Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Та перш, ніж безпосередньо перейти до характеристики органів Суду, варто згадати і про інший орган, який, хоч і не входить до його складу, проте є не менш важливим, оскільки забезпечує формування суду. Йдеться про Асамблею держав-учасниць Римського договору (надалі – Асамблея).

Кожна з держав-учасниць Римського договору представлена в Асамблеї одним представником. Держави, які лише підписали Договір про створення Суду можуть бути присутніми у цій Асамблеї на правах спостерігачів [1].

Відповідно до Статуту (ст. 112) Асамблея обирає на своїх засіданнях суддів, прокурора та його помічників і, як випливає зі змісту п. 5 цієї статті, може за певних умов контролювати діяльність Суду.

Згідно з п. 6 ст. 36 Статуту судді Міжнародного кримінального суду обираються шляхом таємного голосування на засіданні Асамблеї. На противагу цьому положенню Статуту суддів Югославського та Руандійського Трибуналів обирала Генеральна Асамблея ООН [24, с.568]. Обраним до складу Суду вважається той кандидат, за якого проголосувало більше 2/3 держав-учасниць Асамблеї, що присутні на засіданні та беруть участь у голосуванні. Зокрема, до складу суду можуть входити лише 18 осіб, тому обраними вважаються ті 18 кандидатів, які набрали найбільше голосів. Статут також передбачає і довибори суддів у разі, якщо загальну кількість суддів (18 осіб) не було обрано на першому засіданні [1].

До кандидатів на посаду судді Міжнародного кримінального суду застосовуються загальні та спеціальні вимоги. До загальних належать:

1) високі моральні якості;

2) незалежність та неупередженість;

3) знання хоча б однієї з робочих мов Суду (російської, англійської, арабської, іспанської, французької чи китайської);

4) наявність громадянства держави-учасниці.

Серед спеціальних (професійних) вимог до кандидатів на посаду судді можна відзначити володіння визнаною компетенцією:

а) у сфері кримінального та процесуального права та досвідом роботи в якості судді, прокурора, адвоката чи на іншій посаді у сфері кримінального судочинства;

б) у відповідних сферах міжнародного права – міжнародному гуманітарному праві, правах людини та з досвідом професійної юридичної діяльності, яка має відношення до предмету судової діяльності Суду.

Крім цих спеціальних вимог, кандидат повинен відповідати також вимогам, що ставляться державами-учасниками до осіб, які претендують на вищі судові посади.

Кандидатури на посаду суддів можуть висуватись кожною державою-учасницею шляхом подання до Асамблеї відповідної заяви. Передбачається, що кандидат, якого висунула на обрання держава-учасниця не обов’язково повинен бути її громадянином, а може мати громадянство іншої держави-учасниці Римського договору.

Для проведення виборів формуються два списки кандидатів (п. 5 ст. 36 Статуту). До першого списку (список А) вносяться кандидатури тих осіб, що мають достатню кваліфікацію у кримінальному праві та процесі, а до другого (список В) – особи, які є визнаними фахівцями у міжнародному праві.

За першим разом до складу суду обирається не менше 9 кандидатів зі списку А та не менше 5 кандидатів зі списку В з наступним заповненням решти вакансій при збереженні пропорцій кандидатів котрі проходять за списками А і В. Тобто перевага надається юристам, що спеціалізуються у кримінальному праві, що засвідчує кримінально-правову сутність Суду [25, с.37].

При обранні суддів держави-учасниці повинні також враховувати дотримання в складі суду наступних критеріїв:

- представництва основних правових систем світу;

- справедливого географічного представництва;

- справедливого представництва суддів жіночої та чоловічої статей;

- осіб, що мають досвід юридичної діяльності в спеціальних сферах.

18 обраних суддів повинні представляти 18 держав-учасниць. Варто також відзначити, що кількість суддів може бути збільшена у разі необхідності. Пропозиція про проведення такої зміни вноситься Президією Суду на розгляд Асамблеї, котра має право прийняти чи відхилити таку пропозицію (п. 2 ст. 36 Статуту).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Сутність і форми міжнародного бізнесу

План. 1.Суть міжнародного бізнесу. 2.Спільне підприємництво. 3.Транснаціональний бізнес. 4.Вільні економічні зони. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.176-180. А.І.Кредісов “Управління зовнішньоекономічною діяльністю” Київ 1998 ст.102-125 Д.Г. Лук”яненко “Спільні підприємства в Україні” Київ 1995. 1.Суть міжнародного бізнесу. Міжнародний бізнес – це частина загальної системи МЕВ, що відповідає стосункам, пов”язаним з діловою діяльністю промислового, комерційного, ...

Характеристика світового ринку нафти

Зміст Вступ 1. Цінова динаміка та світовий видобуток нафти 2. Україна і світовий ринок нафти 2.1 Структура українського ринку Висновки Список використаних джерел Вступ Надлишок нафти на світовому ринку зумовлений багатьма чинниками. Зокрема, через азіатську фінансову кризу багато країн зменшили виробництво, зима в Європі й Америці була незвично теплою, ірак відновив продаж нафти, отримавши на це дозвіл ООН. Крім того, енергоощадні технології, що їх дедалі ширше використовують у розвинених країнах, дозволяють для ...

Проблеми та перспективи ЄС на сучасному етапі

Вступ Європейське Співтовариство було створено на основі Римського договору (Договір про заснування Європейського Співтовариства від 25 березня 1957 року), підписаного Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Німеччиною та Францією. У1973 році до цих країн приєдналися Данія, Ірландія та Вели­кобританія, у 1981 році — Греція, у 1986 році — Іспа­нія та Португалія, а у 1995 році—Австрія, Фінляндія та Швеція. У 2004 році до ЄС приєдналися Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угор­щина, Чеська Республіка, ...