Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Зміни, що відбуваються останнім часом у сфері міжнародного правопорядку об’єктивно потребують адекватної реакції міжнародного права для запобігання порушень невід’ємних прав людини та нації, швидкої і постійної реакції на скоєння міжнародних злочинів.

Попри всі наміри міжнародного співтовариства запобігти збройним конфліктам, масовим порушенням невід’ємних прав людини та нації, значного поширення набуло вчинення міжнародних злочинів, які лише у XX столітті спричинили мільйони невинних смертей та призвели до винищення цілих народів та націй. Тому однією з найактуальніших проблем міжнародно-правових відносин сучасності є проблема ефективного реагування та запобігання найбільш жорстоким злочинам глобальних масштабів.

Усі ці та інші проблеми, пов’язані із захистом міжнародного гуманітарного права, зумовили необхідність утворення Міжнародного кримінального суду, який повинен стати інструментом міжнародної кримінальної юстиції. Його завдання і функції визначені Римським статутом 1998 року. Цей документ передбачає процедуру притягнення до відповідальності осіб, що скоїли міжнародні злочини, містить перелік таких злочинів, визначає підстави міжнародної кримінальної відповідальності та принципи співробітництва держав у міжнародному кримінальному судочинстві.

Починаючи з 40-х років 20 ст. вченими-юристами у вітчизняній та зарубіжній літературі досить активно дискутувались декілька концепцій міжнародного кримінального права. Вітчизняна доктрина й дотепер негативно ставиться до ідеї існування міжнародного кримінального права як однієї з галузей міжнародного публічного права. Однак існування такої галузі міжнародного публічного права відображає об’єктивний процес інтернаціоналізації кримінального права. По суті, в Україні відсутні наукові роботи, присвячені комплексному дослідженню питань співробітництва держав у сфері протидії злочинності та власне процедурі співробітництва у сфері кримінального судочинства. Це стає надзвичайно актуальним у зв’язку з початком функціонування Міжнародного кримінального суду як першого постійно діючого міжнародного судового органу у цій сфері. Постає питання не лише про матеріальну частину кримінального права, але й про порядок реалізації цієї галузі права – міжнародного кримінального процесуального права [3, с.47].

На сьогодні питанням міжнародного кримінального права займаються такі видатні вчені (серед яких є й автори проекту Римського договору МКС) – М. Шеріф Бассіоні, А. Ціммерман, О. Тріфтерер, В. Шабас, Ф. Кірш та інші. Серед вітчизняних юристів-міжнародників, які у свій час досліджували це питання, були Г.І. Тункін, А.Н. Трайнін, Н.Н. Полянський, В. Грабар, М.Ю. Рагінський, С.Я. Розенбліт, В. Пелла, В.А.Василенко, І.І. Лукашук, Е.А. Пушкін, А.В. Наумов.

Актуальність дипломної роботи зумовлена ще й тим, що такі проблеми, як: відповідальність індивідів за скоєні міжнародні злочини; при розслідуванні мінародних злочинів невизнання Судом імунітетів посадових осіб держави, що скоїли такі злочини; відмінність понять «екстрадиція» та «передача» злочинців та інші — не були предметом дискусій на достатньо високому рівні в Україні. Саме тому, на мою думку, Конституційний Суд України не був спроможним об’єктивно розтлумачити положення Римського договору і винести «справедливий» висновок щодо відповідності цього документу Конституції України.

Всі ці обставини зумовлюють актуальність проблеми існування міжнародної кримінальної відповідальності та Міжнародного кримінального суду і вимагають впровадження результатів конференції держав-учасниць Римського договору 1998 року у практику міжнародного права.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є всебічний, комплексний правовий аналіз Статуту МКС 1998 року як основного джерела, що визначає підстави і види міжнародної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, а також стадії і процедуру міжнародного кримінального судочинства.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Африка – Україна

Абсолютна більшість африканських країн (51) визнали Україну як незалежну державу і встановили з нею дипломатичні відносини. Проте лише в Алжирі, Єгипті, ПАР діють українські посольства. У більшості інших країн Африки українські дипломати були акредитовані по сумісництву, що свідчить про низький рівень налагодження відносин з африканськими країнами. Безпосередні торговельні контакти встановлені лише з обмеженою кількістю північноафриканських держав. Переважну більшість товарів, вироблених на Африканському континенті, ...

Україна i світова організація торгівлі, шляхи наближення

На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій. Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ...

ЄБРР

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА Зміст ...