Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Та перш, ніж безпосередньо перейти до характеристики органів Суду, варто згадати і про інший орган, який, хоч і не входить до його складу, проте є не менш важливим, оскільки забезпечує формування суду. Йдеться про Асамблею держав-учасниць Римського договору (надалі – Асамблея).

Кожна з держав-учасниць Римського договору представлена в Асамблеї одним представником. Держави, які лише підписали Договір про створення Суду можуть бути присутніми у цій Асамблеї на правах спостерігачів [1].

Відповідно до Статуту (ст. 112) Асамблея обирає на своїх засіданнях суддів, прокурора та його помічників і, як випливає зі змісту п. 5 цієї статті, може за певних умов контролювати діяльність Суду.

Згідно з п. 6 ст. 36 Статуту судді Міжнародного кримінального суду обираються шляхом таємного голосування на засіданні Асамблеї. На противагу цьому положенню Статуту суддів Югославського та Руандійського Трибуналів обирала Генеральна Асамблея ООН [24, с.568]. Обраним до складу Суду вважається той кандидат, за якого проголосувало більше 2/3 держав-учасниць Асамблеї, що присутні на засіданні та беруть участь у голосуванні. Зокрема, до складу суду можуть входити лише 18 осіб, тому обраними вважаються ті 18 кандидатів, які набрали найбільше голосів. Статут також передбачає і довибори суддів у разі, якщо загальну кількість суддів (18 осіб) не було обрано на першому засіданні [1].

До кандидатів на посаду судді Міжнародного кримінального суду застосовуються загальні та спеціальні вимоги. До загальних належать:

1) високі моральні якості;

2) незалежність та неупередженість;

3) знання хоча б однієї з робочих мов Суду (російської, англійської, арабської, іспанської, французької чи китайської);

4) наявність громадянства держави-учасниці.

Серед спеціальних (професійних) вимог до кандидатів на посаду судді можна відзначити володіння визнаною компетенцією:

а) у сфері кримінального та процесуального права та досвідом роботи в якості судді, прокурора, адвоката чи на іншій посаді у сфері кримінального судочинства;

б) у відповідних сферах міжнародного права – міжнародному гуманітарному праві, правах людини та з досвідом професійної юридичної діяльності, яка має відношення до предмету судової діяльності Суду.

Крім цих спеціальних вимог, кандидат повинен відповідати також вимогам, що ставляться державами-учасниками до осіб, які претендують на вищі судові посади.

Кандидатури на посаду суддів можуть висуватись кожною державою-учасницею шляхом подання до Асамблеї відповідної заяви. Передбачається, що кандидат, якого висунула на обрання держава-учасниця не обов’язково повинен бути її громадянином, а може мати громадянство іншої держави-учасниці Римського договору.

Для проведення виборів формуються два списки кандидатів (п. 5 ст. 36 Статуту). До першого списку (список А) вносяться кандидатури тих осіб, що мають достатню кваліфікацію у кримінальному праві та процесі, а до другого (список В) – особи, які є визнаними фахівцями у міжнародному праві.

За першим разом до складу суду обирається не менше 9 кандидатів зі списку А та не менше 5 кандидатів зі списку В з наступним заповненням решти вакансій при збереженні пропорцій кандидатів котрі проходять за списками А і В. Тобто перевага надається юристам, що спеціалізуються у кримінальному праві, що засвідчує кримінально-правову сутність Суду [25, с.37].

При обранні суддів держави-учасниці повинні також враховувати дотримання в складі суду наступних критеріїв:

- представництва основних правових систем світу;

- справедливого географічного представництва;

- справедливого представництва суддів жіночої та чоловічої статей;

- осіб, що мають досвід юридичної діяльності в спеціальних сферах.

18 обраних суддів повинні представляти 18 держав-учасниць. Варто також відзначити, що кількість суддів може бути збільшена у разі необхідності. Пропозиція про проведення такої зміни вноситься Президією Суду на розгляд Асамблеї, котра має право прийняти чи відхилити таку пропозицію (п. 2 ст. 36 Статуту).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Інноваційна стратегія України

Вступ В роботі розглянуто проблеми розробки стратегії інноваційного розвитку України, необхідність та способи застосування методу диференційованого підходу до характеристики національної макроекономічної системи як засобу вирішення внутрішньоекономічних та зовнішньоекономічних суперечностей в реалізації сучасної інноваційної політики держави. Обґрунтовано зовнішньоекономічний імператив моделювання стратегії товарної інновації. Стратегія інноваційного розвитку взагалі і товарної інновації зокрема за умов посилення ...

Сутність та форми прояву МЕВ

План. 1. Що вивчає курс "Історія МЕВ". 2. Теоретичні засади курсу. 3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ. 4. Основні категорії і поняття курсу. Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку: 1) доісторичні часи; 2) часи стародавніх цивілізацій; 3) епоха феодального середньовіччя; 4) період капіталістичних відносин. В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесі ...

Провідні ринки облігацій

Зміст Вступ .3 1.Суть і види облігацій .4 2. Ринок облігацій .7 Висновок .12 Приклад з періодичного видання 13 Аналіз прикладу з періодичного видання 15 Використана література 17 ВСТУП Облігація – являє собою борговий документ. Як правило, кошти залученні по них потрапляють безпосередньо до емітента і вкладуються в виробництво (за виключенням держаних облігацій). В світовій практиці значна частина позик по облігаціях носить довгостроковий характер і має відносно невеликий процент. «Дешеві» кредити, іноді їх ...