Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Коли розкриття доказів може спричинити серйозну загрозу свідкам або членам їхнії сімей, Прокурор має право не розкривати такі докази та інформацію та представляє лише їх резюме.

Рішення Судової палати ухвалюється на основі оцінки нею доказів і всього провадження по справі. Рішення не повинно виходити за рамки фактів і обставин, викладених у документі, що містить звинувачення. Судді прагнуть досягти одностайності у своєму рішенні, при відсутності якої рішення ухвалюється більшістю суддів. Ухвала виноситься письмово. Рішення або його резюме оповіщається на відкритому засіданні. Якщо провина обвинувачуваного встановлена, Судова палата розглядає питання про призначення відповідного покарання, враховуючи усі представлені докази. Вирок має бути зачитаний публічно.

Організацією основних елементів судового розгляду займається Судова палата.

Апеляційне провадження.Рішення, прийняте згідно зі ст.74 Статуту, може бути оскаржено відповідно до Правил процедури і доведення. Прокурор або особа, визнана винною, може подати апеляцію на підставі процесуальної помилки або помилок у праві чи факті. Стаття 82 Статуту визначає перелік питань, з приводу яких рішення може бути оскаржене:

· відносно юрисдикції або допустимості;

· рішення Палати попереднього провадження діяти за власною ініціативою. Таке рішення може бути оскаржене зацікавленою державою або Прокурором. Така апеляція підлягає невідкладному розгляду.

Якщо Апеляційна палата приходить до висновку, що вирок, який оскаржується, був несправедливим або що при ухваленні вироку були допущені суттєві помилки, то вона може змінити, відмінити вирок чи розпорядитися про проведення нового судового розгляду іншою судовою палатою. Рішення Апеляційної палати ухвалюються більшістю голосів суддів та оповіщається публічно. Апеляційна палата відхиляє клопотання, якщо вважає його необґрунтованим.

Виконання вироку.Покарання у вигляді позбавлення волі відбувається у державі, визначеній Судом з переліку держав, що повідомили Суд про свою готовність прийняти засуджених осіб. Держава, призначена для відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з конкретної справи, негайно інформує Суд про те, чи погоджується вона з проведеним Судом призначенням. Держава виконання вироку повідомляє Суд про будь-які умови обставини, включаючи виконання таких будь-яких умов, які можуть фізично вплинути на умови і тривалість позбавлення волі.

При здійсненні своїх повноважень за призначенням держави виконання вироку Суд бере до уваги наступне:

- принцип справедливого розподілу між державами відповідальності за виконання покарань, як це передбачено у Правилах процедури та доведення;

- застосування широко визнаних міжнародних договірних стандартів поводження з ув’язненими;

- думка особи, якій винесено вирок;

- громадянство особи, якій винесено вирок.

Якщо жодна з держав не призначена, покарання у вигляді позбавлення волі відбувається у тюремній установі, що надається державою перебування. У такому випадку витрати, пов’язані з виконанням покарання, несе Суд. Суд також у будь-який час може винести рішення про переведення особи, яка відбуває покарання, у в’язницю іншої держави (ст.104).

Особа, якій винесено вирок, може у будь-який час звернутися до Суду з клопотанням про переведення її до в’язниці іншої держави (ст.104 Статуту). Витрати, пов’язані з виконанням покарання, несе держава виконання вироку. Умови позбавлення регулюються законодавством держави виконання вироку і повинні відповідати широко визнаним міжнародним договірним стандартам поводження з ув’язненими. Листування між особою, якій винесено вирок, і Судом є безперешкодним та конфіденційним.

Держави-учасники забезпечують виконання рішень про штрафи і конфіскаційні заходи, винесені Судом, без шкоди для прав bona fide третіх сторін і відповідно до процедури, передбаченої їх національним законодавством (ст.109). Якщо держава-учасник не може забезпечити рішення про конфіскацію, вона вживає заходи до стягнення доходів, майна або активів, що підлягають конфіскації за рішенням Суду, без шкоди для прав третіх сторін. Майно або доходи від продажу нерухомого чи іншого майна передаються Суду.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Сутність та форми прояву МЕВ

План. 1. Що вивчає курс "Історія МЕВ". 2. Теоретичні засади курсу. 3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ. 4. Основні категорії і поняття курсу. Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку: 1) доісторичні часи; 2) часи стародавніх цивілізацій; 3) епоха феодального середньовіччя; 4) період капіталістичних відносин. В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесі ...

Торговельні відносини за феодалізму

1. Особливості феодальної епохи. 2. Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. 3. Головні торговельні шляхи середньовіччя. 4. Система грошово-кредитних відносин. Феодальні відносини ми будемо розглядати з урахуванням регіональних особливостей. Мова йде про те, що своїми рисами характеризувалася феодальна епоха в Європі, дещо своєрідною вона була в країнах Сходу, землях Київської Русі, Московського князівства (потім царства, потім – централізованої держави). Маючи цілий ряд загальних характеристик, вони мають і власні ...

Міжнародні фінансові організації. Кредити підприємству

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможли­ва без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. З економічного погляду кредит — це форма позичкового капіта­лу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повер­нення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є то­варне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартос­ті у сфері товарного обміну, в процесі якого ...