Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

До функцій Секретаря Суду віднесені повноваження отримувати, відшукувати та представляти інформацію, встановлювати канали зв’язку з такими цілями, регулярно вести архіви Суду та бази даних, у яких містяться конкретні відомості щодо кожної справи. Секретар відповідає за підтримання внутрішньої безпеки Суду у консультаціях з Президією, Прокурором та приймаючою державою. Секретар зобов’язаний передавати адвокатам інформацію та інші дані про прецедентне право МКС, а також співробітничати з національними асоціаціями юристів та адвокатів для сприяння їх спеціалізації та навчанню щодо правових норм, встановлених Римським статутом та Правилами процедури та доведення.

Юрисдикція. Вище неодноразово з’являлося поняття «юрисдикції» Міжнародного кримінального суду. Розкрити його виявилося необхідним, адже жодна справа не порушується Судом, якщо діяння, яке засуджується, не входить до юрисдикції МКС.

Юрисдикція МКС є лише доповненням до національної юрисдикції та виступає як самостійна лише у випадку, коли національні системи правосуддя не діють. МКС діє лише у тих випадках, коли національні правоохоронні структури не здатні або навіть не намагаються боротися з підсудними їм злочинами проти миру та безпеки людства, наприклад, коли держава не зацікавлена у переслідуванні своїх громадян, особливо якщо вони займають «високі» посади, або коли правова система держави не функціонує внаслідок внутрішнього конфлікту, внутрішній суд відсутній, а суди іноземних держав не мають права розповсюджувати свою юрисдикцію. Окрім цього, повноваження МКС обмежені у часі та просторі. По-перше, Суд уповноважений розглядати лише ті злочини, що були скоєні після 1-го липня 2002 р. Усі злочини, скоєні до моменту вступу у силу Римського статуту, випадають з юрисдикції цього Суду (ст.11, 12 Статуту). До того ж, по відношенню до злочинів, що підпадають під юрисдикцію Суду, Статут не встановлює строку давності (ст.29), що відповідає духу Конвенції про незастосування строку давності до військових злочинів або злочинів проти людства, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у 1968 р. По-друге, до Суду притягаються лише ті злочинці, що є громадянами держав, які ратифікували Статут, або ж ті, що скоїли злочини на території таких держав. По-третє, Суд має юрисдикцію щодо злочинів, які викликають обурення усього світового співтовариства [28]. Останні викладені у ст.5 Статуту:

1. злочини геноциду;

2. злочини проти людяності;

3. військові злочини;

4. злочини агресії.

Геноцид підпадає під юрисдикцію Суду відповідно до положення ст.2 Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього 1948 р. Геноцид – це дії, спрямовані на знищення частини або цілої групи людей. Наявність свідомого плану досягнення цієї мети відрізняє геноцид від інших злочинів проти людства.

Наступні 5 діянь, якщо вони здійснені з наміром винищити повністю або частково групу людей певної національності, етнічної, расової або релігійної приналежності, можуть бути віднесені до геноциду:

1) вбивство членів такої групи;

2) нанесення серйозного фізичної або духовної шкоди членам групу;

3) навмисне фізичне винищення групи через вплив на її умови життя;

4) створення умов, що мають за мету припинення народжуваності у середині групи;

5) насильне переселення дітей з одної групи до іншої.

Слід зазначити, що культурний геноцид, тобто навмисні дії, що перешкоджають члену групи розмовляти власної мовою, дотримуватися власної релігії або слідувати своїм культурним традиціям, не підпадає під юрисдикцію Суду згідно зі Статутом, окрім випадків, коли це супроводжується одним з п’яти зазначених вище діянь. Те ж саме стосується екоциду (навмисні дії спрямовані на підрив або винищення екосистеми певної території).

Відповідно до п.3 ст.25 Статуту той, хто наказує, закликає або змушує будь-кого до здійснення геноциду, або той, хто допомагає, заохочує чи інакше підтримує здійснення геноциду, винний у геноциді. Проте, на відміну від ст.3 Конвенції про геноцид 1948 р., змова з метою його здійснення окремо у Римському статуті не згадується. Однак за змістом п.3(d) ст.25 йдеться майже саме про такі дії. Для віднесення злочину до геноциду зовсім не обов’язково, щоб була зроблена спроба або дійсно винищена ціла група людей або значна її частина. Достатньо звинувачення про намір та злочинну ціль знищити велику кількість членів групи певної спільноти. У геноциді може бути звинувачений не лише голова держави або урядовий міністр, що планує та віддає наказ здійснити такі дії, але й той, хто безпосередньо ці дії скоює.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Міжнародна торгівля

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ЕТАПИ ТА ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ТОРГІВЛІ 1.1. Сутність міжнародної торгівлі та її концепції 1.2. Етапи розвитку міжнародної торгівлі 1.3. Система показників розвитку міжнародної торгівлі РОЗДІЛ 2 ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 2.1. Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання 2.2. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів 2.3. Регулювання міжнародної торгівлі РОЗДІЛ 3 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ ВИСНИВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП У загальному виді ...

Інтеграційні процеси в світовому господарстві

План. 1.Європейські інтеграційні процеси. 2.Економічна інтеграція у Північній та Південній Америці. 3. Інтеграційні процеси Азії та Африки. 4. Роль ООН в розвитку загальносвітової економічної інтеграції. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.187-195. В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” ст. 63-73. О.В. Гаврилюк А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі” Київ 1995. 1.Європейські інтеграційні процеси. Ось уже декілька ...

Створення, історія розвитку та функціонування ЄБРР. Україна і ЄБРР

1. Створення, історія розвитку та функціонування ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку був заснований в 1990 році, а розпочав свою діяльність в 1991 році. До цього часу належить до початок важливих соціально – економічних і політичних зрушень в країнах Східної Європи. В громадських і урядових колах цих країн визріло розуміння необхідності переходу до ринкової економіки. Але перебудова всієї структури соціалістичної економіки вимагала неабияких коштів. Для їх поповнення, для стимулювання реформ і було створено ...