Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Зокрема, воно повинне бути виражене однією з офіційних мов МКС або мовою, що є офіційною у державі, до якої воно звернено. Передача прохання відбувається через дипломатичні відомства держави або через міжнародну організацію ІНТЕРПОЛу. Статут передбачає, що до таких вимог застосовується режим секретності з метою їх реального виконання. Крім того, вимоги обов'язково повинні бути аргументованими та супроводжуватись відповідними документами [1].

Статут не передбачає будь-яких прямих санкцій за невиконання прохання про співробітництво, але МКС в такому разі має право за встановленими правилами звернутись з офіційним поданням про відмову від допомоги до Асамблеї держав-учасниць або до Ради Безпеки ООН. Тому, можна вважати, що до держави, яка відмовила у співробітництві теоретично можуть бути застосовані санкції, передбачені міжнародним правом за невиконання міжнародних зобов'язань.

Обов'язок співпрацювати із МКС зумовлений для одних держав тим, що вони є учасниками Римського договору і мають перед Судом певні зобов'язання, а для держав, що не підписали цього договору і не є його учасниками, де-юре такі обов'язки відсутні. Такий же обов’язковий характер співробітництва обумовлювався і у Статутах Югославського та Руандійського трибуналів (статті 28 та 29) [16]. Поль Таверньє з цього приводу наголошує, оскільки тексти Статутів цих трибуналів затверджені Радою Безпеки ООН, то вони тим самим наділені однаковою юридичною силою для держав-членів ООН [11, с.705]. Тобто, можна припустити, що МКС міг би звернутись по допомогу до держав, що не є учасниками Римського договору, з тією різницею, що виконувати вимоги суду буде не обов'язком такої держави, а її правом.

Однак, Статут чітко обумовлює, що відносини із іншими державами з надання допомоги МКС повинні бути юридично оформлені та базуватись на спеціальному договорі, яким визначаються не лише права, а й обов’язки сторін. І якщо держава, з якою була підписана спеціальна угода про співробітництво, відмовляється від її виконання, МКС, як і у випадку з державою-учасницею, може шукати підтримки у Ради Безпеки ООН. Така позиція МКС щодо держав є цілком виправданою і обгрунтованою. Враховуючи велику суспільну небезпеку міжнародних злочинів, процес їх розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності повинен проводитись оперативно і безперешкодно для виявлення і збереження всіх можливих доказів. І такий впливовий орган як Рада Безпеки ООН є цілком доречним «наглядачем» за виконанням державами своїх міжнародних зобов'язань.

Відносини між МКС і Радою Безпеки ООН щодо сприяння останньої у виконанні Римського договору є цілком легітимними. Більше того, з метою забезпеченя співробітництва МКС може звертатись із проханням і до міжнародних організацій.

Що ж до самого співробітництва, то воно може відбуватися у формі передачі осіб до МКС, а також проведення їх арешту.

Ці дві форми є найбільш важливими для повноцінного проведення розслідування у рамках суду. Від виконання державами клопотань МКС про передачу чи арешт осіб, щодо яких ведеться розслідування, залежить ефективність попереднього провадження.

У відповідності до ст. 89 Статуту Суд має право звернутись із проханням про передачу особи, щодо якої Прокурором проводиться розслідування [1].

Таке прохання може бути звернене до будь-якої держави, на території якої перебуває чи може перебувати така особа. Якщо це прохання звернене до держави-учасниці Римського договору, то остання зобов'язана виконати його згідно з Статутом МКС та процедурою, що передбачена її національним законодавством.

Відносини щодо передачі осіб із державами, які не підписали Римський договір, регулюються, як вже зазначалось, окремими договорами. Такі держави повинні мати гарантії для здійснення усіх передбачених внутрішнім законодавством процедур, необхідних для такої передачі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків у пострадянський період

Розробка договірно-правової бази міждержавних українсько-польських стосунків у 90-х роках ХХ ст. виявилася процесом, який зазнав впливу демократичних змін у всій Європі. Його тривалість та насиченість, поступова зміна пріоритетних геополітичних орієнтирів обох країн дали вітчизняним історикам і політологам підстави виділити ряд етапів у відносинах між незалежною Україною та Польщею. Працюючи над цим, учені (зокрема І. Мельникова) відзначають, що нові засади зовнішньої політики України було сформульовано у проголошених ...

Економічні основи та види міжнародної торгівлі

ЗМІСТ Вступ 3 1 Економічні основи міжнародної торгівлі 5 1.1 Міжнародна торгівля як реалізація порівняльних переваг 5 1.2 Платіжний баланс країни 7 2 Міжнародна торгова політика і види міжнародної торгівлі 9 2.1 Дві основні моделі міжнародної торгівлі: протекціонізм та вільна торгівля 9 2.2. Міжнародне переміщення факторів виробництва 10 2.3 Міжнародна спеціалізація виробництва 12 2.4. Інструменти торгової політики 14 3 Міжнародні організації по координуванню світової торгівлі 18 3.1 Генеральна угода з тарифів і торгівлі 18 ...

Європейський фондовий ринок у період глобалізації

Глобалізаційні процеси, які не просто кількісно, а й якісно змінюють систему міжнародних економічних відносин, помітно впливають на радикальну зміну інфраструк­тури європейського фондового ринку. Переплітаючись із внутрієвропейськими інтегра­ційними процесами, вони ведуть до створення специфічної ситуації. Схоже, що поступово відновлюється фінансова рівновага між Старим і Новим Світом. Причому відновлення відбувається не стільки за рахунок послаблення позицій заокеанських фінансистів, скільки у результаті підвищення ...