Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Проведення паралелі є цілком доречним ще й тому, що Суд доповнює органи національної кримінальної юстиції. Передача особи до МКС має такі ж правові наслідки, як і аналогічна передача її до національного суду.

Ще однією відмінністю “передачі” від “видачі” є процедура відбуття покарання. При видачі особа відбуває покарання за законодавством держави, яка її отримала. Однак положення Статуту передбачають направлення особи до пленітенціарних закладів будь-якої держави з урахуванням багатьох важливих чинників.

Статут не містить положень, які б забороняли прийняти засудженого також тією державою, яка передала його Суду. Більш того, засуджений може висловлювати власні побажання при призначенні держави відбуття покарання. Погодимось, що у випадку екстрадиції все це було б не можливим.

Деякі науковці, аналізуючи поняття передачі та видачі, викладених в Статуті не проводять глибокого аналізу цих категорій, що й дозволяє їм їх ототожнювати.

З позицій польського науковця К. Карскі, автори Римського договору хотіли вирішити проблему, пов’язану із принципом невидання власних громадян шляхом підміни понять. Вони, як стверджує К. Карскі, створили “нову” англійську назву екстрадиції – “surrender”.

Інший польський науковець – М. Плахта – пише, що “зміну термінології здійснено свідомо і цілеспрямовано. Адже йдеться про досягнення двох результатів і полегшення правових санкцій та процедури екстрадиції щодо цієї форми співпраці, а також жорсткого обмеження підстав відмови у наданні допомоги”.

Основною ж ідеєю тотожності понять противників передачі осіб Суду є те, що при різних назвах і поняття “передача” і поняття “видача” мають одинаковий зміст.

З огляду на наведений вище аналіз вказаних термінів з думкою зазначених вчених можна не погодитись. Основну увагу потрібно акцентувати на правових наслідках, що породжують ці дві самостійні дії, а не на тому, що вони є словами-синонімами в англійській мові.

З цього приводу, якщо звернутися до історії відносин держав із Міжнародними трибуналами, то можна відзначити, що автентичний англомовний текст Версальського мирного договору для процедури доставки Вільгельма ІІ до Міжнародного трибуналу вживає саме поняття “surrender”, тобто “передача”. Стосовно ж інших воєнних злочинців ст. 228-230 Версальського договору передбачали їх видачу державам для здійснення правосуддя національними судами.

Зрештою й нині діючий югославський Трибунал у своєму Статуті містить положення про передачу йому осіб, підозрюваних у вчиненні серйозних порушень гуманітарного права на території колишньої Югославії. Крім того, за своєю правовою природою Трибунал лише забезпечує розслідування та засудження таких осіб, а вже потім передає їх для відбуття покарання до держави.

За будь-яких умов, повноцінне співробітництво із МКС можливе лише стосовно тих держав, що ратифікували його Статут і тим самим приєднались до Римського договору.

3.2. Міжнародний кримінальний суд та США

Позиція США щодо існування такого органу як МКС потребує особливої уваги. Сполучені Штати намагаються відігравати активну роль у залагоджені конфліктів по всій планеті. Проте, з наближенням початку діяльності Суду, США активізувала свою протидію Римському статуту. США підписали Римський статут 31 грудня 2000 року, проте тодішній президент США Білл Клінтон заявив, що Статут має значні недоліки. 6 травня 2002 року Сполучені Штати офіційно повідомили Організацію Об’єднаних Націй, що вони не мають наміру ставати державою-учасницею Статуту.

Коли набрання чинності Римським статутом ставало невідворотним, Конгрес США в червні 2002 року схвалив пропозицію під назвою "American Servicemembers’ Protection", що передбачає можливість застосування навіть сили для протидії арешту громадян США та їх утриманню під вартою за санкцією МКС. Журналісти назвали таке рішення "Законом про напад на Нідерланди", адже, як говорилися раніше, місцем перебування Суду є Гаага (Нідерланди) [26].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Сутність та форми прояву МЕВ

План. 1. Що вивчає курс "Історія МЕВ". 2. Теоретичні засади курсу. 3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ. 4. Основні категорії і поняття курсу. Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку: 1) доісторичні часи; 2) часи стародавніх цивілізацій; 3) епоха феодального середньовіччя; 4) період капіталістичних відносин. В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесі ...

Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН

Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на ...

Провідні ринки облігацій

Зміст Вступ .3 1.Суть і види облігацій .4 2. Ринок облігацій .7 Висновок .12 Приклад з періодичного видання 13 Аналіз прикладу з періодичного видання 15 Використана література 17 ВСТУП Облігація – являє собою борговий документ. Як правило, кошти залученні по них потрапляють безпосередньо до емітента і вкладуються в виробництво (за виключенням держаних облігацій). В світовій практиці значна частина позик по облігаціях носить довгостроковий характер і має відносно невеликий процент. «Дешеві» кредити, іноді їх ...