів Суду, варто згадати і про інший орган, який, хоч і не входить до його складу, проте є не менш важливим, оскільки забезпечує формування суду. Йдеться про Асамблею держав-учасниць Римського договору (надалі – Асамблея).

Кожна з держав-учасниць Римського договору представлена в Асамблеї одним представником. Держави, які лише підписали Договір про створення Суду можуть бути присутніми у цій Асамблеї на правах спостерігачів [1].

Відповідно до Статуту (ст. 112) Асамблея обирає на своїх засіданнях суддів, прокурора та його помічників і, як випливає зі змісту п. 5 цієї статті, може за певних умов контролювати діяльність Суду.

Згідно з п. 6 ст. 36 Статуту судді Міжнародного кримінального суду обираються шляхом таємного голосування на засіданні Асамблеї. На противагу цьому положенню Статуту суддів Югославського та Руандійського Трибуналів обирала Генеральна Асамблея ООН [24, с.568]. Обраним до складу Суду вважається той кандидат, за якого проголосувало більше 2/3 держав-учасниць Асамблеї, що присутні на засіданні та беруть участь у голосуванні. Зокрема, до складу суду можуть входити лише 18 осіб, тому обраними вважаються ті 18 кандидатів, які набрали найбільше голосів. Статут також передбачає і довибори суддів у разі, якщо загальну кількість суддів (18 осіб) не було обрано на першому засіданні [1].

До кандидатів на посаду судді Міжнародного кримінального суду застосовуються загальні та спеціальні вимоги. До загальних належать:

1) високі моральні якості;

2) незалежність та неупередженість;

3) знання хоча б однієї з робочих мов Суду (російської, англійської, арабської, іспанської, французької чи китайської);

4) наявність громадянства держави-учасниці.

Серед спеціальних (професійних) вимог до кандидатів на посаду судді можна відзначити володіння визнаною компетенцією:

а) у сфері кримінального та процесуального права та досвідом роботи в якості судді, прокурора, адвоката чи на іншій посаді у сфері кримінального судочинства;

б) у відповідних сферах міжнародного права – міжнародному гуманітарному праві, правах людини та з досвідом професійної юридичної діяльності, яка має відношення до предмету судової діяльності Суду.

Крім цих спеціальних вимог, кандидат повинен відповідати також вимогам, що ставляться державами-учасниками до осіб, які претендують на вищі судові посади.

Кандидатури на посаду суддів можуть висуватись кожною державою-учасницею шляхом подання до Асамблеї відповідної заяви. Передбачається, що кандидат, якого висунула на обрання держава-учасниця не обов’язково повинен бути її громадянином, а може мати громадянство іншої держави-учасниці Римського договору.

Для проведення виборів формуються два списки кандидатів (п. 5 ст. 36 Статуту). До першого списку (список А) вносяться кандидатури тих осіб, що мають достатню кваліфікацію у кримінальному праві та процесі, а до другого (список В) – особи, які є визнаними фахівцями у міжнародному праві.

За першим разом до складу суду обирається не менше 9 кандидатів зі списку А та не менше 5 кандидатів зі списку В з наступним заповненням решти вакансій при збереженні пропорцій кандидатів котрі проходять за списками А і В. Тобто перевага надається юристам, що спеціалізуються у кримінальному праві, що засвідчує кримінально-правову сутність Суду [25, с.37].

При обранні суддів держави-учасниці повинні також враховувати дотримання в складі суду наступних критеріїв:

- представництва основних правових систем світу;

- справедливого географічного представництва;

- справедливого представництва суддів жіночої та чоловічої статей;

- осіб, що мають досвід юридичної діяльності в спеціальних сферах.

18 обраних суддів повинні представляти 18 держав-учасниць. Варто також відзначити, що кількість суддів може бути збільшена у разі необхідності. Пропозиція про проведення такої зміни вноситься Президією Суду на розгляд Асамблеї, котра має право прийняти чи відхилити таку пропозицію (п. 2 ст. 36 Статуту).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Регулювання міжнародних торгівельних відносин, передбачених угодою ГАТТ

Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити. По визначенню Дж. Сакса, «економічний успіх будь-якої країни світу ґрунтується на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні не удалося створити здорову економіку, ізолювавши від світової економічної системи». Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На долю торгівлі приходиться близько 80 відсотків усього обсягам міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля-найстарша форма міжнародних економічних ...

Теоретичні основи розвитку МЕВ

План. 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. 2.Міжнародний поділ праці й еволюція теорій МЕВ. 3.Моделі розвитку МЕВ. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” ст.38-45 В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. Метод наукових абстракцій—усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних ...

Африка – Україна

Абсолютна більшість африканських країн (51) визнали Україну як незалежну державу і встановили з нею дипломатичні відносини. Проте лише в Алжирі, Єгипті, ПАР діють українські посольства. У більшості інших країн Африки українські дипломати були акредитовані по сумісництву, що свідчить про низький рівень налагодження відносин з африканськими країнами. Безпосередні торговельні контакти встановлені лише з обмеженою кількістю північноафриканських держав. Переважну більшість товарів, вироблених на Африканському континенті, ...