Search:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Нарешті США усвідомили, що голосування могло б закінчитися ганебним блокуванням Резолюції, та вирішили не ризикувати. Представник США Джон Кеннінгем заявив, що Америка відкликає Резолюцію і, відповідно, відмовляються від оонівських привілеїв щодо захисту американців засудження за військові злочини. За словами Кеннінгема, Вашингтон прийняв таке рішення, аби уникнути розколу у середені Ради Безпеки. Отже, голосування у Раді Безпеки було суто формальним і після відкликання Резолюції американські військові стали підсудними МКС.

Це означає, що відтепер їх можна буде переслідувати у кримінальному порядку за злочини, скоєні під час зарубіжних військових кампаній, але не всіх. Експерти, наприклад, невпевнені, що військовослужбовці армії США будуть відповідальними за злочини в Іраці. Річ в тім, що Ірак і США не підписали договір про визнання рішень Міжнародного кримінального суду. Це означає, що такі злочини, як, наприклад, тортури іракців у в’язниці «Абу Граїб», залишатимуться безкарними. З «афганськими» злочинами ситуація дещо складніша.

Протягом останніх декількох років США підписали 90 двосторонніх угод з різними державами, які гарантують судову недоторканість американських солдат. Держави, які відмовлялися гарантувати імунітет від переслідування, Сполучені Штати «били» доларом. Конгрес США прийняв навіть спеціальний закон, що позбавляв такі держави військової допомоги. Афганістан - серед країн, що відмовилися від судових переслідувань американських військовослужбовців. А відтак шансів притягнути до відповідальності американських солдат за безконтрольне винищення талібів та бойовиків «Аль-Каїди» немає.

3.3. Міжнародний кримінальний суд та Україна

Україна підписала Римський Договір про створення МКС 20 січня 2000 р. Справа залишається лише за ратифікацією останнього. З огляду на співвідношення положень Статуту та національного законодавства, зокрема, Конституції України ратифікації цього важливого міжнародного договору передуватиме внесення змін до основного закону.

Зміст Статуту МКС та його відповідність Конституції України стали предметом дискусії на найвищих рівнях влади. Так, суб’єкт права на конституційне подання – Президент України – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням надати висновок щодо відповідності Статуту МКС Конституції України.

При вирішенні цього питання Конституційний Суд України дійшов висновку, що Римський Статут МКС не відповідає Конституції України в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та ст. 1 Статуту, за якими “Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи юстиції”.

Мотивація Конституційного Суду виглядає наступним чином. Конституція України (ст. 124) проголошує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Систему судів загальної юрисдикції в Україні складають: Верховний суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні та місцеві суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Крім судів загальної юрисдикції, правосуддя може здійснюватись і Конституційним судом.

Натомість Статут МКС, як зазначається у висновку КСУ, містить положення, які прямо вказують, що МКС доповнює національні органи кримінальної юстиції. Це стосується преамбули, а також статей 1, 4 (п. 2) та 17 (п. 1) Статуту [1]. Це істотно відрізняє МКС від інших міжнародних судових органів. Як приклад наводиться Європейський суд з прав людини, право звернення до якого закріплено в ст. 55 Конституції України. Тому, на відміну від міжнародних судових органів, передбачених Конституцією України, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, МКС доповнює систему національної юрисдикції.

Не зменшуючи загалом авторитету Конституційного Суду України та його висновку, все ж варто дещо розтлумачити.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41 


Подібні реферати:

ЄБРР

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА Зміст ...

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

П л а н Вступ . 1. Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні. 2. Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні. 3. Особливості кредитування зовнішньоторгівельних операцій 4. Страхування зовнішньоекономічної діяльності . Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ; 2.1 Відкритий рахунок; 2.2 Банківський перевод; 2. 2 Акредитив; 2.1.1 Сутність акредитивних операцій та основні форми акредитива. 2.1.2 Застосування ...

Україна i світова організація торгівлі, шляхи наближення

На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій. Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ...