Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Палата попереднього провадження (далі – ППП) розпочинає свою діяльність фактично після звернення Прокурора щодо необхідності отримання інформації або заяв свідків, вивчення, збору та перевірки доказів, що можуть стати недоступними під час судового провадження (п.1(а) ст.56 Статуту). За проханням Прокурора ППП також може вдаватися до заходів, що можуть бути необхідними для забезпечення ефективності та послідовності судового переслідування та для забезпечення прав захисту:

· дача рекомендацій або розпоряджень щодо процедур, яких варто дотримуватися;

· дача вказівок щодо ведення протоколів провадження у справі;

· призначення експерту для надання допомоги;

· видавати дозвіл захиснику особи, що була арештована, брати участь у розгляді справи, або, якщо арешту не було чи викликана особа не з’явилася, чи не було визначено захисника, призначає іншого захисника для участі у справі та представництва інтересів захисту;

· видавати розпорядження одному зі своїх членів, у разі необхідності, здійснювати нагляд та давати рекомендації або розпорядження щодо збору та зберігання доказів і допиту осіб;

Якщо Прокурор не вважає за потрібне застосування таких заходів, ППП консультується з Прокурором та з’ясовує чи є його небажання не застосовувати такі заходи ґрунтовним. Якщо воно є неґрунтовним, то ППП має право вдаватися до вище зазначених заходів за власною ініціативою.

Разом з попередніми функціями ППП також може за проханням Прокурора видавати такі ордери та розпорядження, що можуть бути необхідними для цілей проведення розслідування. За проханням особи, що була арештована або з’явилася за наказом, може видавати розпорядження, необхідне для надання допомоги такій особі або для підготовки його захисту. На ППП покладаються функції щодо забезпечення захисту та недоторканності приватного життя потерпілих та свідків, зберігання доказів та захисту інформації, що стосується національної безпеки, а також щодо видачі Прокуророві дозволу на застосування спеціальних заходів для проведення розслідування у межах території держави-учасника, якщо така держава не надала своєї згоди через відсутність у неї органу або елементу судової системи, що унеможливлює співробітництво з Судом (п.3(d) ст.57 Статуту).

Стаття 61 (п.11) говорить: «Після затвердження обвинувачень відповідно до даної статті Президія створює Судову палату, що відповідає за проведення подальшого розгляду справи та може виконувати будь-яку функцію Палата попереднього провадження, що має відношення до такого розгляду». Визначивши момент початку відправлення функцій Судовою палатою, можна безпосередньо перейти до характеристики його компетенції.

Судова палата забезпечує справедливість та швидкість судового розгляду при повному дотриманні прав обвинувачуваного та з урахуванням захисту потерпілих та свідків. Коли справа направлена на розгляд, Судова палата може:

· радитися зі сторонами та встановлювати такі процедури, які б забезпечували справедливість та прискорювали б розгляд справи;

· визначати мову або мови, що будуть використовуватися під час розгляду справи;

· звертатися з попередніми питаннями до Палати попереднього провадження;

· повідомив сторони, може розпорядитися про об’єднання або розподіл обвинувачень проти більш ніж одного обвинувачуваного;

· вимагати явку свідків, дачу ними свідчень, а також пред’явлення документальних доказів;

· забезпечувати нерозповсюдження конфіденційної інформації;

· приймати рішення щодо інших питань, що мають відношення до справи;

· забезпечувати захист обвинувачуваного, свідків та потерпілих;

· встановлювати, що за певних обставин, розгляд справи буде закритим;

· зачитувати обвинувачуваному звинувачення після чого намагається встановити, чи розуміє обвинувачуваний зміст звинувачень. Дає можливість обвинувачуваному визнати свою вину або заявити про свою невинуватість;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Національні інтереси і міжнародна торгівля

Говорячи про взаємозв’язок національних інтересів та міжнародної торгівлі, слід згадати про теорію міжнародної торгівлі. Економісти класичного напряму відстоювали особливу теорію міжнародної торгівлі, з огляду на меншу мобільність ресурсів між націями. Адам Сміт вважав, що "із усіх видів вантажу найгірше піддаються транспортуванню люди", а капітал і праця лише інколи перетинають національні кордони. Оскільки зарплата і прибуток не вирівнюються при цьому переміщенням праці і капіталу, міжнародна торгівля ...

Регулювання міжнародних торгівельних відносин, передбачених угодою ГАТТ

Для будь-якої країни роль зовнішньої торгівлі важко переоцінити. По визначенню Дж. Сакса, «економічний успіх будь-якої країни світу ґрунтується на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні не удалося створити здорову економіку, ізолювавши від світової економічної системи». Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. На долю торгівлі приходиться близько 80 відсотків усього обсягам міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля-найстарша форма міжнародних економічних ...

Процедури регулювання міжнародних комерційних спорів

Ще у процесі укладання зовнішньоекономічного договору до нього бажано включити умови про порядок вирішення спорів. У такий спосіб сторони будуть знати про порядок вирішення спору ще до того, як він виникне. 1. ПЕРЕГОВОРИ Якщо виник спір, то перед тим, як звертатися в суд, найкраще спробувати вирішити його за допомогою посередників - третіх осіб. У зовнішньоекономічних договорах можна навіть зробити застереження про те, що необхідною умовою передачі справи в суд є переговори через посередників, зазначених у договорі. ...