Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

На фоні активної масштабної антитерористичної кампанії, що США проводить по всьому світу у «мирних» цілях, досить дивними виглядають їх дії, спрямовані на зменшення ефективності Міжнародного кримінального суду. Однак не в глобальному розумінні, а лише відносно громадян США та їх союзників.

Тоді США поставили питання перед Радою Безпеки ООН про незастосування Статуту МКС щодо дій миротворців без згоди на це Ради Безпеки. В результаті цього з’являється Резолюція Ради Безпеки №1422 (2002 р.), в якій Рада Безпеки «просить» Суд не розпочинати та не продовжувати розслідування щодо осіб, зайнятих в операціях ООН. Безумовно, можливість прийняття такої резолюції передбачена Римським статутом, але у даному випадку занадто яскраво простежується подвійний підхід до держав.

Але й цього імунітету для американців виявилося недостатньо і адміністрація Джорджа Буша провела активну кампанію з укладення міжнародних договорів про взаємну невидачу громадян Міжнародному кримінальному суду. Такі договори були укладені з Ізраїлем, Таджикістаном, Румунією, Нижнім Тімором та іншими.

Взагалі, питання про можливість притягнення до відповідальності за скоєння військових злочинів осіб, метою діяльності яких є встановлення миру, викликало багато дискусій. Неурядові організації з прав людини категорично заперечують проти таких виключень, адже, це ще більше зменшить і без того досить вузьку сферу діяльності Суду, а також поставить під удар його авторитет як незалежного, неупередженого судового органу [26].

Тому Радою Безпеки були проведені відкриті публічні дебати з приводу негативного ставлення США до створення під егідою ООН Міжнародного кримінального суду. Головний тезис американського керівництва: «Американські військові, що скоїли злочини або під час миротворчих дій, або під час виконання інших місій поза межами США, підпадають під юрисдикцію виключно американських судів». Відстоюючи таку точку зору, представник Сполучених Штатів застосував право вето при голосуванні у Раді Безпеки ООН щодо продовження на півроку мандату миротворчих сил у Боснії та Герцеговині.

Проведення дебатів було ініційовано Канадою. Її представник, Пол Хейнбекер, у своєму листі до Ради Безпеки підкреслив, що дебати будуть мати досить критичний зміст, оскільки позиція США не лише піддає сумніву рішення ООН щодо початку роботи Суду, як постійно діючого органу, а також ставить під загрозу усю систему міжнародного правосуддя.

США ставлять під сумнів процедуру, за якою прокурор може проводити розслідування справи за власною ініціативою, за згодою двох із трьох суддів. Сполучені Штати вважають, що прокурор має бути підзвітним виборному органу ООН, або Раді Безпеки ООН. Проте, в такому випадку більшість злочинів залишиться поза сферою діяльності Міжнародного кримінального суду, адже з політичних мотивів та чи інша країна, що є постійним членом Ради Безпеки ООН, може скористатися правом вето і фактично заблокувати роботу Суду. Сполучені Штати Америки також ставлять під сумнів універсальну юрисдикцію Суду і вважають, що в разі виникнення нових небезпечних конфліктів, ООН може ініціювати створення окремих судових органів, обмежених в дії часом і територією.

Вище згадана Резолюція Ради Безпеки ООН, яка фактично гарантувала американським військовим непідсудність Міжнародному кримінальному суду, була прийнята у 2002 році. Тоді американські дипломати вдалися до відвертого шантажу, погрожуючи тим, що Америка накладе вето на усі миротворчі операції, а також відмовить ООН у фінансуванні її проектів, якщо організація Кофі Анана не зробить для американських військових виключення. У 2003 під тиском Вашингтону Рада Безпеки знову надали службовцям Пентагону імунітети, і дія Резолюції була продовжена ще на 1 рік.

Термін дії Резолюції закінчився у 12 липня 2004 р. США сподівалися втретє затвердити Резолюцію, але вони виявилися марними, оскільки відкрито на підтримку Сполучених Штатів виступила лише Велика Британія, а для продовження імунітету необхідно було якнайменше 9 голосів із 15 можливих. До того ж, позбавити США імунітету від Міжнародного кримінального суду запропонував Генеральний секретар ООН Кофі Анан. На його думку, Америка дискредитувала себе жорстоким поводженням з ув’язненими в Іраці та утриманням під вартою талібів на Гуантанамо. З приводу останнього Сполучені Штати відмовлялися визнати їх військовополоненими і поширити на них дію Женевських конвенцій. Генсек вважав, що, якщо ситуацію негайно не змінити, то постраждав би престиж усієї ООН.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

Європейський фондовий ринок у період глобалізації

Глобалізаційні процеси, які не просто кількісно, а й якісно змінюють систему міжнародних економічних відносин, помітно впливають на радикальну зміну інфраструк­тури європейського фондового ринку. Переплітаючись із внутрієвропейськими інтегра­ційними процесами, вони ведуть до створення специфічної ситуації. Схоже, що поступово відновлюється фінансова рівновага між Старим і Новим Світом. Причому відновлення відбувається не стільки за рахунок послаблення позицій заокеанських фінансистів, скільки у результаті підвищення ...

Сутність та форми прояву МЕВ

План. 1. Що вивчає курс "Історія МЕВ". 2. Теоретичні засади курсу. 3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ. 4. Основні категорії і поняття курсу. Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку: 1) доісторичні часи; 2) часи стародавніх цивілізацій; 3) епоха феодального середньовіччя; 4) період капіталістичних відносин. В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесі ...

Торговельні відносини за феодалізму

1. Особливості феодальної епохи. 2. Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. 3. Головні торговельні шляхи середньовіччя. 4. Система грошово-кредитних відносин. Феодальні відносини ми будемо розглядати з урахуванням регіональних особливостей. Мова йде про те, що своїми рисами характеризувалася феодальна епоха в Європі, дещо своєрідною вона була в країнах Сходу, землях Київської Русі, Московського князівства (потім царства, потім – централізованої держави). Маючи цілий ряд загальних характеристик, вони мають і власні ...