Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Задачі дослідження зумовлені поставленою метою і полягають у тому, щоб:

- визначити об’єктивні передумови створення Міжнародного кримінального суду, попередником якого були міжнародні трибунали та показати переваги МКС як постійно діючого органу;

- з’ясувати юридичну природу міжнародної кримінальної відповідальності, її підставу та сутність;

- встановити взаємозв’язок структурних органів МКС між собою, визначивши їхню компетенцію;

- охарактеризувати види міжнародних злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС;

- проаналізувати стадії та процедуру здійснення міжнародного кримінального судочинства за Статутом МКС; а також

- з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні чинники, які зумовлюють ратифікацію Римського договору 1998 року нашою державою.

Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, норми сучасного міжнародного права, що передбачають міжнародну кримінальну відповідальність і містяться у Римському статуті 1998 року та в актах міжнародного гуманітарного права, практика застосування цих норм міжнародними трибуналами, доктринальні положення, які стосуються проблеми відповідальності індивідів у міжнародному праві. Усі ці нормативні, теоретичні та прикладні положення досліджуються з огляду на невідворотність утворення Міжнародного кримінального суду в рамках Римського договору 1998 року.

Предметом дослідження дипломної роботи є структура Міжнародного кримінального суду та компетенція його структурних органів, що зумовлюють функціонування Суду як постійно діючого органу у сфері міжнародної кримінальної юстиції.

Структура дипломної роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (40 найменувань), а також одного додатку. Повний обсяг роботи становить 89 сторінок, включаючи 3 сторінки списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ ІНСТИТУЦІЇ У СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

1.1. Зародження ідеї та перші спроби створення постійно діючої інституції у сфері міжнародної кримінальної юстиції

Міжнародна кримінальна юстиція формувалась поступово, впродовж більшої половини ХХ століття. Проте, за весь цей період вона існувала лише ad hoc – тобто, для певного випадку. Відсутність постійно діючого кримінального суду та недосконалість юстиції ad hoc не могли вплинути на численні військові конфлікти. Людство стикалося з фактом `міжнародних злочинів лише тоді, коли такі злочини вже було скоєно. Міжнародна кримінальна юстиція вступала в дію лише за певних обставин, а не існувала незалежно від них. Такими обставинами, як правило, були війни, які призводили до серйозних порушень міжнародного права і несли в собі велику суспільну небезпеку.

Науковці по різному ставляться до часу виникнення міжнародного кримінального правосуддя. Так, Крістофер Кейтл Холл – юридичний радник Емнесті Інтернешнл у Міжнародногму секретаріаті цієї організації в Лондоні відзначає, що в історії до ХХ століття майже всі судові процеси щодо порушення законів війни проводились спеціально створюваними одною із сторін (державою-переможницею, як правило) для таких випадків трибуналами, а не звичайними судами чи міжнародним кримінальним судом [4, с.70]. Першим спеціально створеним міжнародним кримінальним судом, на його думку, можна вважати збори суддів із міст Ельзаса, Австрії, Німеччини та Швейцарії, засновані 1474 року для судового процесу над де Хагенбахом за злочини проти “законів Господа і людини”, вчинені ним під час окупації міста Брайзаха. До речі, вже тоді – як і під час Нюрнберського Трибуналу, так і після нього – покарання обвинувачених пов’язувалось із вирішенням питання виконання наказів командирів. Проте, як відзначає Д. Шварценбегер, відтоді людству знадобилось понад чотири століття, щоб серйозно замислитись над ідеєю формування міжнародної кримінальної юстиції.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН

Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на ...

Європейський фондовий ринок у період глобалізації

Глобалізаційні процеси, які не просто кількісно, а й якісно змінюють систему міжнародних економічних відносин, помітно впливають на радикальну зміну інфраструк­тури європейського фондового ринку. Переплітаючись із внутрієвропейськими інтегра­ційними процесами, вони ведуть до створення специфічної ситуації. Схоже, що поступово відновлюється фінансова рівновага між Старим і Новим Світом. Причому відновлення відбувається не стільки за рахунок послаблення позицій заокеанських фінансистів, скільки у результаті підвищення ...

Інноваційна стратегія України

Вступ В роботі розглянуто проблеми розробки стратегії інноваційного розвитку України, необхідність та способи застосування методу диференційованого підходу до характеристики національної макроекономічної системи як засобу вирішення внутрішньоекономічних та зовнішньоекономічних суперечностей в реалізації сучасної інноваційної політики держави. Обґрунтовано зовнішньоекономічний імператив моделювання стратегії товарної інновації. Стратегія інноваційного розвитку взагалі і товарної інновації зокрема за умов посилення ...