Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

На фоні активної масштабної антитерористичної кампанії, що США проводить по всьому світу у «мирних» цілях, досить дивними виглядають їх дії, спрямовані на зменшення ефективності Міжнародного кримінального суду. Однак не в глобальному розумінні, а лише відносно громадян США та їх союзників.

Тоді США поставили питання перед Радою Безпеки ООН про незастосування Статуту МКС щодо дій миротворців без згоди на це Ради Безпеки. В результаті цього з’являється Резолюція Ради Безпеки №1422 (2002 р.), в якій Рада Безпеки «просить» Суд не розпочинати та не продовжувати розслідування щодо осіб, зайнятих в операціях ООН. Безумовно, можливість прийняття такої резолюції передбачена Римським статутом, але у даному випадку занадто яскраво простежується подвійний підхід до держав.

Але й цього імунітету для американців виявилося недостатньо і адміністрація Джорджа Буша провела активну кампанію з укладення міжнародних договорів про взаємну невидачу громадян Міжнародному кримінальному суду. Такі договори були укладені з Ізраїлем, Таджикістаном, Румунією, Нижнім Тімором та іншими.

Взагалі, питання про можливість притягнення до відповідальності за скоєння військових злочинів осіб, метою діяльності яких є встановлення миру, викликало багато дискусій. Неурядові організації з прав людини категорично заперечують проти таких виключень, адже, це ще більше зменшить і без того досить вузьку сферу діяльності Суду, а також поставить під удар його авторитет як незалежного, неупередженого судового органу [26].

Тому Радою Безпеки були проведені відкриті публічні дебати з приводу негативного ставлення США до створення під егідою ООН Міжнародного кримінального суду. Головний тезис американського керівництва: «Американські військові, що скоїли злочини або під час миротворчих дій, або під час виконання інших місій поза межами США, підпадають під юрисдикцію виключно американських судів». Відстоюючи таку точку зору, представник Сполучених Штатів застосував право вето при голосуванні у Раді Безпеки ООН щодо продовження на півроку мандату миротворчих сил у Боснії та Герцеговині.

Проведення дебатів було ініційовано Канадою. Її представник, Пол Хейнбекер, у своєму листі до Ради Безпеки підкреслив, що дебати будуть мати досить критичний зміст, оскільки позиція США не лише піддає сумніву рішення ООН щодо початку роботи Суду, як постійно діючого органу, а також ставить під загрозу усю систему міжнародного правосуддя.

США ставлять під сумнів процедуру, за якою прокурор може проводити розслідування справи за власною ініціативою, за згодою двох із трьох суддів. Сполучені Штати вважають, що прокурор має бути підзвітним виборному органу ООН, або Раді Безпеки ООН. Проте, в такому випадку більшість злочинів залишиться поза сферою діяльності Міжнародного кримінального суду, адже з політичних мотивів та чи інша країна, що є постійним членом Ради Безпеки ООН, може скористатися правом вето і фактично заблокувати роботу Суду. Сполучені Штати Америки також ставлять під сумнів універсальну юрисдикцію Суду і вважають, що в разі виникнення нових небезпечних конфліктів, ООН може ініціювати створення окремих судових органів, обмежених в дії часом і територією.

Вище згадана Резолюція Ради Безпеки ООН, яка фактично гарантувала американським військовим непідсудність Міжнародному кримінальному суду, була прийнята у 2002 році. Тоді американські дипломати вдалися до відвертого шантажу, погрожуючи тим, що Америка накладе вето на усі миротворчі операції, а також відмовить ООН у фінансуванні її проектів, якщо організація Кофі Анана не зробить для американських військових виключення. У 2003 під тиском Вашингтону Рада Безпеки знову надали службовцям Пентагону імунітети, і дія Резолюції була продовжена ще на 1 рік.

Термін дії Резолюції закінчився у 12 липня 2004 р. США сподівалися втретє затвердити Резолюцію, але вони виявилися марними, оскільки відкрито на підтримку Сполучених Штатів виступила лише Велика Британія, а для продовження імунітету необхідно було якнайменше 9 голосів із 15 можливих. До того ж, позбавити США імунітету від Міжнародного кримінального суду запропонував Генеральний секретар ООН Кофі Анан. На його думку, Америка дискредитувала себе жорстоким поводженням з ув’язненими в Іраці та утриманням під вартою талібів на Гуантанамо. З приводу останнього Сполучені Штати відмовлялися визнати їх військовополоненими і поширити на них дію Женевських конвенцій. Генсек вважав, що, якщо ситуацію негайно не змінити, то постраждав би престиж усієї ООН.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Торговельно-економічне співробітництво України з ФРН

Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на ...

Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика

Зміст Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Цілі та типові ситуації ціноутворення. Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Експорт товарів ― це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Це ― вузьке тлумачення експорту, оскільки йдеться тільки про експорт товарів у формі закордонної реалізації товарів за гроші. У більш широкому розумінні експортом можна назвати ...

Сутність і особливість міжнародної економічної інтеграції

План. 1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ. 2.Фактори міжнародної економічної інтеграції. 3.Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.187-195. В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” ст. 63-73. О.В. Гаврилюк А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі” Київ 1995. 1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ. Розвиток продуктивних сил країн неминуче ...